Опалювальний сезон: кому газ по 7 гривень за куб, а кому по 25

Читать на русском

«Нафтогаз» як «постачальник останньої надії»

Читать на русском
Опалювальний сезон: кому газ по 7 гривень за куб, а кому по 25

«Нафтогаз» як «постачальник останньої надії»

НАК «Нафтогаз» став останньою надією для українців пережити цю зиму з прийнятними комунальними тарифами. Причому, останньою надією як в переносному, так і в прямому юридичному сенсі. У трьох областях України оголосили надзвичайний стан через дефіцит «блакитного» палива, так як більшість бюджетних підприємств станом на 12 жовтня не уклали договір на поставку газу. Представник Офісу президента Кирило Тимошенко, який встиг з медіаексперта перекваліфікуватися на економіста, заявив, що все це «зрада» і маніпуляція, спровокувавши тим самим хвилю народного гніву.

«Інформатор» розібрався, звідки у представників об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) взялися договори з ціною 25 гривень за кубометр газу. А також з'ясував, чому за наявності повних сховищ газу підприємства не можуть купити його стільки, скільки їм потрібно.

Звідки договори по 25 гривень за кубометр газу

Ще 30 вересня влада, НАК «Нафтогаз» і керівники громад, підписавши Меморандум, домовилися, що підвищення тарифів в цьому опалювальному сезоні не буде. «Інформатор» уже писав про те, що сам документ юридичної сили не має і може бути оскаржений в суді. Але все ж газ по 7,42 гривень для населення - це реальність, ось тільки не відразу, не багато, і не всім.

Договор о поставке газа
Договір про поставку газу з ОСББ

Як пояснює екс-заступник міністра з питань житлово-комунального господарства Олександр Мазурчак, Меморандум розділяє людей, які живуть в ОСББ, де є свої модульні котельні, і тих людей, які живуть в будинках, що знаходяться на балансі ЖЕК.

«Є перший рівень забезпечення газом. Юрособам для населення дають по 7,42 грн, але тільки в обсязі середнього споживання газу за останні 3 роки у даному місяці, і мінус ще 10%. Все інше, що більше цього, дають по 25 гривень. Відповідно, хто заощадив в минулі роки, всі вони будуть отримувати набагато менший обсяг газу. Ми змоделювали ситуацію по одному ОСББ. Подивилися, скільки воно бере і скільки йому треба замовляти. З урахуванням дозаявленого комерційного газу, вже буде не по 7,42 гривень за куб, а буде приблизно по 11 гривень обходитися їм кубометр», - пояснює Олександр Мазурчак.

Тому, як каже екс-заступник міністра, гарантувати, що тариф на тепло залишиться незмінним, досить складно. Крім того, реальну картину можна буде побачити тільки в кінці першого опалювального місяці.

«Ми ж платимо за надану послугу постфактум. Так, ми заклали певну суму в бюджеті, але ми вже готові до того, що в листопаді вийдемо за межі цієї суми. Зараз станом на 13 жовтня можна говорити, що тариф на тепло не змінився, так як розрахунку за перший місяць опалювального сезону ще немає. Не ясно, якою буде погода, скільки гігакалорій на опалення знадобиться нашому підприємству», - коментує керівник бюджетної установи з Ужгорода, який попросив не згадувати його ім'я і не називати установу.

А ті підприємства, які закуповують саме газ як товар, нехай навіть і для населення, зіткнулися з реаліями закону «Про державні закупівлі». Зрозуміло, що є об'єктивні причини для термінового укладення договорів, але процедуру ніхто не відміняв.

«Нафтогаз» як «постачальник останньої надії»

Після того, як в Хмельницькій, Львівській та Закарпатській областях відбулися засідання комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, Офіс президента поспішив всіх заспокоїти. Заступник голови ОП Кирило Тимошенко нагадав, що держава подарувала всім спеціальну ціну на газ, а НАК «Нафтогаз» готовий підписувати договори з усіма бажаючими. Ось тільки в регіонах нарікали на високу тривалість проведення торгів в системі Prozorro, відповідно до закону «Про державні закупівлі».

«З огляду на незавершеність торгів в частині визначення переможців, як через відсутність достатньої кількості учасників, так і через значні коливання ціни на газ, маємо таку складну ситуацію в бюджетній сфері», - пояснив керівник департаменту паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності і ЖКГ Львівської ОДА Богдан Кейван.

А Кирило Тимошенко 12 жовтня, не звертаючи уваги на ці нюанси, писав про готовність «Нафтогазу» буквально впродовж кількох днів підписати всі необхідні документи.

«До 15.10.2021 НАК «Нафтогаз України» готовий підписати всі договори зі споживачами соціальної сфери (школи, садочки, лікарні)», - повідомив Тимошенко в Facebook.

Звичайно, з огляду на форс-мажорну ситуацію з цінами на газ, «Нафтогаз», якщо говорити юридичною мовою, стає «постачальником останньої надії». Але навіть для такої екстреної ситуації прописана процедура. Просто так бюджетна організація не може напряму укласти договір з «Нафтогазом».

«Є стаття про «останню надію», але вона детально не розписана. До постачальника останньої надії звертаються, якщо не встигли укласти договір за процедурою відкритих торгів, де на все є свої терміни, і це далеко не день-два, а 7-14 днів. А у постачальника останньої надії зазвичай тарифи вище, ніж в середньому на ринку. Я взагалі не можу знайти «Нафтогаз» як учасника закупівель: з ким і на які суми у них укладені договори. Так, є статті з приводу того, що закупівля для «Нафтогазу» може проходити поза системою Prozorro. Але вони саме як замовники проводять такі закупівлі поза системою. А якщо мова йде про бюджетні організації, які використовують бюджетні гроші, то вони в будь-якому випадку повинні проводити через Prozorro всі закупівлі. Добре, до 15 числа «Нафтогаз» готовий укласти договори. Але це ж нереально по процедурних моментах», - коментує ситуацію юрист, фахівець із закупівель Катерина Самсонова.

Відповідно, лише пройшовши процедуру відкритих торгів та переговорну процедуру, замовник може безпосередньо звернутися до «Нафтогазу». І, щоб все це зробити за законом, пари днів не вистачить. Також варто враховувати, що у багатьох підприємств-постачальників тепла через борги за газ заблоковані рахунки. І розблокують їх, згідно з тим же Меморандумом, якраз 15 жовтня. Крім того, є підприємства, яким навіть «остання надія» у вигляді «Нафтогазу» не світить.

Хто залишився за бортом Меморандуму

Для початку візьмемо інститути, технікуми та профтехучилища, які знаходяться на балансі держави. Як пояснює екс-заступник міністра з питань житлово-комунального господарства Олександр Мазурчак, у багатьох підприємств бюджетної сфери є договори з газовими трейдерами, які давали ціну набагато нижче, ніж «Нафтогаз». Переукласти договір на поставку газу до початку опалювального сезону ці установи не встигають. Але і претендувати на компенсацію в рамках Меморандуму при закупівлі газу в інших постачальників вони теж не можуть.

«Першим Київський політехнічний інститут заявив, що вони не мають можливості опалювати свої корпуси. І це стосується практично всіх університетів, тому говорити сьогодні, що все нормально вирішено, я б в жодному разі таке не говорив», - ділиться Олександр Мазурчак.

І тут у гру вступив особисто голова правління «Нафтогаз» Юрій Вітренко, який почав торгувати газом мало не в Facebook, пропонуючи бюджетним і релігійним організаціям товар за найвигіднішою в Україні ціною.

«Нафтогаз» пропонує новий продукт для бюджетних організацій - середньостроковий контракт (до кінця 2022) на поставку газу за ціною, істотно нижче спотової, - а саме 13,7 грн / куб м. (без ПДВ і транспортування). Ми працюємо в ринкових умовах, за відсутності державного регулювання цін, тому такий зручний і прозорий продукт пропонується тільки клієнтам, які готові укласти договори з «Нафтогазом» як постачальником на 15 місяців», - пише Вітренко.

Але ж в Україні, крім бюджетних і релігійних організацій, є приватний бізнес, який дає робочі місця населенню. Однак про промисловість, мабуть, забули, адже для бізнесу поки що ціна на газ залишається ринковою - 37-40 гривень за куб.

«Наприклад, виробництво міндобрив. У підприємства 80% вартості міндобрив - це ціна газу. На скільки тоді виросте ціна міндобрив? І ця ж ціна буде закладена в сільгосппродукцію, яка потім закладається в хліб, макарони і все інше. І в кінцевому підсумку за газ по 37-40 гривень заплатимо ми - споживачі кінцевого продукту», - говорить Мазурчак.

Звичайно, при такому розкладі пропозиція «Нафтогазу» виглядає дуже вигідно. Але в контексті заборони на монополії і закону про ринок природного газу вигідно не означає законно.

 

Хай живе монополіст!

Перед початком нинішнього опалювального сезону «Нафтогаз» забезпечував газом 9% споживачів на ринку. За інформацією самого підприємства, це 600 тисяч населення у 8 областях України.

Опалювальний сезон: кому газ по 7 гривень за куб, а кому по 25 2

Ще близько 70% газу в Україні розподіляє Регіональна Газова Компанія Дмитра Фірташа.

Опалювальний сезон: кому газ по 7 гривень за куб, а кому по 25 3

Всього, за даними Держстату, в Україні налічується 11,6 млн побутових споживачів газу, яким «блакитне» паливо постачають 60 збутових підприємств. Але в поточному опалювальному сезоні ситуація на ринку газу може істотно змінитися, адже населенню і теплокомуненерго набагато вигідніше переукласти договір з «Нафтогазом».

«Справа в тому, що якщо у вас договір не з «Нафтогазом», то буде вдвічі дорожче. Це ми погралися в ринок, а ринку насправді немає. Є монополія», - каже Олександр Мазурчак.

Європейські країни теж практикують стримування ціни на газ, але, наприклад, уряд Франції веде переговори з цього приводу з усіма постачальниками енергії, а не тільки з обраними. Для України вихід з «газової ситуації» теж є, його пропонують експерти у сфері енергетики:

1. Наростити кількість видобутку власного газу;

2. Серйозно зайнятися питаннями енергоефективності;

3. Ввести практику довгострокових контрактів на поставку газу з іноземними державами.

Ось тільки вищеописаний вихід із ситуації системний і стратегічний, а не ситуативний і політичний, як звикли представники української влади

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.