Суд визнав, що вимоги подано до неналежного відповідача - філії, а не юридичної особи АТ.
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області 8 жовтня відмовив колишній заступниці начальника залізничної станції Біла Церква у позові до Укрзалізниці про стягнення майже 489 тисяч гривень невиплаченої при звільненні допомоги. Жінка вимагала компенсацію за оздоровлення, одноразову й додаткову матеріальну допомогу за понад 35 років стажу, а також середній заробіток за час затримки розрахунку - але суд визнав, що позов подано не до тієї юридичної особи.
Як випливає з рішення, оприлюдненого в Єдиному державному реєстрі судових рішень, позивачка працювала на посаді заступника начальника залізничної станції Біла Церква Козятинського регіону Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця". Наказом № 93/ос від 2 лютого 2026 року її звільнили з 9 лютого 2026 року за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію, а залізничний стаж у галузі визначено як 35 років, 4 місяці та 3 дні.
У цьому ж наказі роботодавець визнав право жінки на три види виплат, однак з приміткою, що кошти будуть перераховані лише після окремого рішення АТ "Укрзалізниця". Позивачка вимагала:
22 березня 2026 року жінка звернулася до роботодавця із заявою щодо причин невиплати. У відповіді від 31 березня 2026 року компанія повідомила, що кошти будуть перераховані після прийняття окремого рішення правлінням АТ "Укрзалізниця", посилаючись на рішення правління від 14 березня 2022 року про призупинення виплат матеріальної допомоги на період воєнного стану, а також на протокол засідання штабу компанії з ефективності від 28 березня 2025 року, яким з 1 квітня 2025 року знову призупинено виплати одноразової та додаткової матеріальної допомоги при виході працівників на пенсію.
"Вважає бездіяльність Відповідача, що полягає у невиплаті належних сум позивачу при звільнені протиправною та такою, що порушує права позивача", - йшлося в позовній заяві представника позивачки адвоката Назаренка Романа Анатолійовича.
Представниця відповідача Ільницька Ю.Ю. у відзиві просила застосувати позовну давність і відмовити в задоволенні позову повністю, наполягаючи, що призупинення виплат ґрунтувалося на статті 11 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" та погоджувалося з Професійною спілкою залізничників і транспортних будівельників України.
Розглядаючи матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивачки щодо допомоги на оздоровлення, одноразової та додаткової матеріальної допомоги не підлягають задоволенню, оскільки призупинення цих виплат відповідає статті 11 закону про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану, а відповідні виплати лише відкладені, а не скасовані. Відповідно відмовлено і у стягненні середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Але ключовим для результату справи став інший момент. Суд з'ясував за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, що Регіональна філія "Південно-Західна залізниця" є лише філією - відокремленим підрозділом Акціонерного товариства "Українська Залізниця", а не самостійною юридичною особою.
"Пред`явлення позову до неналежного відповідача, яким визначено Регіональну філію "Південно-Західну Залізницю", є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову", - зазначив суд у рішенні.
Суд наголосив, що належним відповідачем у справі мало бути саме юридична особа АТ "Українська Залізниця". У підсумку в задоволенні позову про стягнення заробітної плати відмовлено повністю, а судові витрати у справі суд поклав на позивачку. Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення.
Питання призупинення виплат залізничникам при виході на пенсію через рішення правління АТ "Укрзалізниця" від 14 березня 2022 року вже неодноразово ставало предметом судових спорів по всій Україні, і суди ухвалювали різні рішення залежно від обставин конкретної справи та правильного визначення відповідача.
Раніше Інформатор повідомляв, що суд зобов'язав АТ "Українська залізниця" виплатити жінці одноразову матеріальну допомогу у розмірі восьми середньомісячних зарплат після 37 років стажу, відхиливши аргументи компанії про воєнний стан. Також ми писали, що суд частково задовольнив позов колишньої чергової по залізничній станції з Дніпропетровщини, стягнувши з компанії понад 223 тисячі гривень попри посилання відповідача на фінансові труднощі через війну.