Крах Арестовича: чому "агенту Люсі" більше ніхто не вірить

Схоже, що політична зірка ексрадника голови ОП Олексія Арестовича згасає та котиться до закату. Він стрімко втрачає довіру українців - швидше, аніж будь-хто серед публічних спікерів. Лише за останній рік кількість тих, хто довіряє Арестовичу, впала у цілих шість (!) разів. Ця тенденція продовжується й донині.

Згідно з даними нового опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), станом на сьогодні Арестовичу довіряють лише 11% громадян України. При цьому не довіряють аж 78% - абсолютний антирекорд. Тут він обігнав експрезидента Петра Порошенка та навіть лідера забороненої "ОПЗЖ" Юрія Бойка. Чому ж так сталося? "Інформатор" розбирався в питанні. 

Головний базікало України

Згідно з опитуванням КМІСу, для майже всіх українських політиків ситуація з рейтингами станом на сьогодні є не надто веселою. Соціологи порівнюють результати грудня-2023 з травнем 2022 року. Для більшості публічних спікерів дані невтішні.  

З оприлюдненої соціологами інформації ми бачимо, що довіру поступово втрачає і президент Володимир Зеленський (22% не довіряючих проти 7% в травні 2022-го), і керівник його Офісу Андрій Єрмак (51% проти 23% раніше), і мер Києва Віталій Кличко (43% проти 18%), і волонтер Сергій Притула (25% проти 9%) тощо. При цьому, наприклад, довіра до Петра Порошенка навпаки зросла. 

Однак справжнім "чемпіоном зі знаком мінус" виявився Арестович. Торік йому довіряли в шість разів більше українців, ніж зараз. Це абсолютний антирекорд. Для людини, яка бачить себе президентом, це фактично вирок, який йому заздалегідь виніс народ. 

"Ставлення до Арестовича стало діаметрально протилежним. У травні 2022 року більшість українців йому довіряли - 62% проти 21%, які не довіряли. Станом на грудень 2023 року йому довіряють 11%, не довіряють - 78%", - сказано в пресрелізі КМІС.

Сам Арестович дані щодо конкретно себе ніяк не коментував. Зате прокоментував опитування загалом, а точніше, ту його частину, де йшлося про довіру до владних інститутів (на кшталт Верховної Ради). Там результати були традиційно дуже низькими, тож блогер заявив, що українська система приречена. 

Тяжкий тягар пророка

Чому українці перестали довіряти Арестовичу? Перш ніж дати відповідь на це питання, невеликий приклад з історії. А саме - розповідь про по-своєму видатного флорентійського правителя Джироламо Савонаролу. 

Шлях Савонароли - яскрава ілюстрація невдячності та недовговічності життя пророка, особливо якщо це пророк з приставкою "лже". Савонарола був італійським духовним та зрештою політичним лідером, який жив на рубежі XV-XVI століть. Він став популярним серед народу завдяки своїм проповідям про моральність та християнські чесноти. Таким чином в минулому поет та монах-домініканець прийшов до влади, врешті оголосивши королем середньовічної Флоренції самого Христа - а Савонарола правив від його імені.

В проповідях монах казав про необхідність реформувати церкву та повернутися до більш суворих релігійних практик. Савонарола здобув величезну прихильність народу, який був незадоволений корупцією та моральною деградацією церкви. У 1494 році Савонарола став пророкувати "великий катаклізм", який мав настати, якщо люди не повернуться до Бога та не розкаються за свої гріхи. Ця проповідь зробила його ще більш популярним серед народу, але викликала серйозне невдоволення Ватикану. 

Врешті папству як інституту вдалося переграти Савонаролу, який в суті своїй залишався простим монахом-фанатиком. В 1498 році його публічно стратили, а прах розвіяли над річкою. Той же самий натовп, який кілька років тому на весь голос вихваляв Савонаролу, тепер так само рукоплескав його спаленню на багатті. 

До чого ж тут Арестович? Насправді ж, вони обидва чимось схожі між собою. Ще в травні 2019-го Олексій передбачив велику війну з росією. Зазначимо: не спрогнозував, опираючись на аналітичні дані, а банально передбачив. З початком війни відео з його пророцтвом стало дуже популярним, адже ексрадник ОП насправді вгадав усе дуже точно. Однак люди забули про те, що до цього та після цього Арестович робив десятки, якщо не сотні подібних "прогнозів" - у більшості випадків вони, звичайно ж, не збулися.

На початку війни через одне-єдине майже стовідсоткове пророцтво популярність Арестовича злетіла до небес. Зіграв йому на руку також його образ та манера публічних виступів. Спокійний тихий голос, магнетичний та гіпнотичний погляд, загальна зовнішня привабливість - все це зробило Арестовича одним з топспікерів України на початку великої війни.

До того ж Олексій продавав людям найцінніший на той час товар - надію. Надію на те, що все буде добре, що вже скоро все закінчиться - згадаємо сумнозвісні "два-три тижні". Насправді ж блогер, вочевидь, чудово розумів, що нічого не закінчиться ані за два-три тижні, ані за два-три роки. Однак він свідомо та цинічно "продавав надію" народові, який перебував у панічному заціпенінні, ставши своєрідним щоденним "телепсихологом" для мільйонів громадян.

Однак первісне "сп'яніння" від шоку війни за півтора року змінилося жорсткою тверезістю та "похміллям". І крах Арестовича був визначений з самого початку, адже неможливо постійно тримати населення на інформаційній "голці", наче на якомусь наркотику. Тож не дивно, що довіра до людини, яка прямо визнавала, що з 2014 року постійно брехала, врешті змінилася місцями із недовірою, а любов та визнання "лёгким движением руки" перетворилося на неприязнь та несприйняття будь-яких слів спікера.

"Я багато брехав вам, починаючи з весни 2014 року... Це була чисто пропагандистська робота. Я - не патріот, до того ж не тільки України, але й жодної національної держави як такої", - писав герой нашого матеріалу ще в 2017 році.

Фактично, Олексій Арестович ніколи й не був політиком. Він був всіма одразу та ніким водночас. Більшість українців сприймали його не тільки як своєрідного психотерапевта, а ще й як таку собі "балакучу тінь" президента Зеленського. Адже останній, як голова держави, не завжди міг щось сказати - навіть коли хотів. Тож для таких випадків існував популярний в народі радник (один з десятків) голови президентської адміністрації, якому дозволялося промовляти те, про що офіційні лиця держави мовчали. 

Та в якийсь момент "тінь", схоже, стала забагато про себе думати. Та вирішила, що відтепер вона з якогось дива може сама випромінювати світло. Після цього, вочевидь, Арестович і вирішив піти в жорстку опозицію до ОП та навіть замахнувся на крісло президента. Однак народу це вже зовсім перестало заходити. А точніше - люди просто перестали звертати на це увагу.

Арестович же, як справжній актор (а саме з акторства він колись починав), тонко відчуває настрої публіки. Зменшення уваги йому не до вподоби. Тож він почав вдаватися до відвертих провокацій - наприклад, ледь не вихвалювати путіна чи передрікати Україні розпад та деструкцію. А ось це вже викликало не те що байдужість, а конкретний негатив та роздратування суспільства. Що й вилилося у підсумку в рекордний антирейтинг - 78% недовіри. 

Та хтось же йому вірить!

Арестович фактично "випав" з України, причому як фізично (він-бо наразі мешкає за кордоном), так і політично. Він перестав бути своїм як для представників влади, так і для пересічних українців. При цьому ексрадник ОП хаотично намагається утримати на собі фокус уваги як одних, так і других. Однак це абсолютно безглузда вигадка, яка завершиться нічим. 

В цьому контексті дивним виглядає навіть на це, а інше: 11% українців все ще довіряють "агенту Люсі". Досить складно собі уявити, що це за люди. Скоріше за все, йдеться про власний фан-клуб Арестовича, який в той чи іншій мірі має будь-яка медійна людина. Фанати ж - народ особливий, тож шукати там раціо навряд чи доцільно.

Врешті, Україна намагається бути демократичною державою. І якщо хтось свідомо хоче вірити Арестовичу - ну що ж, це особиста справа кожного. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте у нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатись на канал у Viber можна тут.