На Полтавщині стався землетрус: поштовхи на глибині 7 км
У ніч на 1 липня на Полтавщині стався землетрус із магнітудою 3,1 бала. Поштовхи, які відбулися на глибині 7 км, не мали руйнівного характеру та були зареєстровані лише приладами, повідомили в Центрі спеціального контролю
У Полтавській області зафіксували нічний землетрус магнітудою 3,1. Поштовхи сталися 1 липня о 01:23 за київським часом неподалік села Карпусі. Зареєстрований землетрус не є першим, район потерпає від поштовхів з минулого року, коли їх сталося там десятки.
Про це повідомив Головний центр спеціального контролю на своїй Facebook-сторінці. Сейсмічну активність подекуди відчувають мешканці Полтавщини, котрі знаходяться на верхніх поверхах приміщень. На ццей раз джерело поштовхів знаходилося неподалік села Карпусі Полтавського району на глибині близько 7 км. Магнітуда підземного струсу становила 3,1 бала. За класифікацією, це слабкий землетрус, який не відчувається людиною й реєструється лише інструментально.
Цей епізод не є поодиноким: лише за перше півріччя 2025 року в області зафіксовано щонайменше два землетруси. Зокрема, 1 лютого неподалік Полтави відбулося більш помітне підземне тремтіння силою 3,67 бала.
Чому Полтавщина не така вже й "тиха" з точки зору сейсміки?
Незважаючи на те, що найбільш сейсмоактивними регіонами України традиційно вважають Карпати та Крим, Полтавська область також належить до територій, де можливі коливання земної кори. За словами Юрія Андрущенка, очільника відділу збору та обробки даних Головного центру спеціального контролю у коментарі "Суспільне Полтава", щорічно тут фіксують від двох до трьох землетрусів. Упродовж останніх трьох років таких випадків було дев’ять.
За його словами, подібні землетруси не несуть загроз і здебільшого залишаються непоміченими населенням:
2Ці коливання фіксуються лише чутливою апаратурою. Вони низькоінтенсивні й не викликають пошкоджень або паніки серед людей", - пояснює Андрущенко.
Після нічного землетрусу 1 лютого виникла дискусія: чи можуть російські обстріли бути причиною сейсмічної активності? У той день ракета Х-22 влучила у житловий будинок у Полтаві, а вже за 10 годин у Полтавському районі стався землетрус магнітудою 3,8 - доволі відчутний.
Наступне сейсмічне коливання зафіксували 16 лютого, майже одразу після атаки БпЛА, яка пошкодила газову інфраструктуру у Миргородському районі. Володимир Шляховий, старший науковий співробітник Полтавської гравіметричної обсерваторії, не виключає, що військові дії можуть частково впливати на сейсмічні процеси:
"Будь-які процеси на поверхні Землі - від вибухів до техногенних змін - можуть потенційно активізувати слабкі сейсмічні розломи", - зазначив науковець.
Однак Юрій Андрущенко переконаний: безпосереднього зв’язку між обстрілами й землетрусами немає. Вибухи на поверхні, на його думку, не здатні спричинити природні коливання земної кори. Полтавська область розташована в межах геологічного регіону, відомого як Дніпровсько-Донецька западина. Ця структура має складну будову та насичена численними дрібними тектонічними розломами. Саме вони, за словами Андрущенка, стають джерелом мілкофокусних землетрусів.
Крім того, певний вплив можуть мати і геологічні процеси, пов’язані з видобуванням корисних копалин - зокрема природного газу, який активно розробляється в області. Також сейсмічні хвилі з осередків у суміжних регіонах можуть досягати території Полтавщини. Найбільш імовірним джерелом "відлуння" є румунський регіон Вранча, де періодично фіксують потужні глибинні землетруси.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
