Новітні дрони та штучний інтелект: у Bloomberg розповіли, як НАТО протидіє російським диверсіям
В Альянсі розробляють системи моніторингу для того, аби виключити російський диверсійний вплив на інфраструктуру блоку
В НАТО розробляють технології, які дозволять попередити потенційні російські диверсії. Зокрема, йдеться про виявлення підозрілої активності біля критично важливої для блоку підводної інфраструктури. Для цього використовують системи штучного інтелекту та сучасні підводні дрони.
Інформацію публікує видання Bloomberg. Журналісти зазначають, що причиною для цих дій став підрив трубопровода "Північний потік-2", який оголив "труднощі моніторингу".
Так, наразі біля португальського узбережжя тривають навчання Альянсу. Вони завернуються 29 вересня.
Під час цих навчань 14 країн блоку (та Швеція, яка формально ще досі не в НАТО, однак дуже близька до цього) займаються тестуванням нових морських дронів, спеціальних датчиків та систем штучного інтелекту. Все задля створення єдиної системи моніторингу будь-якої підозрілої активності поблизу інфраструктури в режимі реального часу.
"Навчання проводяться на тлі того, що росія продовжує наносити на карту союзні кабелі та трубопроводи як можливі цілі", - пишуть журналісти.
Слід нагадати, що розслідування по вибухам на "Північному потоці-2" ще досі не завершено. Офіційних винних немає.
"Це наголошує на проблемі, з якою стикаються як уряди, так і приватні компанії при поясненні таких атак", - зазначають журналісти.
Тож в цьому контексті важливо мати змогу викривати диверсантів в режимі реального часу, адже виявлення винних вже постфактум, як ми бачимо, є процесом надскладним та не особливо результативним. І цими навчаннями НАТО надсилає росії "сигнал стримування", кажуть в Альянсі.
"Якщо вдасться виявити ворожу активність, це дозволить 31 союзнику НАТО розглядати дипломатичні або військові заходи реагування на твердій основі інформації", - каже голова відділення НАТО із захисту підводної інфраструктури, генерал-лейтенант Ганс-Вернер Вірманн.
Проксі-війна рф проти НАТО: деталі
Відносини між москвою та НАТО погіршувалися не один день та не на пустому місці. Взаємини цих двох політичних акторів предсявляють собою складний та заплутаний клубок протирічь, непорозумінь та давнішніх образ. Агресія в Україні є лише однією складовою, важливим, але геть не основним елементом даної схеми.
Проблема сягає корінням ще в середину минулого сторіччя. Нагадаємо, що Північноатлантичний альянс був створений західними державами в 1949 році задля посилення своєї військової безпеки та стримування СРСР після перемоги останнього в Другій світовій війні. Тоді під фактичною окупацією "країни совєтів" опинилася добра половина Європи, і були досить великі шанси, що врешті москва піде й далі.
Задля недопущення цього основні зони впливу були розподілені та було створено НАТО. В 1955 Радянський Союз відповів створенням власного блоку під назвою ОВД. Геополітичний розлам закріпився та оформився у біполярну систему світового устрію, а союзники по Другій світовій на довгі десятиріччя стали противниками, перебуваючи в режимі взаємної недовіри один до одного, яка декілька разів ставила людство на межу глобальної ядерної війни.
Лише наприкінці 80-х років ситуація стала змінюватися на краще. Рівень антагонізму з агонізуючим СРСР суттєво зменшився, а після розпаду останнього зійшов нанівець. В 1991 почалося співпробітництво НАТО з "новою росією", в 1994 єльцинська рф вступила до програми Партнерства заради миру, на початку нульових була створена Рада росія-НАТО тощо. Зараз в це неможливо повірити, однак 23 роки тому навіть йшли окремі переговори про вступ рф до Альянсу.
Здавалося, що з суперництвом назавжди покінчено, але на жаль, все сталося не так, як гадалося. Вже за другої каденції путіна відносини москви та НАТО стали псуватися. Поклавши руку на серце, слід зазначати, що тому були й об'єктивні причини: Альянс не завжди враховував геополітичні інтереси росії та серйозно недооцінив ступінь її невдоволення цими процесами. Однак головною причиною, звичайно, залишалася особиста параноя путіна та російських еліт, які все сильніше та глибше поринали в риторику та дії часів Холодної війни. А потім був перший Майдан, який російський лідер, очевидно, сприйняв як особисту образу, та знаменита путінська промова в Мюнхені, після чого стало очевидно, що баланс зламано, а конфронтація наростає.
В 2014 році, після другого Майдану, окупації Криму та початку агресії в Донбасі НАТО повністю припинило офіційну співпрацю з рф. Втім, вже з 2015 року накал пристрастей трохи спав, і окремі контакти між сторонами продовжилися. Однак на момент 2022 року особиста неадекватність та страх путіна перед Альянсом досягли критичної точки: заявивши, що НАТО ледь не планує напасти на росію першою (причому чомусь саме з території України), російський диктатор почав війну, яка остаточно поставила рф та НАТО по різні сторони барикад.
Наразі ситуація є досить серйозною, адже Альянс з росією знаходяться в серйозному геополітичному конфлікті з ризиками переростання останнього в глобальний. Причому якщо в НАТО все ще ледь не щодня запевняють, що не бажать війни з росією (і це насправді так), москва ж взагалі стверджує, що вона... давно воює з НАТО (хоча в самому блоці про це ніхто не чув і не знає).
Країни-союзниці поставляють нам зброю, що в росії трактують як пряму участь у війні - хоча це й геть не так. В свою чергу, москва веде проксі-війну з Альянсом: наприклад, вдаючися до тих чи інших диверсій або ж кібератак. Паралельно з цим кремль грає на політичному треку, підтримуючи євроскептицистів та правих радикалів по всій Європі - а ці сили зазвичай виступають проти НАТО. Втім, не дивлячись на складну ситуацію, в Альянсу все ж вистачає розуму не вестися на постійні російські провокації - хоча в воюючій Україні, наприклад, така політика нерідко оцінюється як слабка та боягузницька.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
