Нетиповий табір: у Карпатах відкрили ранчо для дітей та прийняли там гостей з окупації

Це міг би бути звичайний дитячий табір з вожатими, "тихою годиною", дискотекою та гуртками. Анатолій Алексєєв відмовився від цього та побудував ранчо для дітей у Карпатах, поза населеними пунктами та цивілізацією. Табір "Едельвейс" у стилі вестерну та "Зоряних війн" прийняв першу зміну у 2022 році. У тому числі й дітей із окупованих регіонів України.

Анатолій займається дитячим відпочинком із 2009 року. У 2014 році відкрив дитячий табір “Едельвейс”, а два роки тому розпочали будівництво нового табору. Закінчити заплановане завадив коронавірус. Тому перша зміна відвідала його лише 2022-го.

3 травня 2022 року роботи відновилися, і вже за 44 дні відкрилося дитяче ранчо. Воно розташоване з північного боку Національного парку "Сколівські Бескиди". Табір повністю туристичний. Маленькі діти живуть у “колоніальному” корпусі, старші відпочиваючі - в ковбойських кибитках, джедайських сферах та індіанських вігвамах. Зрозуміло, це цивілізоване стилізоване житло. Діти ходять у походи, займаються спортом, екстримом (скелелазіння, стрільба з лука, рафтинг тощо) та творчістю. Тут немає вожатих, із дітьми займаються інструктори.

Площа ранчо – 1,5 га. У літньому варіанті, з урахуванням кибиток та типи (вігвами – ред.), у таборі могли відпочивати та працювати до 250 осіб. Наразі триває будівництво, і табір розширюється. Це дасть змогу розселити до 300 осіб.

"Діти війни"

Програму запустили навесні. Відповідно до її умов, у таборі можуть безкоштовно відпочивати:

• діти із зруйнованих міст та сіл
• діти військових
• діти, які втратили батьків через війну.

Гості ранчо відпочивають разом із дітьми, які приїхали на платній основі. Чи є результат?

"Абсолютно. Коли вони в колективі, коли вони не сидять самі із собою, у своїх думках та з телефонами, то вони дуже швидко відновлюються. Останні три зміни – це були діти з окупованих територій Запорізької області: Бердянськ, Мелітополь, Василівка. Ті діти, котрі виїхали під час окупації. Тобто вони бачили русню, яка входила до будинків, вони все це бачили. Відновились досить швидко. Це можна запитати у будь-якого батька, який відправляв сюди дітей", - каже Анатолій Алексєєв.

Засновник ранчо розповів, що мають свій фонд, завдяки якому вони могли забезпечити відпочинок для першої зміни з Ірпеня - на той момент вже звільненого - і дітей воїнів штурмової бригади “Едельвейс”. Продовжили збирати гроші далі, і за літо вдалося прийняти близько 200 дітей безкоштовно. Умовно безкоштовно – коштом пожертвувань.

Проектом зацікавилася благодійна організація "Карітас". Її члени вивозять дітей до Запоріжжя із окупованих територій. Там їх зустрічають інструктори та привозять до Львова, звідки їх автобусами привозять до табору. Раніше вивозили із Дніпра, Києва, Харкова та Одеси. Тепер – лише Дніпро та Київ. Охочих дуже багато.

Дорослі переселенці

Допомагають не лише дітям. Серед персоналу в таборі працюють та живуть 9 осіб із окупованих регіонів, це кухарі та інструктори. А за 30 км від ранчо – у селищі Орявчик – компанія ще у 2014 році орендувала будинок, який адаптувала під дитячий табір та облаштувала на початку війни евакуаційний центр. Сумарно у ньому допомогу отримали близько 500 осіб.

"Рекорд був 137 осіб одночасно. Люди приїжджали та виїжджали. Хтось зупинявся на кілька днів чи на тиждень, щоб зібратися з думками та визначити, куди далі їхати. Плинність дуже велика".

Інформація про евакуаційний центр курсувала в батьківських чатах. Учасники допомагали прокладати маршрути, підказували, як простіше проїхати територією України. Серед інструкторів табору – чемпіонка світу з кікбоксингу. Вона розповідала, що у її селищі на Харківщині залишилося жити близько 70 осіб із 5 тисяч.

У травні табір переїхав на нинішню локацію. Їм довелося це зробити тому, що до того будинку повернулися його господарі.

Чим займаються діти

У таборі немає гуртків. День розбитий на 6 занять - три активні та три творчі. Кожне триває півтори години, а між ними – 5 хвилин перерви для переміщень по локаціях. Активні заняття – це екстрим-парк, скельна стінка, стрільба з лука, основи виживання, бокс, походи. Влітку діє басейн. Творчі – тренінги, акторська майстерність, рукоділля, кулінарія, гончарство. Активні та творчі заняття чергуються. На ранчо приймають дітей віком від 7 до 18 років.

Наразі організатори працюють над програмою "Майже школа". Вона для дітей, які навчаються. Є окремі кабінети та розклад. Персонал контролює навчання та допомагає розібратися з домашнім завданням. Один інструктор розрахований на 4-5 дітей.

"Якщо ми маємо близько 150 дітей, це десь 30 інструкторів. Є спеціалізовані спортивні, творчі чи театральні та є універсальні, які допомагають виконувати домашні заняття"

Зміни тривають 10 днів. Літні – за рахунок більшої активності – були на три дні довше. За словами Анатолія Алексєєва, немає обмежень для дітей з інвалідністю. Відсутні сходи, у горизонтальній площині. Засновник табору розповів, що серед відпочиваючих був і хлопчик із аутизмом. Він швидко пішов на відновлення, хоча лікарі не могли впоратися. Його мати була дуже вдячна за це. Колектив та атмосфера дають результат.

Наступний заїзд дітей заплановано на 21 жовтня. Приїдуть лише діти на платній основі. Через нестачу коштів прийом дітей війни довелося призупинити.

"Діти не на часі"?

Анатолій розповів, що у пошуках фінансування "стукав" у фонди. Зверталися і до фонду Столара, і до фонду Ахметова, але поки що жодної зворотної реакції не отримували. На них вийшли фонди “Карітас” та “Майбутнє нації”. Також допомогу надали IT-фірма та фонд із Польщі. Допомагали пара українських компаній та батьки дітей з Америки. Деякі не те щоб проігнорували прохання про допомогу, але й неприємно здивували Анатолія.

"Мені якось кілька фондів сказали таку гарну фразу: "Діти зараз не на часі" або "Нам треба допомагати дітям, які за кордоном". Це мене звичайно розлютило, особливо "діти зараз не на часі". Ось зараз вони сидітимуть у неопалюваних квартирах, намагатимуться вчитися. А тут це можна робити за нормальних умов".

Вартість утримання дітей у таборі змінюється. У середньому це по 1000 грн на день. Нині велику роль може зіграти й опалення тому, що влітку витрат на нього не було. Щодо інших комунікацій, то в таборі своя свердловина, є сонячна електростанція, а на резерві - дизельна. Світлом зможуть забезпечити себе, навіть якщо його ніде не буде.

Крім утримання дітей частина грошей йде і на незакінчене будівництво. Ці об'єкти не впливають на життєздатність табору, але також необхідні.

Банки кредитів не дають, тому Анатолій продовжує шукати фонди та людей, які готові допомогти. Ви можете опинитись серед них та задонатити на розвиток табору будь-яку суму. Реквізити можна знайти тут.

Глемпінг

Ще один вид відпочинку, за яким можна їхати в Едельвейс. Глемпінг запустили ще 2 роки тому на старій локації – там, де був евакуаційний центр.

Це гламурний кемпінг, відпочинок у дикій природі, але з максимальним рівнем комфорту. У цих сферах тепло, красиво, комфортно, є гаряча вода та гарний вигляд. Відпочинок у дикій природі на рівні п'ятизіркового готелю. Ви самі з собою, у вас немає сусідів, ви віч-на-віч із природою”.

Анатолій розповів, що глемпінг як поняття з'явилося в Англії у 2016 році. В Україні команда “Едельвейсу” стала першою, хто поставив сфери та заснував рух глемпінгу в Україні.

"Зараз ми приймаємо туди дорослих і за рахунок цих грошей намагаємось добудувати табір".

Раніше ми писали про те, як IT-компанія із Сум допомагає знеструмленим селам України сонячними панелями. Також читайте про мобільний додаток “Вивчаю – не чекаю” для українських школярів.

Софія Єлагіна