Цифрові копії справ репресованих діячів культури та будівельна документація 1927 року - фонд публікує матеріали щотижня
Харківський архів відкрив безкоштовний онлайн-доступ до унікальних документів про будинок "Слово" - легендарний осередок українського культурного відродження 1920-1930-х років. Інтерес до цієї сторінки вітчизняної історії не вщухає: аудіомюзикл про поетів Розстріляного відродження минулого року презентував гурт "МУР", присвятивши його трагічній долі мешканців того самого будинку. Тут жили й творили Микола Хвильовий, Остап Вишня, Лесь Курбас, Павло Тичина, Володимир Сосюра, Іван Багряний, Михайло Яловий та інші видатні представники української інтелігенції. Для більшості з них будинок "Слово" став останнім місцем мирного творчого життя - перед арештами, переслідуваннями та загибеллю у таборах.

Проєкт "Відкриваємо архіви. Безсмертя "Слова"" запустив, як повідомляє Державний архів Харківської області, на власному офіційному сайті. Матеріали з'являтимуться щотижня у формі цифрових копій. Серед уже доступних документів - договір житлово-кооперативного товариства "Слово" з Комунгоспом від 1927 року, технічні креслення, кошториси та службове листування часів будівництва. Окрім цього, у відкритому доступі поступово з'являтимуться архівно-слідчі справи репресованих діячів культури та документи, що розкривають механізми переслідування української інтелігенції у радянський період.
Проєкт реалізують у момент, коли Україна активно переосмислює власну культурну спадщину під час повномасштабної війни. Відкриття архівних матеріалів розширює можливості для дослідників, журналістів та всіх охочих безпосередньо вивчати справи, які раніше були доступні лише в читальних залах.
Будинок "Слово" збудований у Харкові 1927 року для представників українського мистецтва та літератури. Кожен другий мешканець будинку "Слово" був репресований радянською владою. Цифровізація слідчих справ дає змогу відновлювати правду про злочини тоталітарного режиму та повертати забуті імена до суспільного дискурсу.
Репресії проти культурного покоління 1920-1930-х років були частиною масштабної політики знищення української ідентичності. Радянська влада десятиліттями намагалася викорінити українську мову та культуру, вдаючись як до прямих заборон, так і до прихованих методів підміни понять. Матеріали харківського фонду дозволяють простежити, як саме держава переслідувала митців і письменників, чиї імена система намагалася стерти з пам'яті українців на кілька десятиліть, витіснивши їх із суспільного дискурсу.
Відкриття архівів радянських репресивних органів - процес, що в Україні триває з часів Революції гідності. Активізація досліджень відбулася після 2015 року, коли були розсекречені архіви колишніх репресивних органів СРСР. Харківський проєкт продовжує цю роботу, надаючи доступ до архівів радянських спецслужб у зручному цифровому форматі для широкої аудиторії.