Олег Синєгубов: "Ворог буде намагатися відкрити нові фронти на Харківщині"

Голова Харківської обласної військової адміністрації розповів “Інформатору” про перспективи масштабного наступу ворога в області

Олег Синєгубов бойові дії на Харківщині
Олег Синєгубов - чи є шанси нового наступу росіян на Харківську область

Харківська обласна військова адміністрація та ЗСУ будуть у режимі онлайн спостерігати, як ворог формуватиме “ударний кулак” у Білгородській області на кордоні з Україною. Про це “Інформатору” розповідає голова Харківської ОВА Синєгубов. 

Ми зустрілися з керівником області одразу, як він повернувся з Куп'янська. Говорили про те, чому ХОВА поки навіть не планує відновлення Куп’янська, з якими проблемами зіткнулася Харківщина цієї зими та як у регіоні бачать майбутнє. Синєгубов каже: будь-якої миті ситуація може стати непрогнозованою. 

“На Білгородському напрямку, стабільно. Спостерігаємо в режимі онлайн”

— Олег Васильович, зараз дуже багато чуток про те, що ситуація 24 лютого 2022 може повторитися. Ворог можливо перейде у масштабний наступ. Чи можливий прорив на Харківщині?

— Ми моніторимо цю ситуацію цілодобово. Фактично ворог намагається наступати на Харківщині з 24 лютого 2022 року. Він не зупинявся ні на хвилину. Після втечі з нашої території у травні та восени 2022 року він поповнив свої резерви та знову перейшов у наступ. Наші воїни на Куп’янському і Лиманському напрямках Ізюмського району постійно відбивають штурмові атаки росіян. Ми не виключаємо, що агресор буде намагатися відкрити й нові фронти у регіоні. Однак наразі говори про активні штурмові дії агресора на півночі нашої території не доводиться. На цю хвилину, там немає достатнього скупчення ворожих військ для активних штурмових дій по нових напрямках.

— Яка ситуація зараз конкретно на Білгородському напрямку?

— Стабільна.

— Наскільки швидко росіяни можуть сформувати там ударний кулак і як швидко ми можемо це помітити та відреагувати?

— Ми це будемо спостерігати в режимі онлайн. Я лише зазначу, що ми з 24 лютого 2022 року готуємось до нових штурмових дій і з півночі, і з північно-східного напрямку, і з Сумського напрямку, і з Вовчанського напрямку, і з Куп’янського напрямку, і з Ізюмського напрямку. Після того, як ворог побіг з Харківщини, ми одразу почали будувати на звільненій території фортифікаційні споруди, оборонні рубежі та позиції для наших воїнів. Звісно, продовжуємо працювати над підвищенням обороноздатності нашої території й зараз. Тому все буде добре.

Українські військові продовжують вибивати ворога. Фото: Генштаб ЗСУ
Українські військові продовжують вибивати ворога. Фото: Генштаб ЗСУ

— Я знаю, що ви сьогодні виїжджали до Куп'янського району. Яким є співвідношення сил? Наскільки в агресора більше резервів: людських та технічних? Боєприпасів...

— Згідно з алгоритмом військових дій, у всіх штурмових діях має бути перевага у живій силі та техніці. Захищатись можливо меншими силами та засобами. Тому я скажу так, що наших сил там достатньо для того, аби тримати фронт, оборону і не давати ворогу просуватися.

“Зруйновану інфраструктуру ми рано чи пізно відбудуємо. Але повернути вбитих людей та дітей не зможемо”

— Останнім часом, Харків обстрілюють частіше. Наскільки місто та область захищені від ворожих атак?

— Нагадаю, що місто Харків і область обстрілюються з 24 лютого 2022 року. Обстріли ідуть хаотично, хвилями. Ми маємо ракетні обстріли з реактивних систем типу С-300. А 30 грудня минулого року та на початку січня цього року, це були “Іскандери” та крилаті ракети ХА-22. Близько 20 населених пунктів, які знаходяться на прикордонні, обстрілюються керованими авіабомбами та артилерією. Вражі шахеди ми на жаль також маємо. Але робимо все можливе, аби захистити наше повітря.

— Що особисто для вас найважче у цій війні?

— На жаль, страшних ситуацій було безліч. Намагаюсь абстрагуватися від них, однак не завжди це вдається. Пригадую, як лікарі всю ніч боролись за життя 11-річного хлопчика, але він отримав дуже важке поранення голови, й на ранок помер. Як з карети швидкої допомоги передали хірургам 5-місячну дитину, але вже було запізно. Як мати ходила по лікарні та шукала свою дитину, і ніхто не міг наважитись сказати, що її дитина померла під завалами. Зруйновану інфраструктуру ми рано чи пізно відбудуємо. А повернути наших людей та дітей, у яких все життя було попереду - не зможемо.

— Скільки мирних громадян загинуло на Харківщині від початку великої війни?

— За нашими даними, цивільних понад 2300 вже загинуло. Загинула 81 дитина. Найменшій було 5 місяців. Поранено понад 3000. З них діти – це близько 300. Але дані ще треба буде уточнювати. У нас є інформація щодо можливих масових поховань на прикордонній території. Але зараз там ідуть бої, підійти туди ми не можемо.

Внаслідок удару росіян по Харкову 23 січня загинули понад 10 людей, ще близько 70 отримали поранення
Внаслідок удару росіян по Харкову 23 січня загинули понад 10 людей, ще близько 70 отримали поранення

“Відновлювати Куп'янськ поки зарано. В Ізюмі, Балаклії, Старому Салтові будемо відновлювати”

— А яка ситуація в області з опаленням, світлом та водою, особливо в Ізюмі та Куп'янську?

— Опалювальний сезон, у нас поки проходить прогнозовано. Всі котельні, які були запущені (536 по області, включаючи місто Харків) працюють у штатному режимі. Для цього ми працювали у двох напрямках: над відновленням і над захистом того, що не постраждало. Але це інформація на цю хвилину. Тому що ситуація може стати непрогнозованою. Стосовно електрозабезпечення - у нас зараз 16 тисяч абонентів без електроенергії. Це приблизно 64 прикордонних населених пунктів, де ведуться бойові дії. Наприклад, Табаївка, де уже немає жодного цілого житлового будинку. На жаль, зараз цей населений пункт – це лише назва, як і більшість сіл які складають сіру зону, на території якої ведуться активні бойові дії.

Відносно водопостачання, у нас є локальні завдання які ми маємо вирішити наступного сезону. Наприклад, водогін по місту Балаклія. Крім того, ми повинні спроєктувати максимум будинків на відновлення. В Ізюмі, Балаклії, Старому Салтові. До речі на час звільнення Ізюма там налічувалося близько 5000 людей, наразі вже близько 30 тисяч. Треба відновлювати житловий фонд для того, щоб люди поверталися.

— В Куп'янську теж будете відновлювати?

— На жаль, поки що ні.

росіяни били по цивільній інфраструктурі Куп'янська ФАБами-500. Фото: О. Синєгубов
росіяни били по цивільній інфраструктурі Куп'янська ФАБами-500. Фото: О. Синєгубов

— Куди вивозять людей, які були евакуйовані з територій де йдуть бойові дії?

— Ми надаємо їм тимчасове помешкання для проживання на базі гуртожитків вищих навчальних закладів. Умови для проживання там нормальні. Звичайно, що для нас це є пріоритетом, вивезти людей з-під вогню.

— А взагалі скільки в області внутрішньо переміщених осіб?

— Близько 540 тисяч. Це ті люди, які виїжджали у місто Харків, інші міста України та за кордон.

“Руйнування колосальні. В наслідок агресії росії 42 тисяч об’єктів або зруйновано, або пошкоджено"

— Наскільки постраждала область з економічного погляду?

Руйнування колосальні. У нас внаслідок агресії російської федерації 42 тисяч об’єктів або зруйновано, або пошкоджено. Наразі мешканці регіону отримали компенсації для відновлення пошкодженого житла по програмі “єОселя” на суму близько 1 млрд 300 млн гривень. Крім того, сформовано приблизно 600 сертифікатів на знищене майно, а це близько 800 млн гривень.

— Яка ситуація у бізнесі?

— Приблизно 40% підприємств повністю зупинили свою роботу. 30% підприємств релоковані, з них 15% відновили роботу на нових територіях поза межами Харківської області. Важко із великою промисловістю. Працюють тільки ті підприємства, які не були ушкоджені чи не мають можливості виїхати. Середній та малий бізнес відновлюються. Але це напряму пов’язано із безпековою ситуацією, яка у нас є.

Наслідки удару по Слобідському та Салтівському районах Харкова. Фото: пресслужба Олега Синєгубова
Наслідки удару по Слобідському та Салтівському районах Харкова. Фото: пресслужба Олега Синєгубова

— Як з економічної точки зору області взагалі вдається виживати за цих умов?

— Ми сформували бюджет, але він був досить важким. У цьому році, якщо порівнювати з минулим, він зменшився на 40%. Це в тому числі пов’язано з тим, що ПДФО від військових пішло до держбюджету. Підкреслю також, що на початку року ми отримали всі необхідні субвенції та вирівнялись до рівня 2021 року. Але ситуація важка тому, що структура наповнення дохідної частини бюджету у порівнянні з 21 роком змінилася. Якщо частка ПДФО від дохідної частини у 2021 році у нас складала лише 30%, то зараз це 80%. Бізнес знаходиться у стагнації, надходження досить невеликі. Однак ми все одно профінансували всі соцпроєкти та всі захищені статті. Щодо видатків на так званий розвиток, звичайно, що будемо залишати із профільних міністерств. Відновлення у нас іде і через фонд “Усунення наслідків ворожої агресії”.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Informator.ua Україна на часі Youtube