Суд зобов'язав ПриватБанк повернути чоловікові 74 тисячі гривень після шахрайського списання

Банк посилався на вхід у Приват24 зі звичного пристрою клієнта, але суд цей доказ відхилив.

Банківська картка ПриватБанку
Перекази зникли за п'ять хвилин

Рівненський апеляційний суд 22 жовтня частково задовольнив скаргу АТ КБ "ПриватБанк" у справі про повернення чоловікові 74 087,73 грн, які зникли з його кредитної картки внаслідок шахрайських переказів. Суд підтвердив обов'язок банку відновити кошти на рахунку, однак скасував окреме рішення про визнання самих транзакцій недійсними, визнавши цю вимогу неефективним способом захисту прав. 

Як ідеться у постанові, внесеній до Єдиного державного реєстру судових рішень, чоловік звернувся до Острозького районного суду Рівненської області з позовом до АТ КБ "ПриватБанк" про захист прав споживача банківських послуг. Він просив визнати недійсними платіжні операції від 12.11.2024 на загальну суму 74 087,73 грн, зобов'язати банк відновити залишок коштів на картковому рахунку до стану, що передував їх проведенню, та повернути 3 700 грн, сплачених ним 23.12.2024 у рахунок погашення заборгованості. За словами позивача, 12.11.2024 невідомі особи без його відома та згоди протягом п'яти хвилин здійснили перекази з його кредитної картки на загальну суму 71 932,22 грн, а банк утримав 2 155,51 грн комісії. При цьому кредитний ліміт було збільшено з 30 000 грн до 75 000 грн.

Чоловік стверджував, що в цей час його телефон тимчасово не працював унаслідок несанкціонованого втручання, а за вказаним фактом відкрито кримінальне провадження. На думку позивача, операції були нетиповими для його звичайної платіжної поведінки, а банк не вжив належних заходів для виявлення та запобігання шахрайству, зокрема не забезпечив належного моніторингу операцій і посиленої автентифікації. Суд першої інстанції встановив, що 14.11.2024 року в ЄРДР за заявою позивача від 13.11.2024 року внесені відомості за фактом крадіжки грошових коштів з банківської картки, відкритої у АТ "ПриватБанк", у сумі 74 000 грн, за кваліфікацією ч.4 ст.185 КК України.

Острозький районний суд 27 квітня 2026 року позов задовольнив частково: визнав недійсними транзакції на загальну суму 74 087,73 грн та зобов'язав банк відновити залишок коштів на рахунку чоловіка до стану, що передував операціям, а в решті вимог відмовив. ПриватБанк оскаржив це рішення в частині задоволених вимог.

Банк наполягав на типовому пристрої й вчасних повідомленнях

В апеляційній скарзі банк посилався на те, що перед операціями було здійснено вхід до Приват24 з пристрою realme RMX3263, який банк ідентифікує як типовий для клієнта, а перекази PrivatMoney здійснювалися з ручним введенням номера картки одержувача, при цьому клієнту надсилалися повідомлення про операції та їх проведення. Банк також звертав увагу, що позивачу відомі дані одержувача переказів, а тому вважав, що позов мав бути спрямований не до банку, який виконав операції, а до особи, яка отримала кошти.

Апеляційний суд із цими аргументами не погодився. Колегія зазначила, що сам по собі такий скриншот не дає змоги повною мірою перевірити походження відображених у ньому даних, умови їх формування та зв'язок із фактичним ініціюванням саме спірних платіжних операцій. При цьому банк направляв запити до служби безпеки та технічної підтримки для з'ясування механізму проведення транзакцій, однак результатів відповідної перевірки суду надано не було.

"Наведені відповідачем відомості про вхід до системи "Приват24" із певного пристрою не можуть підтверджувати, що спірні перекази були ініційовані позивачем або здійснені за його волевиявленням", - зазначив Рівненський апеляційний суд у постанові.

Суд також відхилив аргумент банку про несвоєчасне звернення клієнта: позивач звернувся на телефонну лінію банку о 17 год 20 хв 39 с, тоді як спірні операції, згідно з банківською випискою, були здійснені в період з 16 год 11 хв 37 с до 16 год 16 хв 04 с. Повідомлення відбулося майже протягом години після здійснення операцій. Колегія визнала, що такий проміжок часу сам по собі не свідчить про зволікання позивача.

Суд частково скасував рішення першої інстанції

Апеляційний суд дійшов висновку, що вимога про визнання транзакцій недійсними не є ефективним способом захисту права, оскільки її задоволення не призводить до відновлення порушеного права позивача. Натомість, на думку колегії, належним способом захисту в спірних правовідносинах є покладення на банк обов'язку відновити залишок коштів на рахунку до стану, в якому він перебував перед виконанням неналежних платіжних операцій.

За результатами розгляду суд ухвалив такі рішення:

  • апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" задовольнив частково;
  • скасував рішення Острозького районного суду в частині визнання недійсними транзакцій із переказу коштів та ухвалив у цій частині нове рішення - відмовити в цій вимозі;
  • в іншій частині рішення Острозького районного суду Рівненської області від 27 квітня 2026 року, зокрема про зобов'язання банку відновити залишок коштів на рахунку чоловіка, залишив без змін.

Таким чином, обов'язок ПриватБанку відновити на рахунку чоловіка 74 087,73 грн, списані шахраями, лишився чинним - змінилося лише формальне формулювання способу захисту права. Постанова набрала законної сили з моменту прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Раніше Інформатор повідомляв, що Закарпатський апеляційний суд відмовив ужгородцю у поверненні понад 130 тисяч гривень, украдених шахраями через фейкове посилання на "OLX доставку" - на відміну від рівненської справи, там чоловік сам ввів дані картки на сторонньому сайті. Також ми писали, що Чернігівський апеляційний суд зобов'язав ПриватБанк повернути чоловікові 44 823 гривні, зайво списані через технічний збій платіжного додатку, хоча й зменшив суму компенсації витрат на адвоката.

Слідкуйте за нами у Telegram

Image
Оперативні новини та разбори: Україна, світ, війна

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Україна на часі Youtube
Інформатор у
телефоні 👉
Завантажити