"Командири мстяться за прохання не відправляти непідготовлених бійців у бій" - військовий розповів про свавілля у ТрО
Військовий-інструктор стверджує, що отримує погрози фізичного насилля, звинувачення у дезертирстві та торгівлі зброєю після того, як виступив проти відправлення у бойовий вихід хлопців, які були недостатньо підготовлені до цього
Військовий-спецпризначенець, що виконував роботу інструктора, зі 113-ї бригади ТрО міста Харкова Олексій Марцинюк не схотів відправляти на завдання непідготовлених бійців. Через це, стверджує чоловік, він отримав звинувачення у торгівлі зброєю, дезертирстві, а ще погрози фізичної розправи від командирів. Зараз дружина Олексія – Наталя – переживає за його життя. "Інформатор" дізнався подробиці.
Зухвалий інструктор
Олексій Марцинюк з Харкова на війну потрапив у 2014 році, спочатку служив в батальйоні "Донбас", а пізніше в 73-му Морському центрі спецоперацій. Його дружина Наталя тоді була бойовим медиком та санінструктором.
До повномасштабного вторгнення Росії родина декілька років мешкала в Італії. Проте після 24 лютого 2022 року Олексій повернувся з-за кордону, аби боронити державу. Дружині він пояснив, що мусить бути зі своїми хлопцями. Декілька днів діставався до Харкова, де військкомати були закриті. Його побратими, з якими він служив в АТО/ООС, загинули у перші дні повномасштабного вторгнення. Чоловік вступив до лав тероборони, так опинився у 113-й бригаді.
Оскільки Олексій мав військовий досвід як спецпризначенець, йому запропонували серед інших обов’язків бути інструктором, хоча займатися навчанням особового складу мали головні сержанти та люди, що безпосередньо відповідають за навчання особового складу. Проте, трапився неприємний інцидент.
"Я дізнався, що готується бойовий вихід, доповів старшому командиру, який на той час повинен був вести бійців на вихід, що вони не готові, що життя кожного бійця безцінне, що спочатку треба переконатися у готовності і навченості. Пояснював, що кожен розвідник в будь-який момент може стати піхотою, як потім жити, якщо хлопці загинуть… Але це не сподобалося головному сержанту роти і командиру роти", - зізнається Марцинюк.
Командири такої зухвалості стерпіти не змогли – на адресу чоловіка звучали погрози фізичного насилля у збоченій формі та звинувачення у божевіллі, також чоловікові відмовились видавати направлення на планову операцію.
"Після конфлікту я спілкувався з побратимами. Це було після обшуків на складах зі зброєю. Командування вирішувало, як позбавитися від мене. Спочатку подали мене у СЗЧ, а потім зявились документи про моє переведення в іншу частину, з пониженням звання, на бойову посаду. Але я інвалід, обмежено придатний. За рішенням ВЛК вони не мали права цього робити. Потім мене знову повернули в мою ж бригаду і тут же вивели поза штат", - каже Олексій.
Чоловік не витримав таких знущань і зателефонував до Військової служби правопорядку (ВСП). Вже згодом виявилось, що військові з ВСП таки прибули на місце дислокації підрозділу і під час перевірки знайшли щось, що не мали знаходити. Сам Марцинюк змушений був лягти до шпиталю у Харкові, оскільки так і не отримав направлення від частини у Київський госпіталь. Пізніше побратими розповіли йому, що командування переконане – саме він винний у тому, що на місце дислокацію підрозділу прибули ВСП з перевіркою.
Внутрішні чвари
"Інформатор" не розголошує прізвищ командирів та того, що було знайдено, тому що ці дані можуть бути використані ворогом. Наразі у 113 бригаді проводять внутрішнє розслідування, до Олексія приїздили в госпіталь з погрозами, його житло обшукали співробітники СБУ, звинувативши у тому, що він буцім-то торгує зброєю і провадження відкрите ще у 2021 році. Саме у цей час подружжя Марцинюків було в Італії.
"Вони хотіли, щоб у палаті, де знаходиться мій чоловік, інші військові підписалися як свідки незрозуміло чого, але жоден з поранених цього не зробив. Всі відмовилися. Тоді вони звернулися за підписами до лікарів. Створюють ситуації, де чоловік виглядав би якимось злочинцем. Це ж треба мати таку особисту лють, щоб зняти четверо людей з місць, де вони мають виконувати свої призначені військові обов‘язки і гнати за багато кілометрів в шпиталь", - обурюється Наталя Марцинюк.
Військових з роти Марцинюка залякують. З самого Олексія вже зробили дезертира, а також зробили догану, зняли грошове забезпечення і бойові. Нині родина Марцинюків звернулась по допомогу до юриста, який вже готує заяву до суду, що боєць не залишав самовільно військову частину, а знаходиться у шпиталі.
Побоюючись за життя Олексія його дружина описала всю ситуацію в соцмережах. У коментарях користувачі зазначили, що, на жаль, залякування, цькування, погрози дістались українській армії від радянської системи.
Армія радянського зразка
Військовослужбовець цієї ж бригади Олексій з позивним "Танчик" відгукнувся на дописи Наталі в соцмережах та розповів свою історію відносин з цією ж бригадою.
"Я був в складі 113-ої бригади, Ізюмський 122-й батальон (В/Ч 7288). Починали з оборони Харкова, потім оборона Барвінкового, контрнаступ, Ізюм, кордон, Бахмутський напрямок, Бахмут, згодом нас вивели на кордон Харкова, у Золочів. Після Ізюму нашу групу помітили і хотіли забрати до себе НГУ ОЗСП ОМЕГА, там почали готувати документи на наше переведення. В цей час командування 122-ого батальйону, коли дізналося про це, переводить нас до іншої частини ТрО, до іншого міста. Нам при цьому навіть не сказали про це", - розповів Олексій.
У квітні минулого року у чоловіка стався інсульт – він потрапив до реанімації без направлення від своєї військової частини.
"Приїхали командири до шпиталю з поліцією, повідомили, що я втік зі зброєю, яку я вже здав, погрожували, залякували кримінальним провадженням. Потім мав довгий період реабілітації. З червня мені перестали надходити будь-які виплати, а серпні на мене подали заяву до ДБР як на дезертира. Поїхав з адвокатами туди, все з’ясували, справу закрили. Після всього я не витримав і звільнився – маю батька-інваліда. Зараз ходжу з адвокатами до судів, доводжу що маю право на виплати, за невикористану відпустку, а ще мені недорахували зарплатню за 2 місяці. УБД я теж не маю", - розповів Олексій про відношення військових командирів.
Більшість користувачів під дописом Наталі Марцинюк стверджують, що таке відбувається не лише в 113-й бригаді.
"Син зараз на офіцерських курсах. Пробув там 10 днів з 40. Вчора хотів все кинути. За 10 днів один курсант порізав собі вени, інший сьогодні підірвав себе гранатою. В голові не вкладається, що можуть робити в учбовому центрі, що бойові командири не витримують. Син сказав: мене 2 роки війни так не вбили, як 10 днів курсів. Каже, все, я згорів, повертаюся додому( є підстава за моїм здоров'ям). Нічого з армією мати не хочу", - пише Анна Варич, мати командира артилерії з підрозділу "Вовки да Вінчі". Жінка уточнює, що її син знаходиться в учбовому центрі в Одесі.
"Інформатор" намагався взяти коментар у керівництва 113-ї бригади. Проте, поки наразі нам це не вдалося. Ми опублікуємо коментар, як тільки він буде наданий.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
