Обстрілювали, підпалювали будинки та викрадали людей: жителі Снігурівки розповіли, як рашисти тікали з міста

14-го листопада з’явилося відео, у якому журналіст провів опитування серед населення Снігурівки. Серед іншого, вони розповіли, як вимушені були постійно ховатися весь період окупації, поки рашисти мародерили, стріляли та викрадали людей. Під час втечі вороги підпалювали будинки, застрибували на техніку та з криками тікали з міста. 

Про це розповіли цивільні журналісту «Украина Сейчас». Перш за все, на в’їзді в Снігурівку зі сторони Херсону можна побачити незвичайний імпровізований блокпост. Його зробили не тільки з блоків, укриття та мішків з піском, а ще й з розбитої техніки окупантів. Місцеві ж розповідають, що рашисти вдавалися до всіх можливих методів тиску. 

«Вони нас вже щемили, особливо в останній час. Ні телефони, нічого не можна було. Коротше, ховалися, як могли. З дому майже не виходили, так ото – вискочимо... І мішки вони на голови одягали людям. У мене сусіду приїхали, мішок на голову, там тримали його добу, били», – розповідає місцева мешканка. 

За її словами, вони також прослуховували дзвінки та постійно слідкували за всіма на вулицях. Водночас, ні гуманітарки, ні грошей ніхто не надавав. Людям доводилося торгувати, чим могли, іноді вдавалося їздити до Херсону.  

Інші місцеві жителі кажуть, що рашисти мародерили, як могли. В деякі будинки залазили по декілька разів. Виносили все, що могли. Люди постійно боялися вийти на вулицю та намагалися впоратися власними запасами їжі та грошей. Дехто за 8 місяців тільки тричі виходив на вулицю. Усе через злочинність рашистів. 

«Тікали ще й як. Це було 8-го числа, о 6 вечора. Їхали машинами, кричали. Людям будинок спалили, машини попалили. Кричали “Швидко, виїжджаємо звідси, давайте вже їхати, скільки можна”. Це жах, що було. Я дочці кажу, що виїжджають, вона “мама, ні, не може бути”. Ми вже ні в що не вірили, нам уже так набридло це все. Щодня плач, щодня нерви. Дитина не знала, що таке спокій», – розповідає жінка. 

Маленькі діти в цих реаліях вже знають, куди треба ховатися, коли «бахкає», але не знають, що таке безтурботне дитинство. Життя в окупації всі місцеві згадують з жахом. Місцеві кажуть, що зараз їм найбільше треба їжа та комунальні комунікації, оскільки через діяльність рашистів нічого з цього вже не залишилося. 

Буквально за декілька днів до відступу росіяни знову обстріляли Снігурівку. Звичайно, кожного разу вони ходили, та намагалися переконати місцевих, що це стріляли ЗСУ. Проте, надурити так наших людей нікому не вдалося – всі розуміли, звідки йде звук запусків, та з якою швидкістю долітає.

Під час нещодавнього обстрілу окупанти пошкодили елеватор. Там ще й навіть під час опитування продовжувала тліти пшениця. Також постраждала будівля держадміністрації. 

«Вони стільки вивозили пшениці. Куча машин. Їздили потім по хатах і питали, кому треба пшениця. 4 тысячи гривень за тону хотіли. А за що її куплять», – розповідає місцева мешканка Оксана. 

Окремо варто зазначити, що серед усього цього дивом вцілів пам’ятник Тарасу Шевченку. Він розташований просто в центрі міста, і чому окупанти до нього не дісталися – загадка. 

Снігурівка

Це місто в Миколаївській області. Воно є найбільшим населеним пунктом східної частини області. Ворог окупував місто 19-го березня 2022-го року. Звичайно, місце мали терор, мародерство та залякування людей, а все українське – під забороною. 10-го листопада місто звільнили від рашистської зарази – над ним замайорів прапор України. 

У Снігурівці вже активно проводиться відновлення. Звичайно, пошкодження від дій росіян дуже великі, і на повну ліквідацію наслідків «руzzкого міра» піде деякий час. Наразі частково вже вдалося відновити світло та мобільний зв’язок в деокупованому місті. 

Нагадаємо, що у Запорізькій області окупанти виселяють людей, а по звільнених територіях Херсонщини готують удари: зведення Генштабу.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.