Федеральний суддя дав відомству час до 2 липня розсекретити частину файлів або пояснити причини цензури
Федеральний суддя США зобов'язав Міністерство юстиції надати нецензуровані версії частини матеріалів справи Джеффрі Епштейна. Раніше у США звинувачення проти Дональда Трампа у цій справі вже публікували, але з суттєвою редакцією. Серед документів, яких стосується нове рішення, - першоджерельні записи допиту жінки, яка заявляла про сексуальне насильство з боку Епштейна та президента США. До 2 липня Мін'юст має або надати нецензуровані матеріали, або пояснити, чому конкретні фрагменти залишаються засекреченими.
Суддя окружного суду США Еммет Салліван підтримав позицію незалежної журналістки, яка подала позов через приховані матеріали. Про це повідомляє телеканал ABC News. За висновком судді, адміністрація Трампа, найімовірніше, порушила умови Закону про прозорість файлів Епштейна. Окрім записів допиту, відомство зобов'язали розкрити відправників і одержувачів низки електронних листів про вербування молодих жінок, а також імена змовників у чернетці обвинувального висновку.

Суддя також наказав Мін'юсту оприлюднити повний журнал із переліком усіх зроблених правок і скорочень. Мін'юст мав або надати менш відредаговані документи, або чітко пояснити, чому певна інформація має залишатися закритою.
Позов від імені журналістки Кейті Фанг подала правозахисна організація Public Integrity Project. Суддя Салліван зазначив: журналістка зазнає саме того виду шкоди - відсутності прозорості, - якому Конгрес прагнув запобігти, ухвалюючи відповідний закон.
"Уряд проігнорував закон, ухвалений Конгресом, а потім відмовився захищати власні дії в суді - заради захисту багатих і впливових", - заявив Брендан Балло, представник Public Integrity Project.
Мін'юст США почав масово публікувати тисячі сторінок документів у справі Епштейна наприкінці минулого року - після набуття чинності Законом про прозорість файлів Епштейна. Однак відомство зіткнулося з критикою: частина законодавців стверджувала, що Мін'юст порушив закон, не встигнувши у встановлені терміни і приховавши окремі матеріали. Демократи, зокрема, вказували на "абсолютно зайву цензуру" в деяких документах - і водночас на те, що в інших файлах імена жертв виявилися незахищеними.
Серед розсекречених раніше матеріалів - листування, де Епштейну надсилали непристойні коментарі щодо неповнолітніх дівчат. В одному з електронних листів 2015 року анонімний відправник виправдовував потяг до 14-15-річних дівчат. В іншому листі конкретну дівчину порівнювали з персонажем роману "Лоліта". Саме відправників і одержувачів цих листів суд тепер зобов'язав розкрити.
У травні цього року американські ЗМІ оприлюднили ймовірну передсмертну записку Епштейна. Документ став частиною масиву матеріалів, що поступово виходять у публічний доступ у рамках того самого закону про прозорість. Навколо обставин загибелі Епштейна в ув'язненні досі тривають суперечки - офіційна версія про самогубство залишається під сумнівом у частини громадськості та юристів.
Водночас у березні цього року жертви Епштейна подали позови проти адміністрації Трампа та Google. Постраждалі звинуватили адміністрацію у неналежному поводженні з їхніми персональними даними в процесі публікації файлів. Google звинуватили у поширенні цих даних через пошукові результати. Нове судове рішення про нецензуровані документи відбувається на тлі цього ширшого правового тиску на владу.