Головна радниця президента Литви Аста Скайскіріте заявила, що Вільнюс готовий виступити медіатором між Варшавою та Києвом після скандалу з орденом
Литва готова стати посередником між президентами Польщі та України після дипломатичного скандалу з орденом Білого Орла. Обидві сторони конфлікту "дали себе захопити емоціям", тому Вільнюс бачить для себе роль медіатора, щоб відновити прямий діалог між Варшавою та Києвом. Головна мета - організувати зустріч Кароля Навроцького та Володимира Зеленського, доки напруга не завдала незворотної шкоди регіональному партнерству.
Про готовність Литви взяти на себе посередницьку місію повідомляє RMF24. Головна радниця президента Литви з питань зовнішньої політики Аста Скайскіріте заявила, що "найімовірніше знову доведеться докласти зусиль, аби організувати розмову обох президентів". За її словами, ситуація "розігрілась з обох боків" - і польського, і українського.
Президент Литви Гітанас Науседа ще тиждень тому у виступі в литовському парламенті наголосив, що для Вільнюса принципово важливо, аби зв'язок між Варшавою і Києвом залишався якомога міцнішим. Литва зацікавлена в тому, щоб "зупинити навіть найменші ознаки послаблення" цього зв'язку, заявив він.
Скандал виник через рішення Зеленського присвоїти одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування "імені Героїв УПА". У відповідь 19 червня президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Зеленського ордена Білого Орла - найвищої державної нагороди Польщі. Після цього від польських нагород відмовились три колишніх президенти України - Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко.
Перед тим як Зеленський відправив орден назад до Варшави "Новою поштою", Україна намагалася залагодити ситуацію дипломатично. Як повідомив сам президент України в інтерв'ю ТСН, керівник Офісу президента Кирило Буданов та його перший заступник Сергій Кислиця їздили до Польщі і зустрічалися з командами президента, прем'єра та спікера Сейму. Проте місія не принесла результату.
Зеленський пояснив мотиви своїх представників:
"Голова мого офісу і перший заступник, Буданов і Кислиця, сказали: 'Ми хочемо полетіти, ми вирішимо питання з поляками - з адміністрацією Кароля'. Я сказав: 'Ви не вирішите це, на мій погляд, бо я бачу в цьому виключно електоральний процес, який вже почався'."
Зеленський пов'язав рішення Навроцького з польською внутрішньою політикою - у 2027 році в Польщі відбудуться парламентські вибори. За словами президента України, він пропонував Навроцькому особисту зустріч, але той у відповідь заявив, що "Україні не місце в Європі, бо це погано для польського фермера".
Окремий резонанс викликало питання про орден Білого Орла у Беніто Муссоліні, Катерини ІІ та колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера. Міністерка канцелярії президента Польщі Агнєшка Єнджак пояснила, що Польща не відкликає нагороди посмертно, а Шредер "ніколи не ображав польський народ так відкрито". Разом з тим вона наголосила, що позбавлення Зеленського ордена не означає відмови Польщі від підтримки України.
Щодо участі Зеленського в конференції з відновлення України у Гданську, що відбувається цього тижня, - колишній посол Польщі в Україні Бартош Цихоцький повідомив, що рішення про неприїзд Зеленський ухвалив ще до скандалу з орденом. Скайскіріте зауважила, що відсутність українського президента "кине тінь на атмосферу" конференції, однак ключові рішення щодо підтримки України на ній все одно мають бути ухвалені.
До скандалу з нагородою між Польщею та Україною вже тривали дипломатичні зусилля для врегулювання суперечностей. Буданов та Кислиця провели переговори з широким колом польських посадовців - від адміністрації президента до спікера Сейму - але повернулися без результату. Зеленський зазначив, що з самого початку був налаштований скептично щодо успіху цієї місії.
У Польщі після хвилі критики пояснили свою позицію щодо ордена Зеленського: рішення Навроцького пов'язане з поточними подіями, а не з історичними прецедентами, і не означає зміни польської стратегії підтримки України. Прем'єр Дональд Туск попередив, що втягування у конфлікт є "стратегічною помилкою", від якої програють обидві сторони - а вигідне це насамперед Росії.