Підтримка путіна все ще велика, але в росії вже шукають крайнього і гризуться за владні повноваження
Захоплення, навіть обожнення свого лідера є чи не основною національною ідеєю, «скрєпою» росіян. У всі часи це давало змогу правителю цієї країни відверто ігнорувати закони, розправлятися з опозицією, обмежувати права населення. Але іноді ситуація складається так, що навіть «правитель росії» ризикує підпасти під бунт мас.
Зараз в інформаційному полі росії панує шок, здивування, безсила лють і пошук крайнього. Насправді всі прекрасно розуміють, що завів «матушку расею» в ситуацію безвиході саме володимир путін, але сказати таке наважуються далеко не всі. Натомість «цапом відбувайлом» намагаються зробити дрібніших персонажів.
От очільник Чечні Рамзан Кадиров та неофіційний керівник ЧВК «Вагнер» Євген Пригожин звинувачують у невдачах військових генералів. Проте на цьому тлі відзначився терорист Ігор Гіркін (Стрєлков), який висунув напрочуд вдалу ідею повісити «те чудо, яке сидить у нас у російській федерації». Він не пояснив, кого має на увазі: путіна, Шойгу чи ще когось.
Сергій Кузан, голова Українського центру безпеки та співпраці, переконаний у тому, що пошук «цапа відбувайла» є відображенням внутрішньополітичних процесів серед російських керівних кіл. Медійні особистості, такі, як Кадиров та Гіркін, лише озвучують позиції різних груп впливу у владних структурах кремля. У цьому сенсі жодного значення не має, наскільки здібним чи, навпаки, бездарним є той чи інший генерал — має значення представниками інтересів яких башт кремля вони є. Зараз іде боротьба між нацгвардією, ФСБ та військовими за вплив у росії вже після закінчення війни, а, можливо, і після путіна.
Критика генералів не має сенсу, оскільки весь генералітет армії є заручниками політичних рішень особисто путіна. Вони діють так, бо так їм наказує вище керівництво, керуючись принципами політичної доцільності. Військово-промисловий комплекс росії повністю корумповано, наслідками чого і є нестача найнеобхідніших речей. Це теж є виявом тих умов, у яких розвивалася російська держава впродовж останніх десятиліть.
Для ілюстрації, недавно було зміщено з посади командуючого Західним військовим округом Олександра Журавльова, це якраз той військовий округ, призначенням якого було протистояння не якимось там «хохлам», а самому НАТО. Але ж ми бачимо цілковиту нездатність цих військ утримати контрнаступ ЗСУ, зокрема, через провальне забезпечення. І зміна керівника ніяк на це не вплине.
«Примітно, що керувати цим округом поставили генерала Романа Берднікова. Це саме той генерал, який керував військами в Сирії. А якими були дії росії в Сирії загальновідомо: це терор, це знищення міст, хімічна зброя й «килимові» бомбардування. Маса воєнних злочинів. Це те, чим зараз є російська армія — бойовим крилом терористичної організації», — зазначив пан Сергій.
На думку експерта, серед військових рф зараз масово поширені занепадницькі настрої. Скрізь панує «зрада». Вони нарікають на командування, нарікають на постачання, жаліються на корупцію, на непідготовленість армії, але зауважень щодо сенсу й необхідності проведення цієї війни взагалі не виникає.
На запитання, чи можуть військові влаштувати переворот, пан Сергій сказав, що наразі не бачить такої можливості, оскільки все командування абсолютно лояльне кремлю.
Політичний психолог Світлана Чуніхіна вважає, що попри шок, здивування й гарячковий пошук винного за невдалу «спецоперацію», про кардинальну й масову зміну ставлення народу до лідера говорити передчасно. Вона впевнена, що йдеться скоріше про певне просідання довіри й популярності путіна. Парадоксально, але може статися навіть навпаки, і всі згуртуються навколо фігури вождя.
«Оголошена президентом рф мобілізація спричинила сплеск тривоги, панічних та депресивних настроїв, шокових реакцій. У такому стані суспільство скоріше схиляється до ще більшої консолідації навколо лідера і прапору. Це реакція на загрозу, де перспективи «втратити велику державу» сприймаються, як більша небезпека, ніж втрата особистого благополуччя чи навіть життя», — вважає експертка.
Однак якщо розвиток подій на фронті буде несприятливим для росії, то пафосні святкування «приростання новими територіями» та призов сотень тисяч додаткових солдатів на війну не допоможе. Пані Світлана переконана, що за таких умов динаміка суспільних настроїв із високою ймовірністю призведе до обвального падіння рейтингу путіна й кінця його політичного життя.
«Пропаганда роками накачувала російське суспільство ідеями величі, національної вищості та презирства до інших народів, які погано кореспондувалися з реальним станом справ. У психології це називають психічною інфляцією, маючи на увазі надмірне роздуті уявлення про власну цінність. Позбавлення від колективної ілюзії величі може обернутися для соціуму нарцисичною катастрофою. Й ось тоді нестерпний сором за поразку може трансформуватися в ненависть до лідера як її головного винуватця», — каже психолог.
Коли суспільні настрої в росії стануть неприйнятними, цей процес буде незворотнім. І, якщо події на фронті будуть розвиватися провально, путін нічого не зможе зробити, аби уникнути концентрації на собі негативу свого ж народу. Усі політичні засоби накачування рейтингу він вичерпав, переконана Світлана Чуніхіна.
Раніше ми писали, що путін гарячково шукає винних у провалі війни. Нагадуємо, що американські військові заявляють, що реакція росії на завдані їй невдачі на полі бою в Україні непередбачувана. А раніше Інформатор писав, що Кадиров не буде проводити мобілізацію в Чечні.
Богдан Зосимчук