Ексгумація жертв Волинської трагедії: Сибіга обіцяє швидке вирішення, щоб "не отруювати" діалог
Очільник МЗС подякував польським колегам за допомогу, яку Польща постійно надає Україні з моменту російського вторгнення
Очільник Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга 3 жовтня підбив підсумки свого візиту до Республіки Польща. Глава української дипломатії пообіцяв розв'язати чутливе питання щодо ексгумації жертв Волинської трагедії, через яке діалог між обома країнами погіршився, зокрема й щодо підтримки Польщі у питанні вступу України до ЄС. Міністр запевнив, що між Україною та Польщею не має бути перепон, які б заважали конструктивній співпраці, а питання минулого не мають стати каменем спотикання для майбутніх двосторонніх відносин.
Про результати та подробиці перемовин, глава МЗС Андрій Сибіга повідомив у Facebook. Він розповів, що під час візиту до Польщі зустрівся з президентом Анджеєм Дудою, мав розмови з маршалками Сейму Польщі Шимоном Головнею та Сенату Малґожавою Кідавою-Блонською, а також зустрівся з очільником МЗС країни Радославом Сікорським. Сибіга подякував Польщі за те, що сусіди допомагають українцям з перших днів війни.
Очільник дипломатичного відомства України підкреслив, що питання ексгумації жертв Волинської трагедії потребує швидкого розв'язання, щоб у майбутньому не псувати відносини двох країни.
"Обговорили конкретні технічні, а не політичні кроки, щоб нарешті розв'язати питання ексгумацій, яке вже довгий час отруює наш політичний діалог. Не повинно бути жодних політичних перешкод. Приємно відзначити, що маємо порозуміння та бажання рухатися вперед в конструктивному руслі", - повідомив Сибіга.
Крім того, під час переговорів, зокрема, йшлося про щодо протидії російській агресії, захисту спільної свободи та безпеки, військової допомоги, підтримки енергетики та економіки.
Ексгумація жертв Волинської трагедії
Український інститут національної пам’яті повідомив, що у 2025 році планує ексгумувати поляків, які стали жертвами Волинської трагедії. Це відповідь на звернення наших співвітчизників, які хочуть знайти останки своїх близьких. Установа звернулася до уряду України та Верховної Ради з проханням виділити на це кошти з державного бюджету.
"УІНП залишається відкритим до співпраці з польськими інституціями у справі пошуку, збереження та догляду за місцями пам’яті українців у Польщі та поляків в Україні", – наголосив голова організації Антон Дробович.
Далі Дробович звернув увагу на фактичну відсутність діалогу щодо ексгумації на рівні урядів обох країн.
"Довгий час не було офіційних, міжінституційних механізмів вирішення проблемних питань з польською стороною щодо відновлення та увічнення пам’ятних місць. Якщо ми отримаємо необхідні пояснення від громадян Польщі щодо місця потенційних пошуків, то, незважаючи на війну та складну економічну ситуацію, спробуємо їм допомогти", – йдеться у повідомленні.
У питанні ексгумації УІПН співпрацюватиме з Міністерством культури та стратегічних комунікацій України. Це міністерство видає дозволи на проведення геологорозвідувальних робіт. Український інститут національної пам'яті звернувся за бюджетними коштами на це до уряду та Верховної Ради. Програма матиме назву "Охорона пам’ятних місць".
УІПН нагадав, що у червні 2022 року Польща та Україна уклали меморандум про співпрацю у сфері національної пам’яті на рівні міністрів культури. Група у складі фахівців обох країн мала "співпрацювати з питань пошуку, ексгумації, поховання, позначення, легалізації, реконструкції та правової охорони місць почесних пам’яток і поховань", яка є чинною досі.
Блокування вступу до ЄС
Блокування вступу України до ЄС через те, що Україна блокує ексгумацію поляків, убитих українцями під час різанини на Волині, відповідає політиці Путіна, вважає президент Анджей Дуда. З ним не погоджується віцепрем'єр-міністр Владислав Косіняк-Камиш.
"Коли ми повинні поставити ці умови?" – запитує він і оцінює, що Україна вже забула про допомогу, яку їй надала Польща з 2022 року.
З весни 2017 року між Варшавою та Києвом точиться суперечка щодо заборони Українського інституту національної пам’яті на пошуки та ексгумацію останків польських жертв воєн і конфліктів на території України. Заборона була оголошена після демонтажу пам’ятника УПА в Грушовіце у квітні 2017 року.
Польський Інститут національної пам'яті повідомив у середу, що все ще чекає на позитивний розгляд української влади його звернень щодо початку пошуково-ексгумаційних робіт жертв злочину. В Українському інституті національної пам’яті повідомили, що з 2019 року українська сторона щонайменше тричі надавала згоду польській стороні на проведення робіт і досліджень польських пам’ятних місць в Україні, але звернення України щодо відновлення меморіальної дошки на місці поховання вояків УПА на горі Монастир залишається нездійсненим.
Польщу та Україну багато років розділяла пам’ять про роль Організації Українських Націоналістів та УПА, які у 1943-45 роках здійснили вбивства приблизно 100 000 польських чоловіків, жінок і дітей. Якщо для польської сторони це був засуджений злочин геноциду (масового та організованого), то для українців це був результат симетричного збройного конфлікту, за який обидві сторони несли однакову відповідальність.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
