Речник французкього МЗС Паскаль Конфаврьо пояснив, навіщо Париж підтримує постійний контакт з Пекіном і як це пов'язано з головуванням у G7
Париж задіяв дипломатичний канал з Пекіном, щоб спонукати Китай скористатися своїм особливим впливом на Москву та домогтися припинення російської агресії проти України. Раніше Кремль у різкій формі відхилив прохання французьких дипломатів допустити Європу до переговорів щодо врегулювання. Відтоді Франція переорієнтувала зусилля - і тепер шукає важіль впливу не через пряму взаємодію з Москвою, а через Пекін. Цей підхід французька сторона також пов'язує з головуванням у G7.
На брифінгу, коментуючи візит Путіна до Китаю, ці заяви зробив речник Міністерства Європи та закордонних справ Франції Паскаль Конфаврьо - про це повідомляє Укрінформ. За його словами, між Росією та КНР склалися "надзвичайно викривлені, незбалансовані відносини" - особливо після початку повномасштабного вторгнення, яке відрізало Москву від багатьох партнерів в енергетичній та економічній сферах.
"Цей канал дозволяє нам звернутися до Китаю, щоб він використав свої привілейовані відносини з Москвою та закликав до припинення цієї агресії", - зазначив Конфаврьо.
Речник також пов'язав реакцію Парижа на посилення китайсько-російської взаємодії з пріоритетами французького головування в G7. Зокрема, з подоланням глобальних економічних дисбалансів та зміцненням економічної безпеки.
"Це пріоритет, який стає ще важливішим у контексті глобальної безпеки, що дедалі більше загострюється", - додав він.

Саміт лідерів Групи семи відбудеться 15-17 червня у французькому Евіані. Серед офіційних пріоритетів Франції як голови G7 - скорочення макроекономічних дисбалансів, координація відповідей на геополітичні та енергетичні виклики. Саме в цьому контексті Париж трактує зростання залежності Росії від Китаю як важіль, а не лише як загрозу.
Логіка французького підходу проста: чим глибше Москва потрапляє у фінансову та торговельну залежність від Пекіна, тим більший вплив Китай теоретично має на рішення Кремля. Франція прагне перетворити цю асиметрію на інструмент тиску через постійний дипломатичний діалог з китайською стороною. При цьому Париж публічно не ставить під сумнів нейтральну риторику Пекіна, а натомість апелює до його "привілейованих відносин" з Москвою.
Позиція Китаю у війні проти України залишається суперечливою. Пекін значно наростив постачання до Росії товарів подвійного призначення - мікроелектроніки та верстатів, які використовуються у виробництві зброї. Водночас речниця МЗС КНР Мао Нін заявляла, що Китай веде розмови з російською стороною заради завершення війни - тобто матеріальна підтримка Росії йде паралельно з декларативними миротворчими ініціативами.
Нещодавній візит Путіна до Пекіна підтвердив: відносини двох країн далекі від рівноправних. Про це свідчать конкретні результати переговорів - точніше, їхня відсутність у ключових питаннях. За оцінкою керівника Центру протидії дезінформації при РНБО Андрія Коваленка, відсутність домовленостей щодо "Сили Сибіру-2" демонструє реальне ставлення Пекіна до Москви - КНР тримає Росію у залежній та слабкій позиції.