День народження Кличка: ТОП-5 провалів іменинника на посаді мера Києва

Колишній боксер вже девʼять років керує столицею, однак ряд давніх проблем у місті досі залишаються невирішеними.

Віталій Кличко
Слабкі місця столиці наразі це укриття, корупція та знесення історичних будівель

19 липня Віталію Кличку виповнюється 52 роки, девʼять з яких політик так колишній боксер провів на посаді мера столиці.

У звʼязку з цим Інформатор вирішив згадати провали та успіхи Кличка в якості очільника міста. Перша частина ретроспективи присвячена невдалим крокам міського голови.

Корупція в оточенні Кличка

У травні 2021 року спостерігався початок активної діяльності правоохоронців по відношенню до столичних чиновників - лише за декілька днів слідчі тоді провели десятки обшуків у службових приміщеннях комунальних підприємств та департаментів КМДА, в офісах підрядних структур, у комунальному об’єднанні Київзеленбуд, КП Спецжитлофонд, у корпорації Київавтодор, Департаментах соцполітики, містобудування та архітектури, земельних ресурсів КМДА, КП Київміськсвітло та інших приміщеннях.

За результатами слідчих дій низці посадовців повідомили про підозри у розкраданні та розтраті бюджетних коштів, ухиленні від сплати податків, хабарництві тощо.

У Київській міській раді визнали, що у травні 2021 року правоохоронці провели більше обшуків в КМДА, ніж за весь 2020-й. Ситуація з обшуками та кримінальними провадженнями в КМДА протягом 2022 року дещо заспокоїлася через повномасштабну війну. Однак вже цьогоріч це явище повернулося у політичне життя столиці. Мова йде, зокрема, про підозри керівництву "Гідропарку" (хабарництво), "Спецжитлофонду" (розтрата 20 млн грн), "Київмедспецтрансу" (розтрата 12,6 млн грн).

КМДА
КМДА

Всі відомства та посадовці, що фігурють у вказаних вище провадженнях - підконтрольні КМДА. Така висока інтенсивність обшуків та відкриття кримінальних справ може свідчити про системні проблеми в столичній адміністрації. Водночас мер Віталій Кличко повʼязує ці дії правоохоронців з тиском з боку центральної влади і політичною конкуренцією. 

"Правоохоронці та податківці буквально кошмарять столичну владу. Такого не було в Україні навіть в махрові часи Януковича! Вриваються на комунальні підприємства, додому до їх керівників. Це якісь нальоти! Шукають корупцію?! Як блискавично і масово знайшлися якісь "справи", що не витримують жодної правової критики. Я завжди акцентував на тому, що в нашій роботі нульова толерантність до корупції. Насправді те, що відбувається, – це тиск на столичну владу і придушення місцевого самоврядування. Тиск на мене особисто!" - казав очільник столиці.

Проблеми з інфраструктурою

Мешканці та гості столиці знайомі з давньою проблемою Києва, яку протягом останніх девʼяти років Кличку вирішити так і не вдалось - це гострий дефіцит паркінгів у центрі міста. Через це водії змушені перегороджувати своїми автівками тротуари, що спричиняє незручності для пішоходів.

Також невдоволення водіїв викликає необґрунтовано велика кількість світлофорів у Києві, зокрема, на швидкісних трасах, наприклад в районі вул. Богатирської, Дніпровської набережної тощо.

Не вирішується і проблема катастрофічно поганих доріг на київському Подолі.

Окремої уваги заслуговує ситуація, що склалася у секторі громадського транспорту. Так, у 2020-2021 роках з боку містян було багато нарікань з приводу того, що автобуси та тролейбуси ходять з великими інтервалами. Станом на липень 2023 року ситуація навряд чи покращилася. 

На додачу слід згадати Подільско-Воскресенський міст, який має з’єднати Поділ із лівобережними районами, зокрема Воскресенкою і Троєщиною.

Кличко
Кличко багато років піарився на будівництві Подільско-Воскресенського мосту, але так і не збудував його. 

В листопаді 2020 року стало відомо, що перша черга автомобільного руху цим мостом вийде на Русанівські сади. Тобто на першому етапі мешканцям Вигурівщини-Троєщини необхідно буде переїхати через залізницю Броварським проспектом і зробити довгий об'їзд, щоби потрапити на Подільсько-Воскресенський міст.

Мостом також має проходити нова, четверта гілка метро — Подільсько-Вигурівська. Конструкцію фактично почали будувати з 2003 року. У лютому 2021 року Кличко заявляв, що Подільсько-Воскресенський міст відкриють до літа. Тепер міський голова стверджує, що міст мають відкрити "за декілька місяців".

Щодо метрополітену, то Кличко може увійти в історію як перший мер столиці, який не відкрив жодної нової станції київської підземки.

Знесення історичних будівель

Наочно показати проблему з руйнуванням історичних памʼяток в Києві дозволить перелік вже знесених будівель:

Садиба на Тургенєвській, 17

Було знищено у січні 2019 року. Чотириповерховий житловий будинок був зведений у 1900 році. Будівля називають яскравим представником архітектури Києва початку ХХ століття.

Тургенівська, 17

"Крім історичної цінності, будинок був важливою складовою архітектурного вигляду вулиці Тургенєвської, і з сусіднім будинком №19 вони утворювали єдиний узгоджений ансамбль. Замість будинку планується зведення восьмиповерхового ЖК від забудовника "Контакт-Інвест". Архітектура будівлі і її розмір непропорційні навколишній вулиці і значно контрастують з місцевою забудовою", - йдеться у матеріалі медіа "Заборона".

Корпуси заводу «Радар» на Предславинській, 35

Побудований у 1939–1940 роках за проєктом відомого архітектора Йосипа Каракіса.

Предславинська, 35

Це була одна з найцікавіших передвоєнних промислових будівель Києва. Зараз на її місці будують ЖК Stanford.

Садиба Лошевичів на Саксаганського, 76

У вересні 2020 року на вулиці Саксаганського, 76 знищили двоповерховий будинок Лошевичів — найстарішу споруду вулиці. Точна дата будівництва невідома, проте на фотографіях 1870 року він уже є.

Саксаганського, 76

Саксаганського, 76

В архітектурі будівлі були помітні сліди пізнього класицизму. Вікна були декоровані пунктирними рамами, під карнизом знаходився фриз з геометричним візерунком і фігурами.

Будинок Уткіна на Петлюри, 29

У квітні 2021 року був зруйнований будинок Уткіна на Петлюри, 29, виконаний у стилі неоренесансу, який був побудований на рубежі ХІХ і ХХ століть і залишався єдиною спорудою імперської епохи в усьому кварталі. Будівля не мала жодних ознак аварійності і була знищена під час весняного локдауну, пишуть ЗМІ. При цьому забудовник не мав дозволів на демонтаж, а документи дозволяли лише експлуатацію будівлі.

Петлюри, 29

Тепер на місці історичної будівлі планується 26-поверховий готель.

Цей перелік не вичерпний, але показовий для демонстрації проблем зі збереженням архітектурної спадщини за правління Кличка.

Демонтаж МАФів

Епоха знесення торгових кіосків (або МАФів) також припала на каденції Кличка. Процес почався у 2014 році - тоді власники МАФів, які сплачували пайову участь, а це близько 6,5 тисяч кіосків, отримали право на подальшу роботу, всі інші підлягали демонтажу. Тодішній очільник департаменту міського благоустрою Дмитро Білоцерковець розповів ЗМІ, що за рік столичній владі вдалось демонтувати 300 тис. кв. метрів МАФів.

Пізніше КМДА розробила схему розміщення тимчасових споруд і вирішила видавати нові пʼятирічні дозволи на розміщення кіосків на електронних торгах. Громадські організації, які представляють власників МАФів, виступили проти. На їхню думку, такий крок створить умови для монополізації ринку та легалізації самовільно встановлених МАФів.

У липні 2022 року Рада оборони Києва наказала демонтувати МАФи, розташовані на шляху до станцій метро, а також поблизу входів і виходів із підземки. Причина — нічого не має заважати мешканцям потрапити до укриттів під час повітряної тривоги.  За даними департаменту міського благоустрою, комунальники прибрали МАФи в радіусі кількасот метрів біля станцій "Політехнічний інститут", "Героїв Дніпра", "Берестейська", "Житомирська", "Кловська", "Дружби народів" та "Голосіївська".

МАФи

Цей процес триває і сьогодні - у квітні демонтували МАФ із фалафелем "У Хасана" на "Лісовій", де понад 15 років працював кухар з Іраку. Ця точка була розташована поміж торговельними спорудами за кількасот метрів від метро. Натомість десятки інших продовжують працювати поблизу станції метро і заважати проходу пасажирів.

Суперечливості історії з демонтажем МАФів додає той факт, що подекуди кіоски це одні з найзручніших для киян торгових майданчиків, оскільки вони розташовані на шляху до місця роботи, навчання тощо, і в них можна придбати все необхідне - від канцелярії до кави. При тому слід зазначити, що альтернативи МАФам у вигляді інших зручних форм торгівлі місто не запропонувало. Тож ця проблема залишається невирішеною.

Окрім цього фіксуються випадки, коли вже знесені МАФи повертаються на свої місця і продовжують безперешкодно працювати, що наводить на роздуми стосовно справедливості масового знесення кіосків. Наприклад, у травні минулого року біля станції метро “Виставковий центр” в Києві прямо на газоні встановили МАФ з кавою, хоча восени 2021 року всі кіоски з того місця прибрали.

Закриті укриття

Проблема з укриттями є одною з найактуальніших. Містяни регулярно скаржилися на закриті бомбосховища під час повітряних тривог, особливо вночі. В деяких випадках мова йшла про непридатні до експлуатації приміщення.

В травні 2023 року недоступність сховищ спричинила нову хвилю невдоволення з боку містян. Піку цей процес досяг, коли в ніч на 1 червня, під час чергової ракетної атаки рф на столицю. Мешканець Києва Ярослав, чия дружина загинула під час удару, розповів, що люди прибігли вночі до укриття на території поліклініки у Деснянському районі, але їм не ніхто не відкрив. Загалом через це цієї ночі на тлі падіння уламків ворожих ракет загинули троє людей - серед них дитина.

"За роботу поліклініки відповідає керівник медзакладу. Він знаходиться у підпорядкуванні КМДА, конкретно - Департаменту охорони здоров’я, директор якого призначається Віталієм Кличком. Балансоутримувач цього об’єкта - вертикаль київської адміністрації, а не районної. Вертикаль мера. Хто понесе відповідальність з вертикалі мера?" - писала про трагедію депутатка Київради, парамедик Аліна Михайлова.

Також вона наголосила, що разом з однодумцями з осені 2021 року добивалася від Кличка провести роботу над укриттями цивільного захисту, однак безрезультатно.

Кличко

За дорученням Президента Володимира Зеленського 3-го червня стартувала комісія щодо перевірки укриттів у столиці. Вона оцінює доступність та базові параметри. Спеціальна комісія щодо перевірки стану і доступності укриттів Києва 10 червня закінчила перевірку всіх 4655 сховищ. За підрахунками, лише 15% укриттів придатні без зауважень, 35% виявилися непридатними, повідомив міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

Головна Актуально Informator.ua Україна на часі Youtube