Вся справа в календарях
В Україні тривають дискусії, коли правильно святкувати Різдво: 25 грудня чи 7 січня. Не всі знають, що насправді і католики, і православні України святкують Різдво у грудні. Але за різними календарями. В результаті Різдво святкують двічі. Як так сталося? Розбирається Інформатор.
Коли насправді народився Ісус Христос, чий день народження власне і є сутністю Різдва, достеменно невідомо. Деякі перші християни відзначали цей день у травні, деякі в листопаді. Пізніше день народження Христа пов'язували з початком весни, який за юліанським календарем припадав на 25 березня, бо на цей день, мовляв, припадало народження світу. Водночас на сході Різдво довгий час святкували разом зі святом Богоявлення 6 січня. Це свято поєднувало у собі і Христове Різдво, і Хрещення Ісуса в ріці Йордані.
Вперше в збережених історичних джерелах «25 грудня» як дата народження Христа вказана Діонісієм Філокалом у Хронографі 354 року, який своєю чергою спирається на джерела 336 року, що написані за рік до смерті Констянтина Великого. З цього джерела також зрозуміло, що ця дата була святковою для літургійного служіння у Римі, проте відколи вона встановлена — невідомо. Так чи інакше, рішення про святкування Різдва Христового 25 грудня було прийнято на Ефеському (Третьому Всесвітньому) церковному соборі в 431 році. Закон про загальне святкування свята Різдва Христового 25 грудня містився у кодексах імператора Теодосія з 438 року і імператора Юстиніяна.
Встановлення дати святкування 25 грудня імовірно було пов'язане з Римським святом Непереможного Сонця, введеним імператором Авреліаном 274 року і пов'язаним із переходом Сонця через точку зимового сонцестояння і, відповідно, зі збільшенням тривалості дня. На цей символічний зв'язок пізніше вказували отці Церкви, зокрема Іван Золотоустий: «Люди називають святий день Народження Господнього днем нового сонця…» і Аврелій Авґустин: «Ми святкуємо день 25 грудня не задля народження сонця, а задля народження Того, хто те сонце сотворив».
Всі ці дати затверджувались за Юліанський календарем. Його запровадив з 1 січня 45 р. до н. е. Юлій Цезар. За цим календарем тривалість року складає 365¼ діб, де чверть доби враховується високосним роком кожен четвертий рік.
4 жовтня 1582 року Папа Римський Григорій XIII ввів в обіг Григоріанський календар, який нині ухвалений у світі як міжнародний стандарт. Від часу виникнення григоріанського календаря його відкинули представники тогочасного православного кліру. Навіть російський цар Петро І був змушений дослухатися до духовенства. Тож в Російській імперії він ввів юліанський календар. Той рік стали називати 1700 роком від Різдва Христового замість 7208 р. від створення світу.
На теренах України у складі Речі Посполитої з 1582 р. у документах застосовували григоріанський календар до її приєднання до Московського царства у XVII ст. Перехід на григоріанський календар було запроваджено в Українській Народній Республіці з 16 лютого 1918 року — цей день стали вважати 1 березня 1918 року. У СРСР також користувались григоріанським календарем.
Але ціла низка православних церков не погодилась жити за григоріанським календарем, залишивши собі юліанський. Тож дати за загальноприйнятим григоріанським календарем ми називаємо “за новим стилем”, а за юліанським, який використовують лише деякі православні - “старим стилем”. Саме через використання різними церквами різних календарів і виникла плутанина з “двома різдвами”. Переважна більшість християн відзначають Різдво в ніч з 24 на 25 грудня. Але через неточність юліанського календаря, він відстає від григоріанського на 2 тижні.
Різдво - релігійне свято. Тож, дату його святкування визначають релігійні організації. Так сталося, що найпопулярніші християнські церкви в Україні: Православна церква України, Українська православна церква, Українська греко-католицька церква - святкують Різдво у січні. Тож, у 1991 році Верховна Рада проголосила 7 січня офіційним святковим та вихідним днем.
З початком російсько-української війни в Україні посились тенденції на відмежування від росії та тяжіння до Європи. Тому у 2017 року Верховна Рада визнала 25 грудня за григоріанським календарем державним вихідним. Тож українці отримали можливість святкувати Різдво разом з більшістю європейських християн.
Очільник ПЦУ митрополит Епіфаній у грудні 2020 року заявив, що така зміна дати в Україні можлива після того, коли до такого рішення буде готова як церква, так і віряни після проведення просвітницької роботи. Предстоятель УГКЦ Верховний архієпископ Святослав у грудні 2020 року заявив, що Греко-католицька церква вирішуватиме це питання «разом із нашими православними братами». Він також зауважував, що це питання не належить до догматичних, воно має долати церковні розколи, а не спричиняти нові; на його думку, перехід до святкування Різдва за новим стилем, тобто 25 грудня, повинен відбуватися з ініціативи мирян.
18 жовтня 2022 року Православна церква України дозволила єпархіям проводити богослужіння на Різдво Христове за новоюліанським календарем, тобто 25 грудня. У разі звершення богослужіння його учасники в цей день звільняються від обмежень пост.
Тобто рух в бік відмови від святкування Різдва разом з Московським патріархатом триває. Не виключено, що трагічні події 2022 року та роль в них московського патріарха Кирила Гундяєва може прискорити цей процес.
Раніше Інформатор писав, як в Україні образ Святого Миколая витісняє з побуду радянського Діда Мороза.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.