Андрій Оністрат назвав розслідування про 425-й штурмовий підрозділ замовною акцією з ворожим слідом і поставив під сумнів свідчення ключових героїв матеріалу
Старший офіцер ЗСУ Андрій Оністрат публічно поставив під сумнів звинувачення проти 425-го штурмового полку "Скеля" і назвав резонансну публікацію про загибель новобранців можливою спецоперацією ФСБ. Він назвав свідчення ключових героїв матеріалу сумнівними, а саму історію - можливою замовною акцією з ворожим слідом. Скандал розгорівся після того, як 23 червня видання "Бабель" оприлюднило розслідування про смерті та умови служби у навчальних центрах полку.
Офіцер виступив в ефірі "Радіо Свобода". Оністрат зазначив, що після ознайомлення з публікацією спілкувався з людиною, яка аналізувала публічні виступи фігурантів матеріалу.
Як заявив Андрій Оністрат, старший офіцер ЗСУ:
"Я зустрівся з людиною, яка робила обстеження всіх публічних виступів, і в неї враження, що це замовна історія, яка часто фінансується з боку ФСБ".
Оністрат зізнався, що не мав можливості детально вивчити біографію одного з ключових героїв матеріалу, проте висловив сумніви в його неупередженості. За його словами, при більш детальному розгляді цього персонажа може виявитися, що він не є об'єктивним і не може говорити про те, що відбувається у "Скелі". Андрій Оністрат - відомий ексбанкір і YouTube-блогер із кількасоттисячною аудиторією, колишній командир роти ударних БПЛА, а нині старший офіцер ЗСУ.
Журналісти видання "Бабель" опублікували масштабне розслідування про 425-й окремий штурмовий полк "Скеля". У ньому зафіксовано щонайменше 26 смертей новобранців з кінця 2025 року до весни 2026 року поза бойовими діями. Більшість померлих військовослужбовців перебували у полку менше місяця.
Родичі частини загиблих та очевидці заявляють про можливі випадки насильства, неналежні умови утримання та проблеми з медичною допомогою. Військовослужбовець ЗСУ Микола Хархан із позивним Киянин заявив, що інформаційна кампанія навколо "Скелі" може завдати шкоди довірі суспільства до армії. За його словами, частина медіа почала формувати негативне ставлення до підрозділу ще до завершення офіційного розслідування.
Державне бюро розслідувань розпочало досудове розслідування щодо ймовірних неправомірних дій стосовно військовослужбовців "Скелі". Підставою стали матеріали, оприлюднені у медіа. Йдеться про можливі факти застосування насильства, перевищення службових повноважень та інші порушення з боку окремих посадових осіб підрозділу.
Хархан нагадав, що "Скеля" - один із найвідоміших штурмових підрозділів ЗСУ. Полк брав участь у боях за Ізюм, Соледар, Бахмут, Авдіївку, Вугледар, а також на курському напрямку та під Покровськом. Найбільший штурмовий підрозділ ЗСУ налічує до 13 тисяч осіб.
Групу інструкторів, які організовували знущання над бійцями в "Скелі", вдалося встановити ще влітку минулого року. Проте правоохоронні органи досі не притягнули їх до відповідальності. Про це військова омбудсманка України Ольга Решетилова написала у Facebook, зазначивши, що про факти насильства в Офісі Військового омбудсмана дізналися у травні-червні минулого року.
Після ситуації навколо "Скелі" омбудсманка запропонувала змінити систему управління штурмовими підрозділами - замість створення окремого виду військ їх варто інтегрувати до складу кожного армійського корпусу. Вона обговорила це питання з головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. За її словами, Сирський вважає, що ситуацію може покращити поява окремого командувача штурмових підрозділів, який нестиме відповідальність за них.
Речник 425-го Окремого штурмового полку "Скеля" Олексій Братущак підтвердив загибель 26 новобранців за останні півроку, проте заперечив системний характер насильства. Його коментар став першою розгорнутою публічною реакцією командування на матеріал "Бабеля". Речник заявив, що полк надавав журналістам повну інформацію і "не має що приховувати". Детальніше про позицію командування - у матеріалі речник полку Скеля відповів на сайті Informator.
Скандал навколо 425-го полку розгорівся ще навесні цього року - тоді радник міністра оборони та волонтер Сергій Стерненко звинуватив командування підрозділу у значних втратах під час штурму поблизу Покровська. У самому полку підтвердили втрату двох військових, але заявили, що оцінки Стерненка ґрунтуються на викривленій інформації з російських ресурсів.