Пересохлі річки та зміна клімату. Якими будуть наслідки пошкодження екосистем України для всього світу?

Десятки років або й століття українці не зможуть відновити поля, ліси, парки, побачити багато видів тварин і рослин. Крім того, екологічна катастрофа, як наслідок російського тероризму, вплине на екосистеми всього світу. Такі висновки роблять сьогодні іноземні та українські екологи.

Південь України – найбільша зона екологічної катастрофи

В Україні під загрозою опинилися близько 600 видів тварин, близько 740 видів рослин та грибів, які, зокрема, занесені до Червоної книги України.

"На півдні, який є ареною бойових дій, розташовані водні об’єкти, що слугують розмноженню, живленню та зупинці птахів водно-болотного комплексу. Через ці об’єкти пролягають сезонні міграції. Тому під загрозою опинилися більше 120 видів птахів, які є об’єктом захисту угоди про збереження афро- та євразійських водно-болотних птахів. Особливу тривогу викликає руйнування колоній чоботаря. Лише за одну ніч місця його гніздування в межах Національного природного парку "Тузловські лимани" було обстріляно 200-ми снарядами з російських кораблів, що базуються у прибережній акваторії Чорного моря", – повідомив заступник начальника Управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України Олександр Ставнійчук.

Також відбувається катастрофічна загибель чорноморських дельфінів унаслідок використання агресором гідроакустичних приладів підводних та надводних човнів, великої кількості мін у Чорному морі, бомбардувань, ракетних ударів із моря. За оцінками керівника наукового департаменту національного парку "Тузлівські лимани" Івана Русєва за 2022 рік загинуло "імовірно, до 50 тисяч китоподібних".

«Море викидає на берег лише біля 5% від всіх загиблих тварин. Решта 95% просто іде на дно моря і ми не можемо їх зареєструвати. Вони не доступні для виявлення та підрахунку з берега, тому ми оцінюємо, що за часи війни російських варварів проти України, вже загинуло, імовірно, до 50 тисяч китоподібних, що є вкрай жахливим для морської екосистеми», - зауважив Русєв.

За словами Ставнійчука, загальна сума збитків по земельних та водних ресурсах, а також атмосферному повітрю – близько 1 трлн 900 млрд гривень. Загалом унаслідок російського вторгнення окуповано 514 об’єктів природно-заповідного фонду площею 0,8 млн гектарів.

Земля – це непоновлюваний ресурс

На третину пошкодженим і замінованим залишається найцінніший скарб України – земля. Завдану шкоду можна поділити на три основні групи: механічне, фізичне та хімічне забруднення.
Механічне забруднення земель – це по суті деформація ґрунтового покриву. Родючий шар ґрунту, на якому можна вирощувати плідний врожай, формується тисячоліттями. Втративши його, вже неможливо швидко повернути все назад, тож земля – це невідновлюваний ресурс.

"Ті військові дії, які можуть відбуватися буквально протягом декількох днів і тижнів, на конкретних ділянках здатні стирати те, що формувалося тисячами років", - зауважила фахівчиня зі сталого землекористування ГО "Екодія" Лоріна Федорова.

Риття окопів, будівництво фортифікаційних споруд чи вибухи, що залишають по собі вирви – це руйнує верхній родючий шар ґрунту та призводить до змішування різних шарів ґрунту, що врешті впливає і на його здатність приймати й утримувати вологу, і на здатність продукувати здоровий врожай загалом.

Фізичне забруднення ґрунтів – це зміна їх фізичних властивостей. До прикладу, влучання снарядів чи вибухи не лише створюють воронки, а й порушують температурний режим. А пожежі, спричинені бойовими діями, крім прямої небезпеки для екосистем, ще й роблять ґрунти більш вразливими до ерозій чи зміни клімату.

Хімічне забруднення ґрунтів - це і токсини із мін чи ракет, і паливно-мастильні матеріали із військового транспорту, і продукти горіння, які спочатку потрапляють у повітря, а потім осідають на ґрунтах. Шкідливі речовини мають здатність мігрувати з ґрунту до рослин, що на ньому ростуть. Тож вирощені на такій землі продукти можуть стати отрутою для тих, хто їх споживатиме.

Наслідки війни в Україні відчує весь світ

Іноземні та вітчизняні експерти переконані: все, що відбулося та відбуватиметься в Україні, вплине на весь світ.

"Якщо говорити про роль, яку відігравали природні екосистеми в Україні для стабілізації змін клімату, то водно-болотні угіддя, рамсарські угіддя на півдні України, які були вражені, вже не виконують свої функції. В результаті це має прямий вплив на клімат. Те, що третина екосистем України пошкоджена, означає, що ми не зможемо стабілізувати клімат на континенті й наступного літа половина європейських річок може пересохнути", – переконаний виконавчий директор WWF Україна Богдан Вихор.

Також він звернув увагу, що пошкоджено дуже багато промислових об’єктів, де зберігалися небезпечні відходи.

«Через певний час усі ці шкідливі мікроелементи потраплять в інші країни», – сказав Вихор.

Про те, що токсична спадщина війни на покоління вперед впливатиме на довкілля та здоров'я людей пишуть науковці з Університету Квінсленду Стейсі Піцціно, Джо Дарем та Майкл Воллер. Оригінал статті опубліковано на the Conversation.

Токсичні залишки війни — це отруйні або небезпечні речовини, що утворилися в результаті військових дій. До них відносяться:

• радіоактивний матеріал,
• білий фосфор,
• іприти,
• галогени,
• важкі метали,
• діоксини та інші канцерогени людини.

За даними Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), російські військові удари по українських нафтопереробних заводах, хімічних заводах, енергетичних об'єктах і промислових підприємствах призвели до потрапляння токсичних речовин у повітря, воду і ґрунт. Токсичні залишки війни також взаємодіють з наслідками зміни клімату.

Коли земля України зможе відновитися?

За словами фахівчині Екодії Лоріни Федоровою, у міжнародному досвіді є два підходи щодо «лікування» землі: рекультивація та консервація.

«Для рекультивації застосовують технології, підібрані відповідно до типу ґрунту, рельєфу, кліматичних умов. До прикладу, аби «вилікувати» ґрунт від хімічного забруднення, його промивають спеціальними реагентами. Така технологія недешева і може обійтися у $30-300 за кубічний метр ґрунту, деякі ж технології коштують ще дорожче. Враховуючи площу забруднених територій, Україна навряд зможе дозволити собі масово впроваджувати такий підхід», - вважає Федорова.

Консервація ж навпаки полягає у тому, щоб на певний час вивести землю з обігу – тобто не вести там ніякої активної діяльності – щоб природа відновилася.

«Універсального рецепту консервації так само немає. Термін, на який знадобиться залишити землю в спокої, залежить від ступеня забруднення та здатності землі відновитися. До прикладу, у Франції після Першої світової війни утворили так звану «червону зону». Приблизно 1200 кв км були визнані непридатними не лише для ведення сільського господарства, а й взагалі до життя людини. Сьогодні частину території вже виводять із «червоної зони», проте досі є ділянки, що залишаються небезпечними і їх відновлення триватиме ще століттями», - каже еколог.

До речі, в грудні минулого року Генеральна Асамблея ООН ухвалила принципи захисту довкілля у зв'язку зі збройними конфліктами. Вони визначають, як слід захищати довкілля до, під час і після збройного конфлікту.
Потрібні дії, щоб забезпечити реалізацію принципів на практиці. Уряди, міжнародні організації, збройні угруповання, підприємства та громадянське суспільство — усі мають відігравати свою роль. Підвищення обізнаності громадськості про забруднення, спричинене конфліктом, також допоможе створити необхідний імпульс.

А наприкінці січня ПАРЄ схвалила історичну резолюцію про негативний вплив війни на довкілля. Крім усього йдеться і про позови про компенсацію за шкоду довкіллю. Члени ПАРЄ домовились координувати впровадження принципів захисту довкілля у зв'язку зі збройними конфліктами і сприяти їх поширенню через відповідні національні установи, дипломатичні канали та міжнародні зацікавлені сторони.

Раніше ми писали, що в Україні планують заборонити одноразові пластикові вироби. Відповідний законопроєкт № 6077 "Про заходи щодо запобігання та зменшення негативного впливу пластикових виробів на навколишнє середовище" ЕкоКомітет рекомендує Верховій Раді прийняти за основу у першому читанні. У розробці та доопрацюванні документа брало участь Міндовкілля.