НБУ зробив гроші дорожчими: що буде з дохідністю депозитів та кредитними ставками, прогнозує експерт
Українцям не варто очікувати від банків значного зростання ставок за депозитами, але щонайменше на 0,25−2% річних у гривні за різними депозитними продуктами фінустанови свої ставки поступово підвищать, ставки кредитів не зміняться
За даними Держстату, споживча інфляція у лютому прискорилася з 12,9% до 13,4% у річному вимірі, а базова інфляція становить вже 2% із початку року. Щоб приборкати зростання цін, НБУ з 7 березня підвищив облікову ставку — з 14,5% до 15,5% річних. Крім того, регулятор збільшив плату банкам за своїми депозитними сертифікатами «овернайт» до 15,5% річних, і за 3-місячними — до 18% річних. Із 4 квітня ставка за 3-місячними сертифікатами буде ще більшою — 19% річних. Чого в таких умовах очікувати від ставок за кредитами та депозитами українських банків, розповів фінансовий консультант Олексій Козирев.
Підвищення цих ставок, за задумом НБУ, дасть можливість банкам підвищити дохідність гривневих депозитів, що давно вже назріло в умовах зростаючої інфляції. Адже частковий відтік гривневих коштів останніх місяців став реакцією населення саме на зростання цін та зниження реальної привабливості інструментів у нацвалюті.
Станом на 1 лютого 2025 року (поки що на 1 березня немає офіційних даних) фізособи тримали в банках понад 1,218 трлн грн в еквіваленті. Основна частина цих коштів, близько 70%, розміщена на поточних рахунках, тобто т.зв. «гарячі» гроші, які будь-якої миті можуть ринути на ринок. Вилучення громадянами навіть частини цих ресурсів із банків на придбання товарів чи валюти загрожує прискоренням інфляції та зльотом курсу.
Приблизно стільки ж коштів розміщено в банках і корпоративними клієнтами, а в періоди активних розрахунків бюджету з підрядниками — навіть значно більше. Тож наявність привабливого інструменту заробітку на коротких гривневих депозитах для багатьох підприємств — теж важливе завдання та непогане доповнення до доходів від основної діяльності. Своїми останніми рішеннями НБУ зараз відкриває фінустановам можливість стерилізувати значні суми саме «гарячих» грошей, щоб усунути загрозу сильної девальвації та подальшого зростання цін.
Як зміниться дохідність депозитів бізнесу та вкладів громадян
“Скажу одразу, що людям та бізнесу не варто очікувати від банків значного зростання ставок за депозитами. Але щонайменше на 0,25−2% річних у гривні за різними депозитними продуктами фінустанови свої ставки поступово підвищать”, - каже Олексій Козирев.
Експерт пояснює, що формально, поріг максимальної ставки, яку банкіри можуть давати за вкладами населення у гривні за моделлю «залучили вклад у гривні — розмістили в НБУ у депсертифікати», тепер досяг 18% річних, а з 4 квітня буде 19% річних. Але насправді банк:
- не може працювати «у нуль» чи зі збитком;
- несе витрати на залучення коштів клієнтів — щонайменше витрати на персонал, інкасацію, утримання відділень тощо;
- повинен заробляти на цих операціях прибуток, тобто повинен мати маржу між своєю «собівартістю» залучення таких коштів та їх розміщенням.
Тому зазвичай ця різниця між дохідністю інструментів НБУ та банківських депозитів не може бути меншою за 1,5−2% річних. У результаті максимальні ставки за гривневими депозитами для громадян можуть зрости до 16−17,5% (з огляду на те, що з 4 квітня за 3-місячними депсертифікатами НБУ плату буде підвищено до 19% річних).
Зараз щодо ринку депозитів фізосіб маємо таку картину:
З огляду на оподаткування (18% ПДФО) та військовий збір (5%), реальні ставки у гривні коливаються для вкладника в межах «чистими»:
- на 3 місяці — 10% річних;
- 6 місяців — 9,933%;
- 9 місяців — 9,41%;
- 12 місяців — 9,66% річних.
І хоча зазначений індекс — це «середня температура по лікарні», ставки за гривневими вкладами населення вочевидь мають потенціал до зростання після останніх рішень Нацбанку.
“З огляду на воєнну специфіку та постійну зміну ситуації, за моїми розрахунками, найпопулярніші за строками вклади на 3 місяці можуть зрости до 16−17% річних, а в деяких банках — і до 17,5−18% річних (із квітня цього року після підвищення плати за депсертифікатами до 19% річних). Дохідність за вкладами на 6 місяців може підвищитися до 15,8−16,5% річних. На 9 та на 12 місяців — до 16,6−18% річних. Найоперативнішими тут будуть невеликі та середні банки, для яких вклади населення є основною базою фондування. Вони бояться втратити своїх клієнтів через те, що ті перейдуть до щедріших конкурентів. Жадібнішими, як завжди, будуть банки-«дочки» іноземців та держбанки. Тут рівень відсоткових ставок переважно не перевищуватиме навіть рівня офіційної інфляції, тобто на момент написання статті це близько 13,4% річних. Найпопулярнішими залишаться гривневі вклади на 3 місяці і ставка за ними, щоб утримати вкладників, буде не меншою, ніж на «річні» ресурси. Хоча це й суперечить економічній логіці мирного часу, коли чим довше розміщені гроші, тим вищий відсоток. Крім того, значна частина банків проведе різні акції щодо залучення вкладів громадян, щоб «точково» закрити розриви ліквідності за своїми індивідуальними планами та можливостями. За вкладами фізосіб у валюті: на тлі циклу зниження ставок ЄЦБ та потенційного зниження ставки ФРС на особливе збільшення зростання дохідності для наших вкладників очікувати не варто. За доларом ці ставки навряд чи перевищать 2,5−3% річних, а за євро — 1,6−2,3% річних”, - вважає Олексій Козирев.
Щодо юридичних осіб: депозитні ставки у гривні будуть «прив'язані» до ставки за гривневими ресурсами на міжбанку, динаміки облікової ставки Нацбанку та плати за депсертифікатами «овернайт».
Тому на поточному етапі за короткими (до 1−3 місяців) гривневими депозитами банки платитимуть компаніям, залежно від строків, від 2,5% до 12% річних, а при більших строках або більших сумах (від 1−5 млн гривень і вище) — до 13,5−15% річних.
За прогнозом експерта, «найжадібнішими» тут будуть знову ж таки держбанки, які мають достатньо ресурсів за рахунок залишків на рахунках як фізосіб — одержувачів бюджетних виплат, так і коштів компаній, зав'язаних на держпрограмах. «Найщедрішими» будуть невеликі фінустанови, для яких такі клієнти на вагу золота. З огляду на війну та специфіку бізнес-процесів, найпопулярнішими у компаній будуть короткі депозити на строк від 3 до 14 днів. За валютними вкладами юросіб: із огляду на нюанси нормативу резервування банками на коррахунку в Нацбанку щодо валютних ресурсів в Україні та світовий тренд щодо зниження ключових ставок ЄЦБ та ФРС, на особливе зростання ставок очікувати взагалі не варто. І в доларі, і в євро вони навряд чи перевищать 1−1,5% річних.
“Чому банки все ж таки будуть змушені підвищувати свої ставки за депозитами та вкладами у гривні, навіть якщо у них зараз «все добре» і без таких змін? Річ у тім, що на тлі прискорення інфляції відсутність реакції на цей процес загрожує фінустановам втратою клієнтів або переходом цих вкладників до «щедріших» банків. Вкладники (особливо фізособи) — консервативні, тому втративши їх одного разу, буде дуже складно їх повернути. Навіть якщо ставки будуть підвищені, але після того, як це зроблять кмітливіші конкуренти. Тому фінансисти не ризикуватимуть клієнтською базою для отримання короткочасного виграшу. При цьому все ж таки вкладникам варто врахувати, що за старими (ще діючими вкладами) ніхто з банків ставку не змінюватиме до кінця строку дії договорів”, - пише Олексій Козирев.
Що буде з цінами на кредити
За комерційними кредитами банків після підвищення НБУ облікової ставки до 15,5% річних глобальних змін ставок не буде, вважає експерт.
“Причина проста: зараз банки мають великий дефіцит платоспроможних клієнтів-позичальників. У жорсткій конкуренції за таких клієнтів, особливо великих компаній з оборотами в десятки мільйонів гривень та зовнішньоекономічною діяльністю з хорошими ліквідними заставами та бездоганною діловою репутацією, підвищення ставку за кредитом на 1−2% річних може призвести до відходу такого клієнта до іншого банку з лояльнішими умовами. А на це не один банк, що поважає себе, не наважиться. У результаті велика компанія з усіма переліченими вище плюсами, з погляду банку, може мати кредитні продукти навіть на рівні ставок 13,5−15,5% річних, тобто фактично на рівні офіційного рівня інфляції або облікової ставки Нацбанку. Банку набагато вигідніше, щоб такий клієнт комплексно обслуговувався саме в нього і він заробляв на ньому за всією лінійкою своїх продуктів”, - зазначає Олексій Козирев.
За ставками держпрограм формату «5−7−9» та «єОселя» змін не відбудеться взагалі, навіть після підвищення ставки НБУ до 15,5% річних. Причина в тому, що ці програми не прив'язані до облікової ставки Нацбанку, а залежать від обсягів коштів, виділених державою для компенсацій різниці банкам ринкової ставки та ставки за такими договорами.
“Але варто врахувати, що держава досить часто змінює умови своїх держпрограм, тож раджу уважно читати кредитний договір щодо прив'язок ставок за такими кредитами до облікової ставки НБУ. Тому що, якщо все ж таки у вашому кредитному договорі з'явиться пункт про перегляд банком плати за кредит при зміні облікової ставки НБУ, це буде банком обов'язково зроблено, що принесе позичальнику додаткові витрати автоматично, згідно з цим пунктом договору”, - пише Олексій Козирев.
За споживчими кредитами позичальникам варто очікувати на зростання відсоткових ставок. Річ у тім, що практично у всіх подібних кредитних договорах з населенням цей пункт про можливість підвищення плати за кредит у разі збільшення облікової ставки Нацбанку є. Зазвичай це прямо обумовлюється в договорі, як автоматична зміна плати за кредит у певній пропорції до розміру підвищення облікової ставки НБУ.
“Але з огляду на те, що конкуренція між банками за платоспроможного клієнта на ринку споживчого кредитування зараз теж значна, особливо підвищувати ставки при зростанні облікової ставки НБУ більшість банків все ж таки не будуть. Адже треба пам'ятати, що ставки в даному сегменті кредитування фізосіб і так значні. Основна частина ставок споживчих кредитів залишиться у межах від 18% до 45% річних, залежно від виду кредитного продукту та умов договору”, - підсумував Олексій Козирев.
Як раніше повідомляв Інформатор, наступне засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики відбудеться 17 квітня 2025 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Чи зростуть ціни на яйця перед Великоднем у 2025 році: прогнози експерта
- НБУ створив підручник підприємництва та фінансової грамотності для 8 класу: де подивитися
- Загальна капіталізація криптовалют у лютому впала більше ніж на 20% – з $3,6 трлн до $2,8 трлн - причини та прогнози
- Як змінити банк для отримання пенсії - інструкція від Пенсійного фонду
