Закон про цифрові платформи зобов'язав іноземних банкірів подавати е-декларації до НАЗК.
Іноземні керівники українських державних банків опинилися під дією українського антикорупційного законодавства - тепер вони зобов'язані подавати електронні декларації до Національного агентства з питань запобігання корупції. Про це 23 жовтня повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк у своєму Telegram-каналі. За її словами, іноземні СЕО держбанків, "м'яко кажучи, здивовані" новою вимогою.
Норма з'явилася в законі №4903-IX про оподаткування доходів із цифрових платформ, який ухвалили на основі законопроєкту №15111-д. Депутатка пояснює, що документ розширив перелік суб'єктів декларування, прописаний у законі "Про запобігання корупції": тепер до нього входять голова та члени правління банків, у яких державі належить понад 50% акцій.
За словами нардепки, під час ухвалення законопроєкту №15111-д до нього внесли дві суперечливі норми. Перша послаблювала довічний фінансовий моніторинг колишніх високопосадовців, тобто осіб із статусом PEP. Друга - зобов'язала голів і членів правлінь державних банків подавати електронні декларації до НАЗК, зокрема розкривати інформацію про свої закордонні активи.
"Іноземні СЕО українських держбанків, м'яко кажучи, здивовані. Виявилось, що тепер вони мають декларуватись в українському НАЗК", - написала народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк у своєму Telegram-каналі.
Василевська-Смаглюк уточнила, що саме змінилося у фінмоніторингу і яка частина вимог усе ж залишилася чинною:
Народна депутатка наголосила, що обов'язок декларування тепер поширюється на іноземних банкірів нарівні з українськими державними посадовцями. Це означає, що керівники держбанків з-за кордону мають розкривати перед НАЗК інформацію про свої закордонні активи так само, як це роблять українські чиновники.
Раніше Інформатор повідомляв, що президент підписав закон про ПДВ на покупки з іноземних маркетплейсів вартістю до 150 євро - саме цей документ містив поправку про фінмоніторинг політично значущих осіб, яка мала зняти перешкоду для підпису закону про податок на цифрові платформи. Також ми писали, що голова наглядової ради ПриватБанку звернувся до послів G7, представників ЄС, МВФ, Світового банку та ЄБРР із проханням втрутитися в законодавчий процес через норму, яка розширювала коло політично значущих осіб серед керівництва держбанків.