Катастрофічне літо для аграріїв: що буде, якщо Україна не зможе вивезти зерно?
За прогнозами, весь врожай складатиме до 65 млн тонн
Українські землероби переймаються проблемою вивозу зерна не менше іноземних покупців. Але в них є інший інтерес, адже експорт значно перевищує споживання на внутрішньому ринку. Тепер багато зерна лишається "напризволяще".
Про масштаб проблеми та шляхи вирішення дізнавався Інформатор.
Станом на 25 липня 2022 року українці експортували 1 млн 82 тисячі тонн зернових та зернобобових. Це на 700 тисяч тонн менше, ніж минулого року. Більше всього вивозили кукурудзу та пшеницю. Такі дані повідомляє Міністерство аграрної політики, посилаючись на Держмитслужбу.
Вам здаються ці обсяги великими? Вони ніщо у порівнянні з запланованими.
"Ми маємо в Україні 20-21 млн тонн зернових культур, з яких 18 млн тонн повинно було своєчасно експортувати. Сьогодні цей обсяг давить не лише на ціни, які є фатальними для сільгоспвиробників, але й несе загрозу зберіганню зерна нового врожаю. Ми очікуємо, що загальний обсяг урожаю-2022 на контрольованій Україною території складатиме 55 млн т. Матимемо дефіцит ємностей для зберігання приблизно на рівні 16 млн т", - цитує медіа спілки "Борошномели України" її директора Родіона Рибчинського.
В чому проблема просто зберігати зерно?
В тому, що немає де. Ми поговорили про це з Президентом Асоціації елеваторів України Олегом Клименко. Він розповів, що загальна кількість зерносховищ - до 1 500, не враховуючи ті, що знаходяться в ОРДЛО. Але важко сказати, скільки саме з них приймають зерно, адже деякі наразі перебувають на окупованих територіях, в прифронтовій зоні або мають певні пошкодження.
Спікер повідомив, що за попередніми оцінками, до 13 млн тонн обсягу не вистачає для зберігання зернових. А за прогнозами Асоціації, весь врожай складатиме до 65 млн тонн, хоча цифра залежить від пізнього збору — наразі триває ранній- і від того, де буде проходити лінія фронту.
Зараз і бізнес, і влада працюють над шляхами вирішення проблеми. Олег Клименко сподівається, що вивіз зерна через порти дозволить експортувати хоча б минулорічний врожай. Як це буде — спрогнозувати важко, адже процес ще не запущений. На його думку, вивіз збільшила і залізниця через польські та румунські коридори. Нагадав про Програму зберігання в полімерних рукавах, це ще 2,5 млн тонн зерна. Елеватор за місяць не побудуєш, це може зайняти від 6 до 9 місяців у кращому випадку. Покрити бракуючий обсяг елеваторів - 10 млн тонн для зберігання нового врожаю — за короткий проміжок часу не вийде. Тому Президент Асоціації елеваторів України сумнівається в тому, що невистачання вдасться перекрити. Все залежить від вивозу.
"Зараз аграрні компанії суттєво недоотримують дохід, і собівартість зросла за рахунок логістики, а логістика - це залізничний чи автомобільний транспорт, це суттєво вище, ніж порт. Гадаю, що багато хто працює “в нуль”, а якщо не вдасться реалізувати цю продукцію, то певно, будуть збитки", - сказав Олег Клименко.
Про те, що відкриття портів впливає на ціну, кажуть і в Міністерстві аграрної політики. На офіційному сайті відомства наводять слова міністра агрополітики Миколи Сольського:
"Так, біржа відреагувала ще в день підписання угоди: котирування на пшеницю і кукурудзу дещо знизилися. Разом з тим, для українських фермерів відпускна ціна уже збільшилася: на 20–30 % на ріпак, 10–20 % на кукурудзу, та 10 % на пшеницю".
В будь-якому разі розблокування портів розглядається як ключове рішення проблеми з реалізацією зерна і регулювання цін на них. Решта — лише допоміжні.
Софія Єлагіна
