ТОПТЕМИ:

15:11 вчора

Дебільний серіал: зірка Останнього москаля шукає порятунку в селі після відходу з акторства

Актор Іван Шаран пояснив, чому не любить серіал, який приніс йому популярність

Актор Іван Шаран, який відомий завдяки ролям у таких комедіях. як “Шляхетні волоцюги” та “Останній москаль” пояснив, чому останній назвав дебілізмом. Також у свої 30 років він вже мріє про хатинку десь у Карпатах і каже, що вже майже вигорів. Про це від розповів в інтерв’ю “Коротко про”.

Ми сміялися з себе та Гуцульщини надмірно

Актор Іван Шаран, який отримав першу популярність завдяки серіалу “Останній москаль” розкритикував цей фільм, назвавши його дебільним. На його думку, в цій картині ми сміялися з себе та Гуцульщини надмірно і на тлі війни, яка тоді розпочалася, а потім перетворилася на повномасштабне вторгнення, це особливо резонувало.

“Я там знімався, коли ще був студентом. Це був, якщо не помиляюсь, другий або третій курс. І це були мої перші масштабні зйомки. Плюс - головна роль. І я трішки, можливо, як і кожен студент на початку, був не в контексті того, що взагалі відбувається в кінематографі, в якому світі ми знаходимося, що нас оточує.

Звісно, це комедія, де не треба шукати високих підтекстів. Але в якийсь момент мені здалося, що ми якось надмірно там над собою насміхаємось - і про українців, і про культуру, і про Гуцульщину. Можливо, це усвідомлення виникло, бо почалася війна у 2014 році, потім - повномасштабна війна. І це отак віддзеркалилось мені, так почало резонувати.

До того ж, багато росіян знімалося у нас, до яких ставилися з більшими привілеями, ніж до нас, українських акторів, багато хто зрадив і поїхав. Можливо, якби не війна, в мене не було б такого упередження. Але поки так”, - каже актор.

Роль Дзюні, дивакуватого гуцульського хлопця, в серіалі «Останній москаль» для Івана Шарана була першою в житті. — Роль Дзюні (ліворуч), дивакуватого гуцульського хлопця, в серіалі «Останній москаль» для Івана Шарана була першою в житті.

Я би завершив кар'єру у 40 років

Актор народився у маленькому місті Борислав, тому до життя у великому Києві досі не може повноцінно звикнути. Вже зараз він говорить про вигорання і мріє про маленький будиночок десь у селі в Карпатах. Іван запевняє, що йому б зовсім не було там нудно. Ба більше, він вже собі приглядає його. Каже, що без великого міста легко проживе. іноді приїжджаючи сюди заради окремих проєктів.

“У моєму ідеальному світі я би в 40-50 років завершив кар'єру і пішов би жити в село. Раз на рік приїжджав би в Київ, ставив би виставу. Можливо, раз на рік зіграв би в якомусь проєкті чи виставі, яка мені була б до душі. На тому й до побачення.

Як би ти не працював, все рівно приходить момент якогось вигоряння. Ти ж не бездонна бочка! Вода все рівно в криниці спадає, і ти доходиш до якогось дна. А хочеться лишити трошки води для себе. Хоча б трошки пожити, відпочити.

А зараз у мене є така думка… Я ж родом з Борислава Львівської області, це місто біля передгір’я Карпат. Тому хочеться мати прикольний будиночок в стилі української мазанки в поєднанні з лофтом, щоб здавати в оренду. От в мене зараз такі мрії і думки з приводу якоїсь подушки безпеки, як ви кажете. Шукаю будиночки, дивлюсь, можливо, вдасться якусь милу стару хатинку викупити і потихеньку її відновлювати, оздоблювати”, - ділиться актор.

Зараз читають на Інформаторі

18:03

Західні області України постраждають першими – прогноз погоди на 9 січня