Дата Великодня. Як правильніше святкувати: за православним або католицьким календарем

Попри різницю в календарях тривають спроби об’єднати дату Великодня для всіх церков до 2025 року

У 2025 році відзначать 1700 років від дня проведення Першого Вселенського Собору, який і встановив дату Великодня
У 2025 році відзначать 1700 років від дня проведення Першого Вселенського Собору, який і встановив дату Великодня

На тлі низки скандалів, які відбуваються навколо УПЦ МП українці в соцмережах обговорюють можливість для ПЦУ розпочати святкувати Великдень за іншим календарем, разом з більшістю інших християнських церков. Так, у 2023 році християни західного обряду святкую Великдень 9 квітня, а східного — за тиждень, 16 квітня. Розмови про перенесення святкування Різдва ПЦУ з 7 січня, на 25 грудня, тривають.

А чи можлива така зміна для Великодня, розбирається Інформатор. 

Звідки взялись дві дати Пасхи?

Дату святкування Великодня врегулював Перший Вселенський Собор у Нікеї 325 року. До цього у різних помісних Церквах святкували Пасху у різні дні. Були й такі християни, що святкували Великдень разом із іудеями (іудейське свято Песах згадує вихід євреїв з рабства в Єгипті, а не воскресіння Ісуса Христа). Тож Нікейський собор постановив, що не дозволено християнам святкувати Великдень, коли євреї святкують Пасху

Дата Великодня має випадати на першу неділю після першого весняного повного місяця, яка настає після весняного рівнодення. Якщо станеться так, що на цю неділю припаде і Песах, то святкування Великодня переносять на наступну неділю. Щоб уникнути помилки під час визначення Великодньої неділі, постановлено також, що єпископ Александрії повинен повідомляти дату Великодня щороку наперед. Наприкінці IV століття щорічні послання Александрійських єпископів було замінено Пасхалією, яка охоплювала більшу кількість років. Пасхалія використовувалася у всьому християнському світі до кінця XVI століття, понад 800 років. 

В 1582 році папа Григорій XIII ввів нову Пасхалію, названу григоріанською. Внаслідок зміни Пасхалії змінився весь календар. Цього ж року папа римський Григорій направив послів до патріарха Єремії з пропозицією прийняти новий григоріанський календар та нової григоріанської пасхалії. У 1583 році патріарх Єремія скликав великий помісний собор, запросивши східних патріархів, на якому проголосили анафему тим, хто приймає григоріанську пасхалію та григоріанський календар

За григоріанським календарем весна починається раніше від юліанського (у період з 1900 по 2099 роки — на тринадцять днів), внаслідок чого виникає різниця в датах святкування Великодня. Католицький Великдень інколи святкується раніше іудейського або в один день і випереджає православний Великдень у деякі роки більш ніж на місяць. Але в деякі роки весь християнскький світ святкує Великдень одночасно. 

Спроба поєднати пасхалії

1923 року Константинопольський патріарх Мелетій IV провів Всеправославну нараду за участю представників Елладської, Румунської та Сербської православних церков, на якій було прийнято новоюліанський календар, що збігається з григоріанським до 2800 року. Східні церкви засудили це рішення, а Олександрійська провела Помісний Собор, ухваливши, що у введенні нового календаря немає потреби. У Російській та Сербській церквах після спроби зміни календаря залишили колишній. У березні 1924 року на новий стиль перейшли Константинопольська (вже за Григорія VII) та Елладська церкви. Румунська церква прийняла "новоюліанський" календар 1 жовтня 1924 року. 

На Всеправославній нараді 1948 року в Москві було вирішено, що Великдень і всі свята, що переходять, святкуються всіма Православними церквами за Олександрійською пасхалією та юліанським календарем, а неперехідні свята за тим, за яким живе дана Церква

Сьогодні юліанським календарем цілком користуються лише Російська, Єрусалимська, Грузинська, Сербська, Українська та Синайська православні церкви, а також Афон. Інші помісні православні церкви святкують Великдень та інші перехідні свята за юліанським календарем, а Різдво та інші неперехідні свята — за григоріанським календарем. 

6 лютого 2023 року Українська Греко-Католицька церква оголосила, що з 1 вересня вона переходить на новий календар. А кількома днями раніше синод Православної Церкви України фактично дав дозвіл парафіям самостійно обирати календар. Щоправда, ці новації стосуються лише неперехідних свят, таких як Різдво. З Великоднем все складніше.

"Це так в усіх: у греків, у Константинопольського Вселенського Патріарха. Це вираховується зовсім іншими обчисленнями. Це не залежить від Росії. І ПЦУ, УГКЦ не змінять цього календаря, тому що не є російський календар. Наприклад, якщо ми говоримо про Різдво, 7 січня, то так, це така постросійська традиція ще з Російської Імперії, пострадянська. Так, в цьому плані коректно так казати. А от щодо Великодня – ні. Це не є російська річ. Це те, що притаманно усім східним християнам", — каже релігієзнавець Дмитро Горєвой. 

Високі технології та різні варіанти пасхалії

Дата Великодня є настільки важливою, що її розрахунками зацікавились програмісти. В операційній системі Unix є easter_date - мітка часу відповідна опівночі на Великдень у заданому році. 

У терміналі Linux можна виводить дані календаря в різних варіаціях за допомогою утиліта cal або ncal. У утиліти ncal більше можливостей для використання. Зокрема ncal можна використовувати аргументи -e і -o, які визначають дату святкування Великодня. Для розрахунку Католицького Великодня використовується аргумент -e, а Православної аргумент -o. За замовчуванням дата Великодня відображається на поточний рік. 

У терміналі комп'ютерів Apple під керуванням операційної системи MacOS також можна дізнатися дату Великодня за допомогою команди ncal з аргументом -e - Пасха за західним календарем та з аргументом -o - за східним (православним). 

Єдина дата Великодня буде у 2025 році?

Спільна міжнародна комісія з діалогу між Римо-Католицькою церквою та Православною церквою почала працювати у 1976 році. Засідання комісії поперемінно проходять у місцях традиційно пов'язаних то з римо-католицькою та з православною традицією. Документи створені комісією не затверджуються представленими в ній церквами як їх вчення. 

Відродження православно-католицького діалогу пов'язане із потепління відносин між двома церквами у 1960-х роках. Перше пленарне засідання комісії відбулося на грецьких островах Патмос і Родос в 1980 році. Останній раз Координаційний комітет Спільної міжнародної комісії з богословського діалогу між Католицькою Церквою та Православною Церквою зустрічався з 16 по 20 травня 2022 р. в Ретимно (Греція). 

Як зазначає релігієзнавець Дмитро Горєвой поміж інших питань комісія розробляє календарну реформу та має на меті до 2025 року, до річниці 1700 років від дня проведення Першого Вселенського Собору, який і встановив дату Великодня, досягти того, щоб православні і католики, східні і західні християни святкували в один день. 

Узгодити день Воскресіння Христового для католиків, православних і протестантів у 2015 році запропонував папа Франциск. Він заявив, що Римо-католицька церква готова відмовитися від певних традицій заради встановлення спільної дати Великодня для єднання християнських конфесій. Серед чільних представників східних автокефальних православних церков, яких нараховують 15, була стримана реакція, хоча ідею понтифіка прийняли до розгляду. У 2021 році співголова Спільної міжнародної комісії з питань богословського діалогу між Римо-Католицькою Церквою, представник Вселенського Патріархату у Всесвітній раді церков архієпископ Іов Геча підтримав ідею єдиної для всих християн дати Великодня.

Тож, процес триває, але дещо повільніше, ніж нам би хотілося.

Як раніше повідомляв Інформатор, в Україні тривають дискусії, коли правильно святкувати Різдво: 25 грудня чи 7 січня.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

 

Головна Актуально Informator.ua Україна на часі Youtube