Підполковника Юрія Гаркавого відсторонили від командування 425 ОШП "Скеля" - ДБР розпочало досудове розслідування після публікації про 26 небойових загибелей
Командира 425-го окремого штурмового полку "Скеля" підполковника Юрія Гаркавого відсторонили від виконання обов'язків - поки тривають перевірки за фактами можливих катувань і загибелі військовослужбовців. Скандал навколо "Скелі" спалахнув після масштабного журналістського розслідування, яке зафіксувало щонайменше 26 небойових загибелей новобранців за останні пів року. Паралельно у підрозділі вже працюють правоохоронці та спеціальна комісія Генерального штабу.
Гаркавого відсторонили 24 червня - на час перевірки, про що повідомили у Генеральному штабі ЗСУ. Наразі щодо 425-го ОШП "Скеля" тривають ретельні перевірки - у підрозділі працюють представники правоохоронних органів, а Державне бюро розслідувань проводить досудове розслідування за фактами можливих неправомірних дій стосовно військовослужбовців. Військова омбудсманка Ольга Решетилова запропонувала реорганізувати полк шляхом розділення на окремі підрозділи, оскільки "управляти такою кількістю особового складу штатом полку просто нереально".
Окрім ДБР, у полку розпочала роботу комісія, призначена особисто головнокомандувачем ЗСУ. ДБР розпочало досудове розслідування 24 червня, того ж дня уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що перевіряє можливі катування у 425-му ОШП. Омбудсмен провів робочу нараду з головнокомандувачем Олександром Сирським. Офіс Уповноваженого Верховної Ради з прав людини розпочинає перевірку інформації щодо можливих серйозних порушень прав військовослужбовців у "Скелі". Омбудсмен Лубінець наголосив: йдеться про повідомлення щодо ймовірного застосування тортур, облаштування місць несвободи та випадків доведення військових до самогубств.
Командир полку - Герой України, повний кавалер ордена Богдана Хмельницького Юрій Гаркавий, позивний "Скала". 425-й окремий штурмовий полк "Скеля" був створений у 2022 році як окремий батальйон розвідки, а свою назву отримав від позивного командира. До 2025 року це був окремий штурмовий батальйон, а згодом - ОШП "Скеля". "Скеля" - найбільший штурмовий полк у ЗСУ. Неофіційно його ще називають "полком Сирського" - він не входить до жодного корпусу, а напряму підпорядковується вищому командуванню.
За період з кінця осені 2025-го по весну 2026-го журналісти зібрали інформацію про 26 смертей серед новобранців "Скелі". Це були переважно здорові молоді чоловіки без залежностей чи важких захворювань. Більшість померла від пневмонії, проте чи не всі родичі скаржаться на несвоєчасне надання медичної допомоги.
Мобілізовані, яким вдалося втекти зі "Скелі", розповідають про поводження, що нагадує катування. Людей нібито замотували скотчем і кидали у карцер, приковували кайданками один до одного, прив'язували до автомобілів і тягли по землі, стріляли бойовими набоями. За кількістю скарг до Офісу військового омбудсмана "Скеля" посідає перше місце серед усіх підрозділів - на неї припадає 5,1% від понад дев'яти тисяч звернень.
425-й ОШП "Скеля" відреагував на розслідування, заявивши, що частина описаних проблем була виправлена ще кілька місяців тому, а полк готовий до перевірки всіх порушених питань. Сухопутні війська заявили, що "жодна бойова необхідність, інтенсивність підготовки чи репутація бойового підрозділу не можуть бути підставою для приниження, насильства, неналежного поводження або байдужості до життя і здоров'я військовослужбовців".
Народна депутатка Мар'яна Безугла ще у квітні 2026 року публікувала матеріали про побиття та загибель мобілізованих і заявляла, що командування вимагало видалити ці дописи. Вона описувала постійні знущання з особового складу і критикувала головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. У травні 2026 року "Суспільне" оприлюднило матеріал про загибель щонайменше п'ятьох військових з Івано-Франківщини. Вони померли за кілька тижнів або днів після прибуття до підрозділу. Офіційно їхні смерті записали на хвороби серця та легень, однак родичі вказували на сліди побоїв на тілах.
Про факти насильства в "Скелі" Офіс військового омбудсмана дізнався ще рік тому - тоді Ольга Решетилова особисто вивозила звідти побитих людей. Скандал тоді, за її словами, дійшов до головкома і президента, після чого полк почав взаємодіяти. Єдиним відомим випадком реального покарання лишається справа сержанта Кучера - решта звинувачень у катуваннях і смертях досі розслідуються або залишаються без реакції.
У ситуацію зі "Скелею" вже втрутилися ДБР, поліція, військова прокуратура та Офіс військового омбудсмена. Перший заступник омбудсмена Руслан Циганков підтвердив, що частка небойових смертей у "Скелі" пропорційно вища, ніж в інших частинах. Скандал навколо полку став частиною ширшої проблеми з реакцією командування на звинувачення у порушеннях прав військовослужбовців. Речник полку підтвердив 26 смертей, але відкинув звинувачення у систематичних катуваннях, стверджуючи, що полк сам не проводить мобілізацію і отримує призовників лише з позитивними висновками ВЛК.
Порушення прав військових фіксують не лише у "Скелі" - дев'ятьох осіб заарештували на Одещині у справі про систематичне катування чоловіків у районному ТЦК та СП. Слідство встановило, що заради покращення статистики мобілізації посадовці разом із "активістами" утримували людей силою та застосовували фізичне насильство. Суд обрав усім фігурантам тримання під вартою без права на заставу. З початку 2026 року до офісу омбудсмена надійшло понад 3000 скарг щодо дій територіальних центрів комплектування. Масштаб проблем із катуваннями у системі комплектування свідчить про те, що справа "Скелі" - не поодинокий випадок, а симптом системних збоїв у поводженні з мобілізованими.