Навіщо Верховна Рада дозволила блокування банківських рахунків боржників, пояснив голова комітету ВР з питань правової політики

Читать на русском

На думку Дениса Маслова, цей закон дозволить всім боржникам, незважаючи на суму боргу, мати необхідні для життя кошти

Читать на русском
Голова комітету Верховної Ради України з питань правової політики Денис Маслов
Голова комітету Верховної Ради України з питань правової політики Денис Маслов

На думку Дениса Маслова, цей закон дозволить всім боржникам, незважаючи на суму боргу, мати необхідні для життя кошти

Верховна Рада України внесла зміни в закон № 3048-IX, який стосується стягнення боргів, 6 травня вони набрали чинності. Завдяки цьому всі банки в Україні тепер мають арештовувати рахунки своїх клієнтів-боржників. До внесених законодавчих змін, з 2 березня 2022 року, діяла постанова КМУ, яку ввели за указом президента. Цей порядок мав бути чинним до призупинення або скасування воєнного стану. Про те, чим зумовлена ця законодавча новація, Інформатор запитав автора законопроєкта, голову комітету Верховної Ради України з питань правової політики Дениса Маслова. 

Про що йдеться у законі

Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень та рішень інших органів під час дії воєнного стану», було внесено у вересні 2022 року. Парламент прийняв його у квітні 2023 року. Президент Зеленський підписав закон 2 травня. 

Цей закон скасовує дію постанови Кабміна “Про забезпечення здійснення розрахунків населення в умовах воєнного стану”, яка знімала арешти виконавчої служби на суму менше 100 тис. грн на час дії воєнного стану. Новий закон дозволяє клієнтам з арештами користуватися сумою у розмірі двох мінімальних зарплат (13400 грн.) за умови, що клієнт звернеться до виконавця і той у свою чергу надішле до банку постанову на зняття арешту на суму 13400 грн. за одним із своїх рахунків. Для юросіб цей ліміт складає п'ять мінімальних зарплат (33 500 грн), які можна витратити тільки для виплати заробітної плати співробітникам, сплати податків та зборів. Для розблокування зазначених лімітів клієнт банку також повинен звернутися до судового виконавця, який потім надсилає фінустанові постанову на зняття арешту. 

Навіщо був прийнятий закон про стягнення боргів

“Накладення арешту на рахунки боржників було й до цього, як і стягнення коштів з таких рахунків, цього ніхто не забороняв. Але на початку повномасштабної російської агресії, коли багато людей вимушено переїхали, втратили роботу, постійний дохід та їм потрібні були кошти, Парламентом було прийнято досить складне, але вимушене рішення - дозволити людям, які є боржниками, користуватися коштами на своїх арештованих рахунках, якщо їх борг менше 100 тис.грн. При цьому, той же банк міг стягнути кошти з такого рахунку, адже заборону на це не встановлювали. Це призвело до того, що окремі люди виводили з рахунків всі свої кошти, залишаючи там 0. Не можна було стягнути з таких осіб ні аліменти, ні звичайний штраф”, - пояснив Інформатору голова комітету Верховної Ради України з питань правової політики Денис Маслов.

Натомість, якщо у людини, приміром, борг був 101 тис. грн. чи більше, він вже не міг розпоряджатися коштами на своєму банківському рахунку. А всі кошти на ньому могли безперешкодно списати, незважаючи на те, які в нього життєві обставини та витрати на сім'ю. 

“Тому зараз ми надали можливість всім боржникам користуватися своїми арештованими рахунками в банках, але з певними обмеженнями, що буде цілком справедливо: не більше 2-х мінімальних зарплат на місяць і лише з одного рахунку в банку, на якому буде така "залізна" сума. Цю суму не зможуть списати з рахунку за жодних обставин. Крім того, ми заборонили банкам стягувати борги на підставі виконавчих написів нотаріусів, якщо кредитний договір не посвідчений нотаріально”, - пояснив Денис Маслов. 

За словами народного депутата, Усі ці зміни були підтримані Міністерством юстиції. Більш того, Мінюст пропонував взагалі прибрати норму про можливість використання боржниками 2-х мінімальних заробітних плат на арештованих рахунках.

“Але Комітет з питань правової політики, який я очолюю, зайняв більш помірковану позицію, залишивши боржникам можливість розпорядження коштами в зазначених межах (13 400 грн). Оскільки розуміємо, що люди, зокрема ті, які втратили роботу, стабільний дохід, тимчасові переселенці, в умовах війни повинні мати можливість забезпечувати свої родини”, - сказав Денис Маслов.

Як раніше повідомляв Інформатор, на повернення арештів рахунків боржників відреагував співзасновник monobank Олег Гороховський. Він розповів, що це торкнеться приблизно 436 тисяч клієнтів Монобанку. Прессекретар ПриватБанку Олег Серга, орієнтуючись на клієнтську базу, не виключив, що в "Приваті" таких боржників буде понад 500 тисяч. Тобто, тільки у двох великих банках України кількість арештованих рахунків боржників точно сягне мільйона.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут. 

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.