Агресія Росії – це не лише прямий напад на Україну, але й загроза основам світового миру. Нездатність Ради Безпеки ООН зупинити імперіалістичні амбіції свого постійного члена підриває її авторитет та легітимність міжнародного права
Луна знаходиться в зростаючій фазі, а значить сприяє новим починанням, дає нам додаткову енергію
“Тихий дощ” — це лірична подорож, де похмурого осіннього вечора ти можеш залишитися наодинці зі своїми думками. Здається, місто дихає ритмом цієї пісні, й навіть на перший погляд байдужі бетонні стіни вбирають у себе цю мелодію. І кожен стає свідком цієї магії й частиною осінньої симфонії — меланхолійної, але водночас сповненої тихої надії на новий світанок.
Полонені зізналися у тому, що знали про те, що роблять
Країна-терорист продовжує свої криваві злочини на території України. А тим часом дедалі більше окупантів з тих, що вижили, опиняються в полоні. 11 березня збиті на Харківщині льотчики виступили на брифінгу та зізналися у своїх злочинах.
Інформатор коротко оприлюднює суть виступів терористів.
«Бойове розпорядження про завдавання ударів по території України прийшло в частину 23 лютого. У процесі виконання бойового завдання я зрозумів, що метою є не військові об'єкти супротивника, а житлові будинки та мирні люди. Але злочинний наказ я виконав. Після бомбометання я був збитий засобами ППО України. Після приземлення був взятий у полон. Усвідомлюю і визнаю жахливі злочини, вчинені мною. Хочу вибачитися перед усім українським народом за те лихо, що ми їм принесли. Також звертаюся до всіх військовослужбовців збройних сил Росії, до своїх однополчан. Негайно перестаньте виконувати злочинні накази. Негайно припиняйте вести бойові дії. Негайно припиніть бомбардувати мирні міста. Вважаю, що цю війну ми вже програли», - сказав Максим Криштоп.
Чого не усвідомив збитий льотчик, так це того, що вибачатися безглуздо. Тисячі загиблих людей, зруйновані будинки та покалічені долі українців вибачити неможливо. Максим Криштоп визнає, що вибір у нього був, але він обрав виконувати злочинні накази свого керівництва.
«У будь-якому разі не виконувати наказ можливо тут. Але я виявив слабкість душі, слабкість, малодушність і виконав цей наказ. Вторгатися та розпочинати якусь війну було просто безглуздо. І зараз безглуздо брати участь у конфлікті, у цьому жодних перспектив немає через те, що ця війна на знищення людей».
Ще один збитий льотчик Олексій Головенський заявляє, що його керівництво використало його як наживку, щоб перевірити системи української ППО:
«Наше керівництво постійно доводило інформацію, що Україна слабка у протиповітряній обороні, що все старе, що все не працює. Тому літайте, вторгайтеся, нічого не бійтеся. Я здійснював розвідку, нічого не підозрюючи, ні про що не думаючи, внаслідок чого був збитий протиповітряною обороною України. Мене моє керівництво просто відправило як наживку на стовідсоткову смерть. ППО України працює чудово. Навіщо нас посилають як м'ясо – незрозуміло».
Олексій здивований тим, що українці, на відміну від рашистів, залишаються людьми навіть до полонених окупантів. І навіть (!) спілкуються з ними російською мовою:
«Знаходжусь на території України вже 7 днів. Зі мною поводяться добре, хоч я і військовий злочинець. Мене не били. Зі мною навіть розмовляють російською мовою. Зупиніться, подумайте. Ми не маємо причини воювати з народом України».
А ось капітан Олексій Козлов раптом усвідомив, що «щодня війни забирає тисячі людських життів, а людське життя — воно безцінне».
Незважаючи на те, що всі полонені нібито усвідомлюють, що саме вони творили, не приховують того, що продовжили б це робити.
«Якби не збили, ми продовжували б виконувати бойові завдання, ми військові люди», — сказав Максим Криштоп.
Єдиний шанс для рашистських та білоруських окупантів не померти на території України є. Детальну інструкцію ми описали тут.