Розповідь про те, як малі діти достаються до школи, долаючи пішки та на попутках 23 кілометри вразила мешканців великих російських міст
Російська пропаганда напружено шукає героїв ганебної війни з Україною. Але кожна спроба винайти символ підтримки путінської “спецоперації” призводить до нової ганьби. Так сталося і у випадку спроби перетворення на символ російського Z-патріотизму десятирічного хлопчика Федю, який нібито врятував двох дівчаток. Розповідь пропагандистки Маргарити Симоньян про повсякдення дітей з Брянщини шокувала російське суспільство.
На історії хлопця з бідної багатодатної родини всі намагались піаритись у міру свої фантазії. Ухвалено рішення про нагородження хлопчика відразу двома високими нагородами. За виявлений героїзм його подано до медалі «Доблесть і відвага» Слідчого комітету рф та медалі «За відвагу».
На його честь підсвітили телевежу Брянська. На ній спалахнули слова "Федя - ти наш герой!".
На зупинках громадського транспорту Брянська з’явились такі листівки. Губернатор Брянської області Олександр Богомаз в ефірі федерального телеканалу «Росія 24» пообіцяв купити будинок багатодітної родини хлопчика Федора. Правда, незрозуміло, за свої кошти чи за бюджетні. А пропагандистка Маргарита Симоньян зробила більш цікаву пропозицію.
В російських соцмережах Симонян почали звинувачувати у блюзнірстві та намаганні похайпувати. А далі все стало ще цікавіше.
Попри те, що історія хлопчика Федора отримала всеросійський резонанс, публікацій в ЗМІ про нього та його родину небагато. Як ми зрозуміли з окремих натяків, вільно потрапити у це прикордонне село, де до 2014 року регулярно відбувались фестивалі дружби російського, українського та білоруського народу, наразі неможливо через розв’язану путіним божевільну війну.
Після серії російських пропагандистських фейків, які протирічили один одному, виникло питання: а чи був взагалі хлопчик? Тому ретельно відібраних журналістів пустили до нього в лікарню Брянська та дозволили їм поспілкуватись з його мамою. Результат був не той, на який сподівались кремлівські автори героїчних наративів. Якщо відділити факти від “патріотичних” лозунгів, виходить така картина.
Видання “Верстка” знайшло в Москві родичів багатодітної родини Темирових, які переїхали до Брянської області з Таджикистану у 90-ті рр., рятуючись від громадянської війни. Вони підтвердили, що хлопчик Федя існує. В родині шестеро дітей: чотири сини та дві доньки, молодшій 6 років. Старші сини, 23 та 24 роки, воюють в Україні.
Мати, Рохатхон Темирова, працює дояркою та виховує дітей самотужки. Де подівся батько, російські журналісти з’ясувати не змогли.
Як пише видання “Московский комсомолец”: “Школярі у Климівському районі вже давно живуть за особливим графіком. Загальноосвітній заклад у селі Новий Ропськ довелося закрити через небезпечну ситуацію на кордоні. Найближча школа - Сачковська, але до неї ще треба дістатися. Шкільний автобус використовувати у зоні, яка теоретично може потрапити під обстріл, заборонили. Тож дітей перевели на дистанційне навчання”.
Тобто, ви розумієте, що перші вкиди роспропаганди про те, що терористи захопили “шкільний автобус” були абсолютно безглуздими. Такого дива в цих місцях немає. Але чому ж діти у цей березневий день йшли до школи, а не вчились дистанційно? Через те, що це не Москва. І для дистанційки їм, як сором’язливо пише МК, не вистачало потужності інтернету. Розуміючи, скільки може заробити доярка, та скільки вимушена витрачати на дітей, ми не впевнені, що в них були гаджети, без яких той інтернет не працює. Напевно, ця проблема є не лише у цієї родини. Ось як про це пише МК.
“1-й, 9-11 класи обов'язково мають навчатися очно. Та й батьки решти дітей благають дати хлопцям нормальну освіту. Тому було складено спеціальний графік: одного дня навчаються одні класи, другого – інші. У четвер була черга 3-х та 1-х класів. 63-річний Леонід Голованов, оператор місцевого дитячого садка, добра та чуйна людина, погодився підвезти трьох дітей із села Брахлів до Нового Ропська. Злата та Олена навчаються у першому класі, Федір – у третьому. Вони поринули у машину і поїхали”.
Пропагандистка Маргарита Симоньян більш відверто описала, як ці малі діти достаються до школи.
Ця історія вразила росіян. І викликала у них думки, на які пропаганда не розраховувала. Мешканці міст дивувались, як країна, яка пишається “другою армією світу”, не може налагодити нормальне навчання своїм дітям!
“Шкільне життя Феді – яскравий показник того, як нерівномірно розподіляються бюджетні кошти між регіонами. Більша частина їх осідає десь у Москві, розходиться по кишенях спочатку великих, потім дрібних чиновників, а залишки – йдуть уже на цільові проекти. Ось і грошей на автобус, певне, не знайшлося. Історія Феді мені чимось нагадує радянське дитинство 20-30-х років. Я вже не раз писав про великих льотчиків, артилеристів, генералів, письменників, які в ті голодні роки, будучи дітьми, долали босоніж по 20-30 кілометрів, щоб дістатися сусідньої школи і здобути хоч якусь освіту. І у багатьох із них не було батьків. Тільки ось зараз не 20-30-ті роки. і не повоєнна розруха (Перша Світова та Громадянська), а 21 століття цифровізації. Сумно все це…”, - написав блогер з двогравим орлом на аватарці на прокремлівському Яндекс Дзені.
Коментатори блогу відзначили, що дивуватись мена чому. Така ситуація однакова для всієї російської глибинки. А деякі побачили в словах пропагандистки пряму критику політики путіна.
Мати Федора навіть не уявляє, що життя може бути іншим. Про своїх старших синів вона каже, що їх “забрали” на війну. Тобто, наймовірніше, Олексій та Іван поповнили ряди “чмобиків”, яких використовують як гарматне м’ясо на війні, що зробила малодоступною освіту для їх молодших братів та сестер. Для таких як вони пропаганда готує методички, як крутити портянки та боротися з вошами.
2 березня російські ЗМІ повідомили про роботу українських ДРГ чисельністю до 40 осіб – за їхньою версією, група невідомих захопила в заручники мешканців села Сушани, що в Брянській області. Новина видавалась спокусливою для російських журналістів, і вони стрімко поширювали її, додаючи деталі про вибухи і бій з прикордонниками.
Потім з’явилась ще одна новина – атака на автобус і поранення дитини. Але й тут медіа не домовились між собою – одні писали про дівчину, інші про хлопчика. Спочатку йшлося про смертельне поранення, потім про те, що дитина вижила. Завершилася історія повідомленнями про те, що ФСБ витиснули противника на територію України, а там завдали по них артилерійський вогонь. Начебто всі диверсанти загинули.
Того ж дня в мережі з’явилось відео, де невідомі чоловіки в камуфляжі стояли на порозі Любечанського акушерсько-фельдшерського пункту і тримали в руках прапор “Руського добровольчого корпусу” і представлялись його бійцями. Любечани – це село біля російсько-українського кордону. Чоловіки на відео сказали, що перетнули кордон, але з цивільними не воюють. Цим виступом чоловіки закликали громадян рф підійматись на протести. І нагадали, що вони – не раби.
Раніше Інформатор повідомляв, що за даними Інституту вивчення війни, Кремль втрачає підтримку прихильників через інцидент в Брянській області.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.