Тема мирних переговорів та майбутніх виборів робить політиків цікавими для ЗМІ - як медіа цитували потенційних кандидатів у президенти за останні 30 днів - рейтинг Інформатора
У розрізі місяця – з 11 вересня до 8 жовтня – голова ОП Кирило Буданов утримує лідерські позиції серед усіх потенційних кандидатів у президенти на майбутніх виборах за кількістю згадок у медіа (Зеленського ми не рахуємо). Проте в останній тиждень картина почала стрімко змінюватися: найбільше публікацій набрав Олексій Гончаренко із своїими закликами до мирних переговорів, які дехто вважає капітуляцією. Також значно зросла згадуваність Петра Порошенка.
"Діпстрайки не можуть виграти війну. Діпстрайки - це підтримка і засіб впливу та примусу до чогось".
Ця цитата Кирила Буданова найчастіше повторювалася у медіа за минулий місяць. Причому є конкретний день, коли голову ОП цитували найактивніше - 15 вересня. Напередодні відбувся форум YES, де він виступав. А саме у цей день - то був вівторок - Буданов активно коментував підготовку нового раунду тристоронніх мирних переговорів. Це варто зазначити, оскільки Буданова цитували в контексті можливого припинення вогню чи секторального перемирʼя.

В тому ж самому контексті в останній тиждень почали цитувати Олексія Гончаренко. Своїими ідеями він поділився у власному каналі Telegram, їх привели майже всі медіа. Потім Гончаренка виключили зі складу Європейської солідарності та включили до переліку зрадників на "Миротворці". Найцікавіше імовірно, що саме тема мирних переговорів рухала обох кандидатів у лідери рейтингу медіагучності від Інформатора.
Ми згадали Гончаренко через цю свіжу тенденцію. В розрізі місяця він поки що посідає лише шосте місце. Тенденція є такою, що вже в наступному рейтингу цей потенційний кандидат у президенти буде у трійці.
До речі інші коментарі Буданова, які дозволили йому утримати лідерські позиції у місячному рейтингу також повʼязані здебільшого з перемовинами із Росією та США. А ще вони стосувалися дискусії навколо можливих виборів.
"Вибори під час війни, окрім технічних проблем, несуть за собою серйозну загрозу… Вибори під час війни ставлять під певне питання їх результати. Бо нормально всі проголосувати не можуть - починають ставитися питання: хтось проголосував, а хтось не зміг, а скільки тих, хто не зміг, тощо. І це дає підгрунтя при не зовсім об'єднаному суспільстві, щоб наприклад окремо взятий регіон просто міг сказати: "вибачте, ми за Україну, але оте все ми не визнаємо, і поки все не налагодиться, побудемо автономією. Оце шлях на розрив держави", - казав Кирило Буданов у вересні.
Трійка лідерів за чотири тижні: Кирило Буданов - 22,9%, Михайло Федоров - 16,1%, Валерій Залужний - 11,2%. Далі з невеликим відривом йде Петро Порошенко - 10,6%, практично нарівні з Андрієм Білецьким - 10,1%.

Буданов тримає перше місце за кількістю статей - 84 - і за найширшим охопленням видань - 18 з 30 у моніторингу. Федоров на другому місці набрав 124 згадки у 59 статтях - менше публікацій, ніж у лідера, але активніше згадуваний у середньому в кожній.
У Буданова знайшовся ще один гучний день - 8 жовтня – 10 публікацій за добу, але власних заголовків, які пояснювали б причину сплеску, у даних немає - що саме його спричинило, з цифр не видно.
У Федорова пік припав на 21 вересня - 10 публікацій за добу. Цього дня "Українська правда" вийшла з матеріалом "Вибори Михайла Федорова. Як ексміністр оборони переграв Єрмака, став проблемою для Зеленського і хакнув смертельну хворобу" - розлогим текстом про його політичну траєкторію.
У Залужного і Порошенка піки теж припали на 8 жовтня - по 8 публікацій за добу в обох, але власних заголовків із поясненням немає ні в того, ні в іншого.
Білецький найгучніше звучав 17 вересня - 7 публікацій за добу, причина з даних не простежується. А ось сплеск Гончаренка 5 жовтня пояснюється прямо: LB.ua написало про те, що в "Європейській Солідарності" заявили про виключення Олексія Гончаренка з партії - 8 публікацій за добу.
У Терехова пік - 18 вересня, 4 публікації за добу: РБК-Україна тоді запитувало, чи готовий мер змінити Харків на посаду в Києві. У решти - Тимошенко, Разумкова, Притули - піки теж припали на 8 жовтня, але без пояснення в заголовках.

Крім репліки Буданова про діпстрайки, помітно виділялась пряма мова Федорова - про розмову, у якій його запитали про особисту мету:
"Він запитав: "В чому твій інтерес?". Я відповів: "В перемозі у війні"", - ексміністр оборони Михайло Федоров.
Ця репліка теж вийшла лише в одному виданні - НВ, без передруків, у матеріалі про деталі можливих виборів восени та про те, чи погоджувались Залужний і Буданов балотуватись.
Юрій Бойко лишився без місця в рейтингу - 8 статей за чотири тижні, це нижче порога у 10 публікацій. На таких малих числах різниця в дві-три статті може стрибнути людину через півтаблиці вгору чи вниз, тож місце тут було б вигадкою, а не виміром.

Це рейтинг присутності в медіа, а не підтримки виборців. Високе місце Буданова чи сплеск Гончаренка означають лише, що про них багато писали - через заяви, кадрові історії чи партійні рішення, а не через соціологічні дані про наміри голосувати. Причиною гучності однаково легко може бути як важлива заява, так і скандал із виключенням з партії.
У рейтингу відсутній Володимир Зеленський, який теж є потенційним кандидатом у президенти на майбутніх виборах. Причина у тому, що до нього, як до голови держави, завжди прикуто більше уваги медіа, ніж до будь-яких інших політиків. Включення Зеленського вплинуло б не лише на його особистий рейтинг, але б змазало інші результати, зробило б їх непоказовими. Тому ми не рахуємо згадуваність президента.
Моніторимо 30 українських видань. За період з 11 вересня до 8 жовтня 2026 у корпусі - 75044 статті, з яких про вибори і політику - 4795. З цього масиву рахуємо тільки згадки персон із попередньо визначеного списку з 13 людей. Місце в таблиці отримують ті, в кого щонайменше 10 статей за чотири тижні; менше - дані недостатньо стійкі, і місце не присвоюється. Частка рахується від суми згадувань персон списку, а не від усього масиву статей. Однофамільців і випадкові збіги імен відсіюємо вручну.

Як ми рахуємо рейтинги - які видання беремо, що вважаємо згадкою і як відсіюємо однофамільців - у окремому поясненні.