Мапа стабільного інтернету від Дії та ЛУН: експерт з телекомунікацій пояснив, що з нею не так

27 листопада у Мінцифри розповіли, що спільно з ЛУН запустили спеціальну онлайн-мапу. На ній можна дізнатися, які провайдери інтернету обслуговують той чи той будинок та скільки годин там може надаватися інтернет у разі блекауту конкретним провайдером. Тим самим користувачі можуть обрати "запасного" постачальника та продовжити користуватися мережею під час відсутності електроенергії. Експерт з телекомунікацій Олександр Глущенко поділився першими враженнями. 

Саму мапу можна знайти за посиланням. Інформація поки що на мапі не повна та показує дані лише по Києву. У ній зазначено, який провайдер може надавати послуги без електроенергії відповідно 4, 8, 12, 24, 72 години. А на мапі можна знайти свій багатоквартирний будинок та переконатися, чи є такий провайдер інтернету у вашому будинку. А якщо немає — то спробувати під'єднатися до провайдера з сусіднього будинку, ставши і його клієнтом.

Також можна дізнатися вартість підключення та абонплати, а у разі потреби і подати заявку на підключення як новий абонент. Загалом задум дуже добрий і благий: зробити так, щоб українці у випадку довготривалих відключень електроенергії не залишилися без інтернету. А от з реалізацією на перших етапах виникли проблеми. На помилки, які потрібно виправити, вказав відомий експерт у сфері комунікацій та обладнання Олександр Глущенко. 

Експерт з медіателекомунікацій та засновник YouTube-каналу "Переговорка" Олександр Глущенко у своєму будинку в Києві помітив невідповідність. З мапи ЛУН/Дії він дізнався, що у його будинку передбачено інтернет, який працював би 72 години без світла, та навіть є технологія PON (підключення великої кількості абонентів через єдине оптичне волокно з прокладанням кабелю до кожної квартири). А провайдером, який може надати таку послугу, виявився KyivNet - згідно з даними мапи від Міцифри і ЛУН.

Щоправда, у цьому будинку ніякого "Київнету" немає. Олександр Глущенко зателефонував 27 листопада у колцентр компанії, щоб дізнатися подробиці. Там йому повідомили, що "будуть перевіряти можливості підключення", а абонентів у цьому будинку у компанії наразі немає. 28 листопада експерту обіцяли передзвонити, щоб повідомити про умови й можливості під'єднання нових абонентів у будинку до цього провайдера. Але так ніхто і не подзвонив. 

 Ми подзвонили Олександру Глущенку і поспілкувалися з ним про цю ситуацію. Він переконує, що як і епізод з "Київнетом" у його будинку, так і подібні дії від інших інтернет-провайдерів можуть мати місце по Києву. 

"Мапа спочатку задумувалася, як інструмент, за допомогою якого будь-який користувач зможе зайти і побачити на території за своєю адресою присутність гравців і на яку кількість годин провайдер забезпечує електроенергією обладнання (порівняти з іншими, хто надає послуги у цьому будинку). Для того, щоб у людей був вибір, чи змінити провайдера, чи немає такого вибору. Але щось пішло не так. Деякі гравці почали додавати свою можливу технологічну присутність у будинку. Тобто технічно вони там могли б бути, але абонентів у них там немає. Але це не зовсім чесно відносно мети, з якою ця мапа задумувалася. Якщо у провайдера у будинку немає абонентів, і я не можу до нього підключитися, то інша інформація не надто цікавить", - каже експерт.

На думку Олександра Глущенка, провайдер так зробив у його будинку, щоб "зібрати" нових абонентів. При цьому навіть ніяких оголошень з пропозицією підключитися не було. Але мапа створювалася не для цього. У коментарях до допису ще один користувач повідомив про схожу ситуацію з "Київнетом" за іншою адресою. Але на мапу потрібно додавати присутність у будинках, якщо у них вже є абоненти, а не якщо десь там під будинком або поруч з ним прокладені кабелі. Поки що абонентами нового провайдера у будинку Олександра мешканці стати не можуть, і відповідно інформація на мапі Мінцифри не відповідає дійсності конкретно щодо можливостей даного провайдера у цьому будинку.

"Не зовсім правильно щодо інших технологій робить Мінцифри. PON не є головною технологією, яка забезпечує доступ до мережі інтернету. За відсутності електрики не працює жодна технологія: якщо обладнання не забезпечене акумуляторами, то не важливо, яка у вас технологія.

Я якось взимку на свята поїхав у Київську область до друзів. Не пам'ятаю, скільки годин не було світла. Не працювало нічого: ні PON (у провайдера "сіли" акумулятори), ні мобільні мережі. Тільки генератор у будинку працював, але інтернету не було. Тому якщо у провайдера зарезервовано обладнання з електроенергією, то не важливо, яка технологія: доступ до мережі буде".

Як вважає експерт, або провайдери не так зрозуміли завдання від міністерства і відповідно їм не пояснили, яку саме інформацію слід надати. Інший варіант — у Мінцифри та ЛУН могли не так зрозуміти отриману від провайдерів інформацію. На думку Олександра Глущенка, потрібна верифікації цих даних і більше розуміння між тими, хто подає, та тими, хто приймає і публікує інформацію. Також, на думку фахівця, за надання неправдивої інформації потрібні якісь санкції, а користувачам слід надати можливість залишити свій зворотній зв'язок. Наприклад, люди могли б ідентифікувати себе та писати, що такого провайдера у їхньому будинку немає. 

"Багато провайдерів про роботу власного обладнання на своїх сайтах такі ж мапи зробили. Наприклад, у "Ланет" більшість мереж у Києві не PON, але вони зарезервовані (відповідно і можуть працювати за відсутності електроенергії). Вони вказують, у якому будинку та скільки годин може працювати інтернет. Відповідно чим більше користувачів у будинку, тим менше часу протримаються акумулятори на обладнанні провайдера.

Якщо говорити про підготовку до блекаутів, то провайдери здебільшого підготувалися. Адже на високонкурентному ринку ніхто не пробачає помилок. Більшості користувачів не цікаво, яка компанія їм надає послуги. Якщо працює - повинно працювати добре. Багато провайдерів минулої зими втратили базу абонентів, а менші і спритніші підключили собі їх абонентів. Ця мапа мала показати такі зміни, щоб людина могла побачити всіх провайдерів, що надають послуги у будинку, з їхніми умовами", - зазначає експерт з телекомунікацій.

Олександр Глущенко вважає, що для наявності якісного інтернету потрібно як мінімум мати двох постачальників. Багато хто з провайдерів пропонує "резервний інтернет", коли вони розуміють, що користуватися ним абонент буде у дуже рідкісних випадках, надаючи перевагу іншому пакету в іншого провайдера. Тому такі "додаткові" підключення можуть обходитися доволі дешево. Але під час блекаутів тривалих відключень електроенергії додатковий інтернет може значною мірою допомогти користувачеві. 

Відповідно на мапу від Мінцифри та ЛУН потрібно додавати лише ті компанії провайдерів інтернету, які фізично мають абонентів у конкретному будинку або починають підключення. Але у ситуації, коли провайдер вказує адресу, за якою може працювати, але не підключає абонентів, точково з цієї мапи слід прибрати згадування про надавача послуг за окремими адресами. Таким чином, мапа буде працювати за призначенням, а не для реклами окремих недобросовісних провайдерів.