На думку окупантів, це може призупинити наступ ЗСУ
Військові рф продовжують завдавати ракетних ударів по об’єктах критичної інфраструктури. Останньою тенденцією стала спроба знищити дамби повноводних річок в прифронтових областях. Інформатор розповідає чому ворог обрав саме Печенізьке водосховище в Харківській області.
Російські окупанти не полишають спроб знищити Печенізьку дамбу в Чугуївському районі Харківської області. Так, 22 вересня до об’єкту вже втретє було завдано ракетного удару. Попередні обстріли відбувалися впродовж 20 та 21 вересня. За інформацією представників місцевої влади, гребля має пошкодження, жертв та наслідків для найближчих населених пунктів немає. Разом з тим, мешканців населених пунктів, що знаходяться вниз за течією, попереджають про можливе затоплення. Йдеться про села Печеніги, Кицівка та П'ятницьке, загальною чисельність близько 5,5 тис чоловік.
«Протягом кількох діб російська армія завдала та продовжує завдавати ракетних ударів по греблі Печенізького водосховища. Існує ймовірна загроза руйнування ворогом греблі Печенізького гідровузла», — повідомив голова Печенізької громади Олександр Гусаров в своєму Telegram-каналі.
За словами голови Харківської обласної військової адміністрації Олега Синєгубова, загрози прориву дамби на даний момент немає.
Спорудження Печенізького водосховища проходило в 1958-1962 роках на річці Сіверський Донець, вже в 1963 році введено в експлуатацію. Гребля водосховища знаходиться в селі Печеніги, власне це й дало йому назву. Довжина дамби близько 4 км. Водосховище є основним джерелом постачання та запасів питної і технічної води для Харкова.
Площа гідроспоруди складає 86,2 кв км, об’єм – 383 мл куб м. Для порівняння, у Карачунівського водосховища ці цифри становлять – 26,9 кв км та 291, 5 млн куб м. 14-15 вересня російські війська обстрілювали дамбу Карачунівського водосховища в Кривому Розі на річці Інгулець. Через пошкодження на греблі місто частково залишилося без водопостачання, а вода в річці піднялася на 2-3 метри. Деякі райони Кривого Рогу довелося евакуювати.
Пошкодження гідрографічних споруд на повноводних річках є одним з найдієвіших способів зірвати наступ противника. Власне Печенізьку дамбу вже підривали. 24 лютого Збройні сили України пошкодили дорожнє полотно на дамбі в Печенігах. В зоні підтоплення опинилися понад 200 домоволодінь. Схожа ситуація була в Києві, коли задля того, щоб зупинити наступ ворога було пошкоджено дамбу на місці впадання річки Ірпінь в Київське водосховище в селі Козаровичі Вишгородського району.
Спробувавши зруйнувати Печенізьку дамбу російські війська намагаються досягнути одразу декількох цілей. В першу чергу, зміна сили течії Сіверського Донця може пошкодити понтонні переправи, що було наведено українськими силами в ході контрнаступу. Саме по цій дамбі проходить автодорога Т-2111 «Чугуїв - Печеніги - Великий Бурлук», та далі – в правий фланг оборони окупанта по річці Оскіл. В цьому місці річка має найменшу ширину. Таким чином ворог намагається порушити логістику наступу ЗСУ. Нагадаємо, зараз контрнаступ в області зупинився саме по берегам Осколу.
Крім того, додаючи нових цілей для ракетних обстрілів рф намагається розосередити сили української протиповітряної оборони.
До звільнення більшої частини Харківської області, гребля в Печенігах була єдиною дорогою для евакуації з окупованих територій в Харківській та Луганській областях. На сьогодні такої необхідності вже немає.
Удари по Печенізькому гідровузлу продовжують російську тактику гуманітарного терору. Адже в разі пошкодження сховища без забезпечення водою залишиться місто мільйонник. Йдеться не лише про питну воду, а й про технічну для забезпечення життєдіяльності міста, обігріву багатоквартирних будинків.
Раніше Інформатор повідомляв, що через ворожі ракетні удари по Печенізькому водосховищу можливе затоплення територій вниз за течією. Мешканців Печенізької громади Харківської області просять цілодобово стежити за офіційними повідомленнями щодо ситуації. В разі тривоги терміново перейти у безпечні місця.
Максим Федоренко