Невизнане Придністров'я ризикує стати стороною у війні з Україною

Читать на русском

Чи вийде у кремлівських розпалити ще одну пожежу

Читать на русском
Невизнане Придністров'я ризикує стати стороною у війні з Україною

Чи вийде у кремлівських розпалити ще одну пожежу

Події останніх кількох днів та заяви різних високопосадовців, військових окреслили нову міжнародну проблему – проблему сепаратистського регіону в Молдові під назвою «Придністровська Молдавська республіка». Кремль, очевидно, прагне використати цього «джокера», щоб отримати контроль над усією Молдовою. І створити новий фронт для України. Російському керівництву видається, що це зараз можна зробити без особливих зусиль. Інформатор вирішив розібратися у суті питання – і ділиться з читачами фактами та висновками.

Зараз Молдова як держава фактично складається з декількох досить автономних частин. У східній частині країни вузька смуга невизнаної ніким у світі самопроголошеної «Придністровської республіки» - проросійська квазі-держава, створена на початку 90-х під заступництвом командування російської 14-ї армії. На півдні компактно розташована Гагауз Ері - проросійськи настроєна автономія, населена гагаузами. На півночі країни (в окрузі міста Бєльці) територія, яка цілком  співчуває місцевим комуністам, дуже лояльним до московських. І лише центр країни зі столицею – проєвропейська територія, яка не підконтрольна росіянам власне Молдова.

Контрольований конфлікт може вийти з-під контролю

З самого ранку 26 квітня поширилася інформація про низку вибухів на території самопроголошеної «ПМР», яка перебуває під фактичним контролем російської влади. Сепаратистський Тирасполь одразу оголосив про військову загрозу з боку Бухареста та Кишинева, про атаки на будівлю «МДБ», і оголосив плани посилити свої збройні сили, щоб «дати відсіч терористам», які нібито проникли з території України.

 

Невизнане Придністров'я ризикує стати стороною у війні з Україною 1

Але Україна швидко спростувала свою причетність до події. А в МЗС України також висловили занепокоєння спробами загострити ситуацію у Придністровському регіоні Молдови. І зазначили, що хвиля повідомлень 21-26 квітня про мінування навчальних закладів, напад на будівлю «Міністерства державної безпеки ПМР», руйнування двох радіовеж в Григоріопольському районі та вибухи на аеродромі в Тирасполі співпали із заявами російського військового командування про намір захопити весь південь України встановити сухопутний коридор із Придністровським регіоном Молдови.

Николенко

«МЗС України продовжує уважно відслідковувати подальший розвиток подій. Збройні сили України надійно захищають нашу державу і готові зруйнувати будь-які подальші підступні плани агресора на українській території, зокрема на Південнобузькому напрямку», - йдеться в повідомленні, розповсюдженому в Twitter офіційного спікера українського зовнішньополітичного відомства Олега Ніколенка.

Незабаром на пунктах пропуску з «ПМР» у бік Молдови вишикувалися автомобільні черги з охочих якнайшвидше покинути територію, контрольовану сепаратистами – охочих воювати за сепаратистів «ПМР» виявляється зовсім небагато.

Після цього Президент Молдови Майя Санду зробила низку заяв для преси щодо ситуації у невизнаному Придністров'ї (ПМР) та позиції офіційного Кишинева.

Суть заяв Майї Санду полягала в тому, що: 

а) Молдова не планує та не здійснюватиме блокаду «ПМР», а виступає за подальший мирний діалог з Тирасполем та за дипломатичне вирішення «проблеми «ПМР»;

б) Держава підвищує рівень готовності до загострення ситуації у країні та посилює охорону безпеки державних установ;

в) Переговорів молдовського керівництва з путіним не планується та не готується.

При цьому інформацію про напад на ПМР керівник асоціації WatchDog.MD (Молдова) Валеріу Паша вважає постановкою. Він називає однією з причин такої імітації – спробу залякати керівництво Молдови можливістю широкої військової ескалації з боку «ПМР» та Росії.

 

Паша

«Медійний супровід, набитий фейками та тупою конспірологією, повністю доводить постановність цих «нападів» у Придністров'ї. Мета? Змусити владу Молдови боятися військової ескалації та не діяти з усіх питань безпеки. Це традиційні активні заходи. Ну, а під шумок агентура з п'ятої колони і тих, хто співчуває, повинні безперешкодно розкачати човен зсередини. Додона спеціально не вписую - він просто підтанцьовування у цій п'єсі», - написав  Валеріу Паша про своє бачення ситуації.

Прокляття нейтральності

Але для сторонніх спостерігачів уже очевидний той факт, що Кремль проводить ескалацію «під чужим прапором» у молдавському сепаратистському анклаві Придністров'я, швидше за все, намагаючись сформувати необхідні для військової атаки обставини. І мати привід для більш активних дій на цій ділянці ймовірного протистояння – з бійцями ЗСУ та з підрозділами армії Молдови. Реалізація такого сценарію може створити ситуацію, за якої «ПМР» може бути визнано Кремлем (на кшталт «визнання» сепаратистських утворень ОРДЛО). Що, у свою чергу, створить апдейт для нової напруги поблизу члена НАТО-Румунії та на всій території нині нейтральної Молдови.

Політолог-міжнародник Сергій Таран упевнений, що ці нещодавні спроби Кремля втягнути Молдову в нове військове протистояння – остаточний вирок ідеям нейтральності та позаблоковості, які ще нещодавно вважалися перспективними також і для України.

 

Таран

«Поруч із рф не можна бути позаблоковим. Потрібно чітко вибирати - ти "за" або "проти", а спроба бути осторонь - це просто запрошення солдатів путіна на свою територію. Вони сприймають нейтралітет виключно, як слабкість, як ситуацію, коли можна безкарно вбивати та грабувати.

І це вже усвідомили Швеція та Фінляндія, які тепер гарантовано вступлять до НАТО за прискореною процедурою, та вже отримали гарантії безпеки. Це нарешті усвідомили в Україні, де, вірю, ніколи більше не буде проросійських партій», - наголосив Сергій Таран у коментарі Інформатору.

Також він зазначив, що російська федерація – це класичне метафізичне світове зло. 

І тому до цього зла не можна ставитися байдуже, нейтрально. Інакше воно поглине і тебе, і твою країну», – резюмував політолог.

Військовий експерт та колишній офіцер Генштабу ЗСУ Олег Жданов у коментарі для Радіо НВ зазначив, що можливою причиною для втягування росією у протистояння з нашою країною сепаратистів із «ПМР» може бути спроба створення другого фронту для України. І щоб послабити бойові можливості ЗСУ на Донецькому та Харківському напрямах.

 

Жданов

«Російська армія неспроможна виконати військові завдання, поставлені їм путіним. На сьогоднішній день я не уявляю, як вони можуть дістатися Придністров'я. Це анклав, який знаходиться між Румунією, Молдовою та Україною. А Румунія – країна-член НАТО, Молдова не має виходу ні до моря, ні до нейтрального повітряного простору. Тобто те, що вони намагатимуться зараз мобілізувати якесь військо з самих придністровців – ну, подивимося, як у них це вийде нині. Але я думаю, що це просто політична ситуація – зі спробою дестабілізації Молдови та спробувати полегшити власну ситуацію на східному фронті в Україні», - наголосив Жданов.

Також він оцінив реальні бойові здібності російського військового контингенту в ПМР, як невисокі.

«Контингент дуже малий. Там неповна бригада, якщо оцінювати з боєздатності, близько 3000 військовослужбовців. З них до 1500 – це бойові підрозділи, решта – це підрозділи забезпечення та охорони. Але там є величезний арсенал боєприпасів. Там залишилися склади ще із 14 загальновійськової армії Радянського Союзу. Тому там калібр 152 боєприпасів. І, до речі, там є навіть унікальні види боєприпасів, там є Гіацинти. Це підвищена потужність снарядів. Але великого бойового потенціалу цей підрозділ не має», - повідомив Олег Жданов.

Явне небажання керівництва «Придністровської республіки» вступати в реальні бойові дії з будь-ким відзначають експерти-міжнародники.  На думку політичного аналітика Вадима Денисенка, Тирасполь зараз зацікавлений у тому, щоб «зберегти статус-кво, що дозволяє певній групі людей заробляти надприбутки, мати паспорти Молдови і при цьому вважатися опорою Кремля в регіоні».

 

Денисенко

«Головна затримка із залученням «ПМР» у війну – небажання самого керівництва «ПМР» брати участь у бойових діях і паралельно – повне небажання жителів «ПМР» воювати (черги на адмінкордону з територіями підконтрольними Кишиневу – це саме ті, хто й тікає) від ймовірної мобілізації.... на жаль, поки що офіційно Молдова побоюється відкривати другий фронт (проти «ПМР» - ред.)», - прокоментував ситуацію Вадим Денисенко

Але ось що абсолютно зараз вже зрозуміло, хоч би як розвивалися події на придністровському напрямку найближчим часом, все одно цю проблему Києву доведеться вирішувати разом із Кишиневом значно швидше і радикальніше, ніж вона вирішувалася до 2022 року в так званій групі «формату 5+ 2». Інакше вибудувати систему національної безпеки двох країн без фактичної демілітаризації «ПМР» буде дуже складно.

Специфіка багатовекторності Молдови

Багато в чому позиція Молдови зараз полягає в тому, щоб всидіти на двох стільцях одразу, декларуючи нейтральність і не залученість у війну. Це фактично добре знайома українцям багатовекторність часів президента Леоніда Кучми. І зараз президент Молдови Майя Санду фактично декларує проросійськість, відмовляючись від запровадження санкцій проти рф, а також артикулює намір продовжувати закупівлю нафти та газу в росії, не підтримуючи міжнародне енергетичне ембарго проти Кремля.

При цьому міністр закордонних справ Молдови Ніку Попеску у коментарі місцевим журналістам заявив, що уряд країни уважно стежить за ситуацією у придністровському регіоні та готовий швидко реагувати на будь-який варіант розвитку подій.

 

Попеску

«Уряд Молдови зберігає нейтралітет стосовно українсько-російського військового конфлікту. І ми сподіваємось, що війна в Україні не наблизиться впритул до нашого кордону. Але, зважаючи на те, що сталося в регіоні раніше, ми – як уряд – не можемо виключати жодних варіантів і маємо враховувати всі сценарії розвитку подій, у тому числі й негативні», — цитує слова молдовського міністра телеканал TV8.

Міністр нагадав, що в Конституції Молдови позначено її нейтральний статус, тому Кишинів досі не прагнув членства в НАТО. І уряд країни, на думку Попеску, має захищати нейтральний статус.

Щодо нинішніх економічних схем між Кишиневом і бунтівним Тирасполем, то хоч як не парадоксально, але саме невизнана республіка «ПМР» зараз фактично гарантує постачання російського газу до Молдови. Оскільки Придністров'я отримує безкоштовний російський газ – з труби, що прямує на правобережну Молдову через територію «ПМР». Росія, звичайно, час від часу починає шантажувати припиненням забезпечення газом Молдови, але якщо раптом це реально буде зроблено, то без газу виявиться і проросійське Придністров'я.

При цьому варто пам'ятати, що Молдова має історично досить тісні взаємини з Румунією. А в Румунії є солідні резерви у нафтовидобутку. До того ж Румунія та Молдова цілком мають потенціал отримати статус транзитера природного газу з території Туреччини за південними маршрутами постачання газу до Східної Європи. Що створює Кишиневу певний проміжок для політичного та економічного маневру – зовсім не обов'язково у 2022 році в Європі орієнтуватися виключно на росію в енергетичних питаннях.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, що відбувається у Придністров'ї і у що це може вилитися. Також писали, що Україна засудила спроби окупантів втягнути Придністров'я у війну. 

Крім того, інформатор розповідав, як зміниться баланс сил у Чорному морі після знищення крейсера "Москва".

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

 

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.