Які скелети у шафі має боротьба за папський престол
Після Паски помер Папа Римський Франциск. Вже відомо, що на його поховання вірогідно прибудуть президент України Володимир Зеленський, президент США Дональд Трамп та президент Франції Емануель Макрон. А далі конклав обиратиме нового Папу. Однойменна голлівудська стрічка розповіла світу про цей складний і часто тривалий процес. Проте таким він був не завжди, пише IFLScience.
У IX столітті нашої ери Італія переживала часи політичної нестабільності та так званий залізний вік папства. Різні угруповання у Ватикані боролися за контроль над папством та владою, яку воно приносило.
"Катедра Святого Петра стала трофеєм тиранів і розбійників, а трон осквернений лютими хвилями злочинності та розпусти, а папство стало володінням великих римських родин, квитком до місцевого панування, заради якого чоловіки були готові ґвалтувати, вбивати та красти", - пише у книзі "Святі та грішники: історія пап" історик Імон Даффі.
Уся реальна влада в той час була в руках великих родин, які стали практично феодальними аристократіями. Ці родини заздрили одна одній і постійно боролися за верховенство. Єдиною метою кожної партії, яку переслідували інтриги, було отримати контроль над Катедрою Святого Петра. Папою мав бути хтось із них за будь-яку ціну.
Та якою б бажаною не була ця посада, вона не робила довшим життя Папи. Насправді, це була досить швидка дорога в потойбіччя. У залізний вік папства папа змінював папу з вражаючою швидкістю.
За 94 роки, з 872 по 965 рік, було 24 папи; а протягом дев'яти років між 896 і 904 роками було не менше дев'яти пап. Для порівняння, за все XX століття було лише дев'ять пап, хоча один з них, Іван Павло I, правив лише 33 дні.
6 жовтня 891 року нашої ери Папою був обраний дехто Формоз. Він був дуже залучений до політики й утік до Франції, коли кандидат на посаду імператора Священної Римської імперії, якого він підтримував, програв Карлу Лисому.
Але після повернення до Італії та відновлення у своїй єпархії завдяки Папі Марину I, Формоза обрали Папою. Це й стало початком його досить короткого перебування на посаді глави католицької церкви.
Формоз виступав проти співімператорів Священної Римської імперії Гая II та його сина Ламберта, заохочуючи короля Східних Франків Арнульфа вторгнутися в Італію, перш ніж коронувати його імператором. Арнульф був змушений повернутися до Німеччини через погане здоров'я, і Формоз помер невдовзі після цього, у квітні.
У січні 897 року нашої ери наступник Формоза, Папа Стефан VI, викопав його тіло з базиліки Святого Петра, щоб віддати його під суд. Тіло, що піддалося гниттю, одягли в церковне вбрання, перш ніж покласти на папський трон для допиту. Молодий диякон при цьому виступав від імені покійного.
На жаль, жодної стенограми судового процесу не було записано. Проте відомо, що тіло звинувачували у лжесвідченні, прагненні папства та порушенні церковних канонів, коли його обрали папою.
"Суд повністю перебував під контролем Стефана VII, який вразив присутніх своїми шаленими тирадами. Поки перелякане духовенство мовчки спостерігало з жахом, Стефан VII кричав і шаленів, кидаючи образи та насміхаючись над гниючим тілом. Час від часу, коли шалений потік прокльонів і лайки на мить вщухав, диякон ледве вимовляв кілька слів, заперечуючи звинувачення. Коли гротескний фарс закінчився, Формоза було визнано винним за всіма пунктами звинувачення судом", - йдеться в історичних джерелах.
Після такого судового процесу Стефан VI наказав видалити три пальці Формоза, які використовувалися для благословення, а потім знову роздягнути та загорнути тіло в лахміття. Його кинули в річку Тибр, куди кидали тіла сумнозвісних злочинців. Хоча там воно пробуло недовго. Згодом його знайшли рибалки та віднесли до церкви, де й поховали.
Формоза повернули до місця його поховання після незвичайного суду та купання після смерті. Для Стефана VI це не мало жодних наслідків. Його дивне правління тривало недовго, оскільки його ув'язнили, а потім задушили. Його власне тіло не було предметом жодного кримінального переслідування.