Russiagate: в New York Times розповіли, як путін, Янукович та помічник Трампа планували захопити Україну з 2016 року

Ця історія відома міжнародній політичній спільноті як “Рашагейт” – про російський слід в передвиборчій кампанії Трампа в 2016 році. Журналісти виявили в ній наміри путіна захопити частину України. План назвали “Маріупольським”. Але американські технологи мало чим змогли допомогти йому. 

Статтю написав автор Джим Рутенберг. Історія починається напередодні президентських виборів в США в 2016 році. До очільника передвиборчого штаба Трампа Пола Манафорта звернувся голова київського офісу міжнародної консалтингової компанії того ж Манафорта, громадянин росії Костянтин Килимник. Через декілька днів вони зустрілись в клубі Grand Havana Room, розташованій в офісній вежі, що належала родині Трампа. Чоловіки обговорили “Маріупольський план” – так, вони назвали його на честь портового міста на Донеччині. Він передбачав створення автономної держави, який надавав путіну контроль над промисловим центром на сході України. Очолювати її мав Янукович. В якості компромісу розглядали мир для зламаної України, яка б перетворилася на “васальну” для рф країну. Попри десятилітнє просування ідей демократії в Україні з боку США Трамп обіцяв змінити дипломатичний статус-кво. Тому він мав перемогти на виборах. Килимник пообіцяв, що в такому разі сприятиме реалізації “Маріупольського плана”. Пізніше офіційні служби США визнають його російським агентом. 

“Врешті-решт путін не отримає від президентства Трампа того, за що, на його думку, заплатив, і демократія зігнеться, але ще не зламається – як в США, так і в Україні. Але це, в першу чергу, підштовхне російського лідера до війни”, – йдеться у статті. 

Манафорт був відомий в США і за їхніми межами експертністю в темних політичних науках. Разом з Роджером Стоуном він брав участь у президентській кампанії Рональда Рейгана і потім заснував власну фірму, головна мета якої була покриття кривавих справ диктаторів і позиціонування їх як прибічників демократії. Власне, саму демократію Манафорт використовував як інструмент, а не як ідею. В 2005 році він активізувався в Україні, куди потрапив завдяки російському олігарху Олегу Дерипасці – тут він мав чималі активи. На той момент путін був серйозно занепокоєний лідерством Віктора Ющенка – чоловіка колишньої співробітниці Держдепартамента США, який на посту президента обіцяв увійти в НАТО та в ЄС. Це призвело би до втрати російського впливу, тому путін робить ставку на Януковича.

Кампанія для “легітимного”

Для його лобіювання Манафорт обрав Килимника в якості консультанта. Він працював у Міжнародному республіканському інституті, що просував ідеї демократії. Після того, як там дізналися про його зв’язки з російською розвідкою, Килимника звільнили. 

З самого початку стратегія Манафорта полягала в тому, щоб позиціонувати “Партію Регіонів” як місток між Західом і росією: встановлювати стабільні економічні відносини з ЄС, відмовитись від ідеї з НАТО та дати російській мові статус другого державного, таким чином заграваючи з населенням східної частини України – переважно, російськомовної. В 2006 році стратегія спрацювала, і Янукович переміг. 

Новий президент України потрохи відходив від ідей співробітництва з Заходом. Він посилив вплив на ЗМІ, зловживав державними коштами, дозволив росії і надалі орендувати порт Севастополя для флота. В цей час Манафорт поширив свої повноваження, ставши ледь не позаштатним радником Януковича. Він вправно виконував свою роль, лобіюючи інтереси українського президента в США та Євросоюзі. 

В 2013 році президент України відмовився від перемовин з Європою і посилив економічні зобов’язання перед росією. Народ не витримав і вийщов на вулиці. Політична коаліція розпалася, а Янукович втік, виправдовуючи це переворотом, який підготував захід. Манафорт також вважає, що його шефа просто скинули з поста президента, і він є діючою головою держави. Втім, без роботи американський політтехнолог не залишився і надалі формував стратегію “Опозиційного блоку”. А в 2016 році розпочав роботу на Трампа. На той момент це було досить вигідне рішення для Манафорта і з фінансової точик зору, адже він мав борг перед Ахметовим в розмірі майже в 2,4 млн доларів – ще однією людиною, яка співфінансувала “Партію регіонів”. Поточна посада політтехнолога була вигідна путіна. Риторика Трампа відбивала результати роботи: 

“Напередодні національного з’їзду Республіканської партії в Клівленді в липні Трамп шокував американський зовнішньополітичний істеблішмент, висловив лише стриману підтримку НАТО. Він також сказав своїм помічникам, що, на його думку, не варто ризикувати “Третьою Світовою війною” для того, щоб захистити Україну від росії, згідно зі звітом розвідки Сената, опублікованого влітку 2020 року”, – пишуть автори статті. 

Через декілька днів на пресконференції Трамп заявив, що розгляне питання щодо визнання Криму російським і нормалізації стосунків з рф, які були натягнуті після незаконної анексії. Тоді Манафорт дізнався від Килимника, що той зустрічався з Януковичем і отримав “мирний” план для України. Він передбачав навіть власну інтерпретацію Мінських домовленостей для росії – автономія частині Донбасу та “особливий статус” по відношенню до України. 

До середини літа почастішали операції в соцмережах, націлені проти Клінтон. Все це відбувалось перед президентськими виборами. Однак в розпалі самої передвиборчої кампанії Манафорт подав у відставку. Це сталося після того, як українські журналісти опублікували книгу бухгалтерського обліку, де задекларовані цільові невраховані платежі українським чиновникам і Манафорту, останньому призначалось 12,7 млн доларів. Кампанія Клінтон визнала цю книгу доказом зв’язку між Трампом і росією. Проте не маючи офіційної посади, Манафорт продовжив консультувати Трампа. Тому і обговорення “мирного” плану України тривало. Американським слідчим важко було це довести, проте ключові слова лунали в зашифрованих бесідах політтехнолога. І навіть після того, як йому оголосили підозру, є свідчення того, що Манафорт і надалі чекав “відмашки” для початку реалізації “мирного” плану.

Паралельно з цим почався судовий процес: заступник Манафорта розповів, як його шеф приховував мільйонні доходи від податкової. Його визнали винним у 8 з 18 пунктів через банківське шахрайство. Після цього суд отримав доступ до електронних листів політтехнолога, і спецслужбам стало відомо про “мирний” план України. Манафорт заперечував свою причетність до цього і казав, що одразу відмовився від плану, як тільки Килимник запропонував його. 

Після цього російські онлайн-ресурси в США та Україні активно поширювали інформацію стосовно фінансування Клінтон українськими олігархами. Манафорт передав естафету адвокату Трампа Джуліані, колишньому меру Нью-Йорка. Його стратегія полягала в переконаннях, нібито український бізнес і посольство спонсорує Джо Байдена — зокрема, енергетична компанія Burisma. Дипломати були впевнені – Трамп просто шукає компромат на Байдена. Справу про корупційний скандал в Україні мав розслідувати Луценко за часів президентства Порошенка. Спочатку він заявляв про докази правопорушень з боку Байдена, проте згодом, коли Україну очолив Зеленський, вони зникли. Розвідка США в 2021 році зробили висновок, що Килимник та інші просували ідею корупцію з боку Байдена, використовуючи для цього різних осіб – в тому числі і Джуліані. Все це робилося для того, щоб вплинути на президентську кампанію 2020 року, адже російські лідери вбачали в Байдені “несприятливого інтересам росії”, особливо в контексті ситуації з Україною. Після того, як Байден став Президентом, він окреслив чітку позицію стосовно імперських задумів путіна по відношенню до України.

“Через 13 місяців російські танки перетнули український кордон”. 

Раніше ми писали про те, що у США з’явився координатор з відновлення енергосистеми України. Про проміжні вибори в США читайте тут.