Невідворотний крах: операція ЗСУ у Курській області запустила початок кінця режиму Путіна - The Telegraph

Українська операція у Курській області неодмінно увійде в історію, як приклад блискавичного загальновійськового маневру

Операція ЗСУ у Курській області
Операція у Курській області запустила процес повалення режиму диктатора Путіна

На Заході щиро захоплюються неймовірною військовою операцією ЗСУ у Курській області. Вона стовідсотково увійде в підручники, як приклад фантастичного загальновійськового і розгромного маневру. ЗСУ здійснили найефективніший наступ за всю війну. ГУР МО виявили слабкі місця росіян. Спецпідрозділи перетнули кордон заздалегідь, щоб підготувати ґрунт для нападу. І, коли 6 серпня розпочався наступ на Курську область, це стало класичним прикладом того, що стратеги називають маневром із залученням всіх видів військ.

Саме так захопливо оцінює видання The Telegraph військові маневри Збройних сил України у Курській області. Журналісти зазначають, що кібератаки вдало поєднувалися з використанням бронетехніки, артилерії, піхоти та спеціальних інженерних підрозділів для знищення ворожої оборони. Російські дрони та сенсори були засліплені електронною війною. Було створено повітряну оборонну парасольку, що закрило небо для літаків Путіна.

Україна застала росіян зненацька

Спочатку це виглядало як обмежений рейд через кордон. Підготовка була настільки засекреченою, що союзники України залишилися в такому ж невіданні, як і її вороги. Володимир Зеленський добре засвоїв уроки контрнаступу 2023 року, коли Росія скористалася довгим періодом підготовки, щоб побудувати багатокілометровий пояс з мін, колючого дроту та вогневих точок.

"Цього разу Україна застала росіян зненацька. Було захоплено близько 400 квадратних миль, і близько 2500 російських призовників потрапили в полон, а можливо, ще 3000 опинилися в оточенні на південь від річки Сейм. Європейці та американці були настільки ж здивовані швидкістю наступу, як і росіяни". - йдеться у публікації видання.  

Військова операція у Курській області стала найзначнішою українською перемогою за два роки. Російська інфраструктура руйнується, мости підриваються, газові установки піддаються ударам. Більші аеродроми, нафтопереробні заводи й склади постачання тепер у межах досяжності. Залізничні сполучення з газовим заводом у Суджі перервані. Атомна електростанція в Курську перебуває під загрозою. Близько 130 тисяч російських цивільних осіб були переміщені.

Яка стратегічна мета України?

Головна мета полягала в тому, щоб змінити розрахунки всередині Росії, зробити війну менш привабливою і налаштувати ключових осіб проти людини, яка готова продовжувати її за будь-яку ціну – Володимира Путіна. Утім, це далеко не все, чого ще прагнула досягти Україна.

По-перше, уряду Зеленського потрібен був моральний підйом. Провал контрнаступу минулого літа затьмарив успіхи осінніх кампаній у Харківській та Херсонській областях. З того часу ініціатива була на боці Росії, яка повільно розширювала зону свого контролю на Донбасі. Тепер, одним ударом, Зеленський нагадав своєму народу, що ЗСУ все ще здатні перемагати.

По-друге, це ж повідомлення дійшло до союзників України в Європі та Північній Америці, деякі з яких сумнівалися, чи варто безстроково підтримувати, здавалось би, невиграшну війну. Тепер стає очевидно, що якщо союзники України по НАТО дозволять використання далекобійних ракет на території Росії - Україна продовжуватиме досягати успіху.

По-третє, напад спрямований на відволікання російських сил від України.

По-четверте, російські військовополонені є цінним козирем у торгах. Україна хоче повернути своїх добровольців Азова та інших військових. 

По-п'яте, Україна суттєво перехилила переговорний стіл на свою користь напередодні будь-яких остаточних переговорів про врегулювання війни.

"Доки Росія окупувала частини української території, Зеленському було мало чого запропонувати в переговорах. Тепер він відкрив двері для обміну територіями", - йдеться у матеріалі.

Скинути Путіна

Зеленський знає, що найнадійніший спосіб закінчити війну – це скинути Путіна, який має містичне бажання встановити якийсь протекторат над Києвом, який він бачить як колиску Росії. Так, Путін також мотивований жадобою до енергетичних ресурсів під Донбасом і у водах біля Криму. Але навіть якщо анексія його чотирьох українських областей буде визнана, "він не заспокоїться, доки Київ не визнає російське панування, принаймні у зовнішній політиці".

Таким чином, стратегія України полягає в тому, щоб зробити війну непопулярною серед росіян.

"Усі в колишньому СРСР пам'ятають бунти призовників, що передували виведенню військ з Афганістану в 1988 році. Та війна забрала 15000 радянських життів за десять років. Ця ж, за оцінками, забрала в десять разів більше за чверть того часу", - йдеться у статті.

Матері російських призовників, здебільшого з-за Уралу, не мають політичного впливу. Але Україна також прагне переконати генералів та силовиків, що витрати на війну надмірні.

Все почалося з руйнування російського Чорноморського флоту. Потім було завдано ударів по нафтових і газових установках на території Росії з метою економічного підриву. Потім її дрони завдали ударів по російських військових об'єктах, аж до Москви та Мурманська, де минулого місяця вони вразили аеродром за 1100 миль від лінії фронту. Тепер Україна використовує західну зброю на російській території.

Якою була відповідь Путіна?

Зрештою, ніякою. Він лише ще більше посилив тиск на засоби масової інформації, заперечуючи існування проблеми та видаючи мляві запевнення у перемозі. Він призначив свого колишнього охоронця, Олексія Дюміна (який сам походить з Курська), керувати "Операцією помсти". Однак, будучи одержимим Донбасом, він не перекинув значних сил. За оцінками західної розвідки, з Криму та Запоріжжя було перекинуто близько 5000 осіб, але жодного з Донецька, де ведеться основний наступ Росії. І 5000 зовсім недостатньо для повернення захоплених територій.

У 2002 році Путін багато говорив про створення Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), альянсу шести колишніх радянських республік, створеного як відповідь на НАТО. Проте він не активував статтю 4 цього договору, що є аналогом статті 5 НАТО, яка зобов'язує інших членів сприймати атаку на одну країну як атаку на всіх.

"Можливо, він відчуває, що інші відмовляться допомагати. Більш імовірно, він не хоче визнати масштаби того, що сталося, а саме те, що спеціальна операція, яка мала забезпечити захоплення Києва за лічені дні, натомість призвела до того, що бої перенеслись на територію Росії", - констатують оглядачі The Telegraph.

Росія ще не вичерпала своїх фінансових ресурсів. Але за межами великих міст проблеми стрімкої інфляції, дефіциту товарів і робочої сили, які загострюються через еміграцію, вплив мобілізації та відволікання робочої сили на військове виробництво, стають неможливими для приховування, попри всі спроби центрального банку представити світові оптимістичні показники.

Багато генералів і олігархів побачать, що Путін ізолює, принижує та руйнує їхню країну в гонитві за тим, що є не більше ніж особистою одержимістю, яка виникла через надмірне читання історії під час карантину.

"Заколот Пригожина виявив вразливість Путіна. Рано чи пізно хтось інший діятиме рішуче там, де Пригожин вагався. Усі дії України спрямовані на те, щоб прискорити настання цього дня", - підсумовують автори матеріалу.

Бої у Курській області РФ

Російський опозиціонер Ілля Пономарьов запропонував Україні передати йому контроль над захопленими територіями Курської області. Він виступає за формування на Курщині нових органів влади й не проти очолити їх. Пономарьов вважає, що це б додало суб'єктності йому та самій операції, оскільки ніхто більше не посмів би ігнорувати біло-синьо-білий прапор російської опозиції. 

Пентагон досі не усвідомив всіх цілей, які Україна переслідує у Курській області, однак вже дозволив ЗСУ використовувати зброю США для ударів по території РФ. Керівники оборонного відомства США переконані, що це допоможе українцям захистити Сумську область. 

Водночас окупанти використовують жіночу колонію у Малій Локні, що у Курській області, як живий щит для захисту від ЗСУ. Російська армія організувала деякі вогневі позиції прямо на території цього закладу, піддаючи небезпеці життя 203 ув'язнених. Крім того, є інформація, що росіяни змушують охоронців колонії брати участь в обороні. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Informator.ua Україна на часі Youtube