Цивільні пілоти йдуть у небо війни: Україна залучає добровольців до повітряної оборони
У відповідь на зростання російських атак БПЛА, Україна розширює можливості ППО за участі цивільних пілотів-добровольців. Вони отримають бойову підготовку, модернізовані літаки та діятимуть під контролем Повітряних сил для знищення ворожих цілей
Українська протиповітряна оборона отримає нову допомогу - до її роботи залучать цивільних пілотів-добровольців із формувань тероборони. Йдеться про ініціативу, яку офіційно підтвердив заступник керівника Головного управління державної авіації Сергій Якубенко. У рамках цього проєкту приватні літаки будуть модернізовані та озброєні для виконання бойових завдань під керуванням підготовлених добровольчих екіпажів.
Першочергово до участі у таких бойових вильотах залучатимуть пілотів із числа військових у запасі, які вже мають навички пілотування та досвід у тактичній роботі. Але ініціатива також відкрита для цивільних громадян, які виявили бажання захищати небо й пройшли відповідну підготовку.
"Ці люди фактично виконують бойову задачу під час особливого періоду. Вони вже залучені - хоча юридично залишаються цивільними", - наголосив Якубенко.
Польоти таких екіпажів будуть проходити виключно під контролем Повітряних сил ЗСУ, з дотриманням чітко визначених вимог і координацією в межах системи ППО. Йдеться не про "стихійну активність", а про чітко скоординовану роботу, що доповнить зусилля винищувачів, вертольотів, мобільних вогневих груп і підрозділів РЕБ.
Для цієї ініціативи створюється тимчасовий реєстр експериментальних повітряних суден. Саме до нього вноситимуть літаки, які пройшли переоснащення - на них можуть встановлювати різні системи: розвідки, зв'язку, виявлення цілей, а також озброєння. Устаткування проходитиме випробування як на тестових польотах, так і в умовах реального бою.
Пілоти-добровольці, які братимуть участь у таких місіях, отримуватимуть грошову винагороду як повноцінні учасники бойових дій - її розмір залежатиме від кількості бойових вильотів.
Рекордна повітряна атака та загроза нестачі ППО
Цей крок стає відповіддю на безпрецедентний рівень повітряної загрози. У ніч на 5 липня Росія здійснила одну з наймасштабніших атак дронами Shahed та імітаційними БПЛА - загалом запущено 322 повітряні цілі з шести напрямків. Основний удар припав на Хмельницьку область, зокрема на район Старокостянтинова.
Усі наявні сили ППО були задіяні: авіація, зенітні комплекси, мобільні вогневі групи, підрозділи РЕБ і дрони-перехоплювачі. Попри це, потреба в додаткових рішеннях стає все очевиднішою. У Генштабі визнають: Україні потрібно в рази більше ракетних систем ППО та боєприпасів до них. Водночас у Силах безпілотних систем додають, що дрони-перехоплювачі демонструють кращі результати, ніж мобільні наземні групи, ефективність яких падає.
Після останніх атак на Київ нардепка Мар’яна Безугла розкритикувала роботу київських мобільних підрозділів ППО. За її словами, їхня структура не реформована, а особовий склад переважно складається з маломотивованих військових пенсійного віку. Вона також звинуватила міську владу в ігноруванні фінансування оборони столиці.
Президент Володимир Зеленський під час телефонної розмови з Дональдом Трампом поінформував його про наслідки нічної атаки та загибель цивільних. Розмова відбулась 4 липня - у день, коли США святкували незалежність, а Україна боролася з черговим російським ударом.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
Зараз читають на Інформаторі
