Суд з'ясував, що чоловік отримав разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік в розмірі 1 тисяча гривень, яку виплатило Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві
Чоловік просить стягнути з Пенсійного фонду компенсацію у розмірі 20 тисяч гривень. З'ясувалось, що йому невірно нарахували щорічну разову грошову виплату до Дня Незалежності. Про це йдеться у рішенні Шевченківського районного суду Києва, опублікованому 29 січня 2025 року.
У зв'язку з невірним нарахуванням та виплатою чоловіку щорічної разової грошової виплати до Дня Незалежності України за 2023 рік, що передбачено ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», він звернувся до суду із позовом про захист власних прав. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 року позов було задоволено частково, визнано протиправними дії ПФУ та зобов'язано вчинити дії по перерахунку та виплаті щорічної разової грошової допомоги до дня Незалежності України. На виконання рішення суду було розпочате виконавче провадження, однак на момент звернення до суду з цим позовом, рішення суду не виконано. Він вказує, що тривале невиконання рішення суду є підставою для відшкодування моральної шкоди, яку оцінив у 20 тисяч гривень, тому для захисту власних прав звернувся до суду з позовом.
При зверненні до суду з позовом, чоловік зазначав, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного позову від 23.10.2023 року задоволено його позов до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік у меншому розмірі, ніж це передбачено статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити йому щорічну разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених сум. Він не надав суду зазначене рішення. Водночас з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що дійсно, 23.10.2023 року Чернігівський окружний адміністративний суд прийняв зазначене рішення у справі №620/12859/23. Як зазначено судом в рішенні, громадянин є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в тому числі й на отримання щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік, що підтверджується копією посвідчення. Він отримав разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік в розмірі 1 тисяча гривень, яку виплатило Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві. Рішення суду набрало законної сили.
На примусове виконання зазначеного рішення 22.12.2023 року було видано виконавчий лист. Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) 09.01.2024 року було розпочате виконавче провадження з примусового виконання зазначеного рішення суду. Станом на 31.08.2024 року вказане рішення не було виконане, як зазначив чоловік в позові. ПФУ не надав доказів виконання рішення суду. Водночас як вбачається з інформації Автоматизованої системи виконавчих проваджень, станом на 23.01.2025 року рішення суду не виконано. Отже, вбачається, що ГУ ПФУ в м. Києві у вказаній справі виступає не як заподіювач шкоди, а як боржник у виконавчому провадженні з виконання судового рішення, яким на нього покладено обов'язок по виплаті грошової допомоги. У зв'язку з наведеним, правовідносини між ним як стягувачем і ГУ ПФУ в м. Києві як боржником регулюються Законом України «Про виконавче провадження».
Суд відмовив чоловіку в задоволенні позову. Він не надав докази факту заподіяння ПФУ йому моральних страждань.
"Позивач, звертаючись до суду з позовом зазначав, що внаслідок невиконання рішення суду він зазнав моральних страждань. Проте, вказане посилання не може бути єдиним, достатнім та безумовним доказом заподіяння позивачу моральної шкоди відповідачем. Крім того, суд не може взяти до уваги як належний доказ спричинення моральної шкоди виписний епікриз із медичної карти стаціонарного хворого №174/25 від 17.01.2024 року, оскільки як вбачається з нього чоловік перебував на стаціонарному лікуванні в період з 10.01.2024 року по 17.01.2024 року з діагнозом, який не пов'язаний з тривалим невиконанням рішення суду. Також варто зазначити, що виконавчий лист подано до примусового виконання 08.01.2024 року, тому станом на 17.01.2024 року не можливо стверджувати про тривале невиконання рішення суду. Таким чином, суд дійшов висновку, що звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач невірно обрав спосіб захисту порушеного права, що є самостійною підставою для відмови в позові. При цьому позивач не позбавлений можливості захистити, на його думку, порушене право у визначений законом спосіб", - наголосив суд.