Обмеження на продаж бензину запроваджено в більшості регіонів РФ. Найгостріша ситуація на окупованих територіях, півдні країни та в Сибіру
Паливна криза в Росії набула загальнонаціональних масштабів - обмеження на продаж бензину діють у переважній більшості регіонів країни. Криза розійшлася від окупованого Криму аж до Москви та Сибіру - і ніде повністю її не погасили.
Українські атаки на нафтопереробні підприємства спричинили дефіцит палива майже на всій території Росії, як повідомляє агентство Reuters. Гострий дефіцит пального охопив вже 78 з 85 регіонів РФ, в 29 з яких введені офіційні обмеження на продаж. Близько 25% нафтопереробних потужностей країни виведені з ладу через удари ЗСУ. Найжорсткіші обмеження запроваджено на тимчасово окупованих територіях України, у більшій частині півдня РФ та в Сибіру.
Нинішня паливна криза в Росії - найбільша принаймні з моменту повномасштабного вторгнення в Україну. Виробництво бензину за тиждень з 15 по 21 червня впало на 25%, десятки регіонів ввели талони. Офіційних обмежень не оголосили лише в Москві та кількох переважно віддалених регіонах - але навіть у столиці деякі заправки зачинені, а на інших - великі черги.
Вирішальну роль відіграло знищення Московського НПЗ у Капотні. Завод, двічі атакований у червні, залишатиметься зупиненим щонайменше шість місяців і, ймовірно, не відновить виробництво до кінця 2026 року. Цей завод є найбільшим постачальником пального для Московського регіону, а на приватних столичних заправках ціни вже стрибнули більш як на 10% - до близько 80 рублів за літр.
В окупованому Севастополі ситуація критична. Коли влада дозволила обмежений продаж бензину населенню, водії вишиковувалися в черги, щоб купити паливо за 189 рублів за літр - майже втричі більше за звичайну ціну. У Ростові-на-Дону, поруч із кордоном з Україною, на частині колонок також вивіски "палива нема".
Щоб не допустити подальшого загострення ситуації напередодні літнього сезону, російська влада заборонила експорт бензину та авіаційного пального до кінця липня. Раніше Москва намагалася компенсувати дефіцит поставками з Білорусі та розглядала варіант закупівель у Казахстану, однак цих ресурсів виявилося недостатньо. Тепер Росія розглядає морський імпорт палива з Азії - країна, яка традиційно була одним із найбільших експортерів нафти, опинилась у ситуації дефіциту.
Путін виступив на передвиборному з'їзді "Єдиної Росії" 28 червня і знову назвав українські удари по нафтопереробних заводах "терористичними діями". На тому ж зібранні він вперше публічно визнав, що після ударів по НПЗ і нафтобазах у РФ виникли проблеми з автомобільним паливом. Водночас глава Кремля запевнив, що ситуацію вдається контролювати.
У листі до Путіна, який опинився у відкритому доступі та опублікував "Комерсант", голова "Роснєфті" Ігор Сєчін назвав збитки російських НПЗ безпрецедентними. З початку червня російські акції втратили понад 13% на тлі зростання тривоги через слабші позиції Росії. Успішні атаки ЗСУ на НПЗ у глибині Росії вже спровокували паливну кризу в кількох десятках регіонів.
Якщо раніше основною ціллю були самі нафтопереробні заводи, то тепер безпілотники дедалі частіше вражають ключові вузли вторинної переробки, відновлення яких потребує значно більше часу та ресурсів. Ще однією особливістю нової кампанії стали багаторазові удари по тих самих об'єктах. Якщо раніше пошкоджені підприємства відновлювали роботу за кілька днів, то тепер повторні атаки значно затягують ремонтні роботи.
Дефіцит пального на окупованому Кримському півострові почали фіксувати наприкінці травня після того, як українські безпілотники почали регулярно завдавати ударів по бензовозах на трасі Р-280 "Новоросія". Удари дронів по нафтопереробних заводах різко зменшили обсяги нафтопереробки - відтак росіяни не лише не можуть безпечно доставити пальне на окупований півострів, але й відчувають його гостру нестачу по всій країні. Детальніше про паливну блокаду окупованого Криму читайте в нашому матеріалі.
США раніше закликали Україну припинити атаки на російську енергетичну інфраструктуру, зокрема на нафтопереробні заводи, - аргументуючи тим, що удари безпілотників можуть призвести до зростання світових цін на нафту і бензину у США. Проте Київ продовжив кампанію - і результати вже очевидні: тиск на російський паливний сектор перетворився на один із найефективніших інструментів економічного впливу на Кремль. Президент України Володимир Зеленський називає ці удари "українськими санкціями" - інструментом тиску на Кремль без введення офіційних обмежень.