Москва веде переговори щодо імпорту 50 тисяч тонн бензину АІ-92 з Казахстану на тлі гострого дефіциту після українських ударів по нафтопереробних заводах
Росія звернулася до Казахстану з проханням постачати бензин - країна зіткнулася з гострою нестачею палива після серії українських ударів по нафтопереробних заводах. Паливна криза охопила Росію і вже призвела до зривів контрактів та масштабних збитків. Виробництво бензину в РФ скоротилося приблизно на 25% порівняно з минулим роком.
Росія веде переговори щодо імпорту близько 50 тисяч тонн бензину АІ-92 з Казахстану, як повідомляє Радіо Свобода з посиланням на чотири галузеві джерела. Міністерство енергетики РФ ситуацію не коментувало. Казахстан виробляє значно менше палива, ніж Росія, і самі ж джерела сумніваються, що можливі поставки суттєво змінять ситуацію.
Щоб стабілізувати ринок, російська влада розглядає одразу кілька заходів паралельно: обмеження експорту бензину, збільшення субсидій для переробників та імпорт палива. Москва вже знизила вимоги до якості бензину і дизелю для внутрішнього ринку, а також опрацьовує варіант морських поставок з Азії. Одне з казахстанських джерел повідомило, що постачання бензину до Росії могли б іти в обмін на авіаційне паливо - у липні його запаси в Казахстані скоротяться через зростання попиту та зниження російського експорту.
Авіаційна криза розгортається паралельно з бензиновою. Авіакомпанія "Азимут" заявила, що на початку червня її основний постачальник авіапального скоротив обсяги поставок майже на третину від заявлених. Компанія назвала ситуацію критичною і заявила, що виконання польотів втрачає "весь економічний сенс".
Паливна криза в Росії розгорнулася наприкінці травня після посилення атак на нафтопереробну галузь. З 15 до 21 червня виробництво бензину скоротилося приблизно на 25% порівняно із середньодобовим показником за червень минулого року. З початку року українські атаки вразили 15 російських НПЗ, внаслідок чого станом на травень майже 40% потужностей первинної переробки нафти РФ було виведено з ладу.
Станом на 23 червня обмеження на роздрібний продаж палива діють уже у 53 російських регіонах та на окупованих територіях України. Першими з гострою нестачею нафтопродуктів та стрімким зростанням роздрібних цін зіткнулися прикордонні та південні регіони РФ - Бєлгородська, Брянська, Курська та Ростовська області, а також окупований Крим. Вже у червні дефіцит став загальнонаціональним.
Віцепрем'єр уряду РФ Олександр Новак охарактеризував ситуацію на внутрішньому ринку як "непросту, але контрольовану", а дефіцит назвав "логічними проблемами в окремих регіонах". Два галузеві співрозмовники підтвердили, що Кремль планує субсидувати закордонний бензин для штучного утримання цін на АЗС. Дефіцит нафтопродуктів здатен спровокувати неконтрольований сплеск загальної інфляції.
Вранці 18 червня Москва зазнала масованої атаки сотень безпілотників. Сили оборони України підтвердили повторне ураження найбільшого в Москві НПЗ у районі Капотня - за 15 км від Кремля. На заводі спалахнули пожежі щонайменше у п'яти місцях, а удари вивели його з експлуатації щонайменше на шість місяців.
Росія є третім найбільшим виробником сирої нафти у світі і зазвичай постачала за кордон не лише нафту, а й різні нафтопродукти. Однак удари по НПЗ змусили Москву обмежити експорт бензину та авіаційного палива. Зрештою Москва повністю заборонила вивезення власного бензину та авіаційного пального за кордон.
З початку 2026 року Україна майже вдвічі збільшила кількість атак на російські нафтопереробні підприємства. Щоб зберегти запаси пального на час літнього піку споживання, уряд оголосив повну заборону на експорт бензину до кінця липня. Минулого року Росія продала за кордон майже 5 мільйонів тонн бензину - тепер ці обсяги лишаються всередині країни і все одно не закривають потребу ринку.
Казахстан наразі має надлишок бензину, однак технічне обслуговування на Атирауському НПЗ з 26 червня по 20 липня призведе до скорочення наявних запасів. У липні країна сама зіткнеться з дефіцитом авіаційного палива через зростання попиту та зменшення імпорту з Росії. Таким чином, переговори між двома країнами відбуваються на тлі взаємної паливної залежності - і жодна зі сторін не має достатнього резерву, щоб суттєво допомогти одна одній.