Чому собаки ганяються за власними хвостами - вчені дали кілька пояснень

Генетики з університету Гельсінки навіть довели, що бультер’єри та німецькі вівчарки схильні до цього більше, за інші породи.

Наука, тварини
Приділяйте улюбленцю більше уваги!

Багато хто з нас неодноразово бачив, як собаки нескінченну кількість разів обертаються довкола свого тулуба, ганяючись за власним хвостом. Особливо люблять це робити цуценята. Вчені вирішили встановити, навіщо брати наші менші ганяються за хвостами, і їм це вдалося. Генетики з університету Гельсінки навіть довели, що бультер’єри та німецькі вівчарки схильні до цього більше, за інші породи. Усе, як правило, починається у віці від 3 до 6 місяців.

Причин такої поведінки кілька 

Існує кілька можливих причин такої поведінки, а також способів їй перешкодити, пише Live Science. Цуценята та молодші собаки можуть ганятися за власними хвостами - заради розваги. Цуценята ще можуть не розуміти, що їхні хвости насправді є частиною їхнього ж тіла, припустили американські лікарі.

Іншою причиною може бути нудьга або тривога, особливо коли собаки надовго залишаються одні. Більшість же собак воліють ганятися за м’ячем, ніж за власним хвостом. Тож достатньо буде просто вигуляти пса. 

Ще одна причина, чому собаки можуть ганятися за хвостом, це пошук уваги. Власник собаки, можливо, одного разу винагородив таку поведінку, сміючись або похваливши тварину. Навіть, якщо ви почнете лаяти свого вихованця, це здатне посилити таку поведінку, бо тварина домоглася свого - привернула до себе вашу увагу. 

В цих випадках, щоб стримати погоню за хвостом, ігноруйте таку поведінку, натомість приділяйте собаці увагу, радять ветеринари. Грайте з вашою собакою, тренуйте її чи спілкуйтеся з нею у будь-який інший позитивний спосіб.

"Якщо собака чекає ваших вказівок чи виконує їх, у неї не залишається часу на власний хвіст!" - пояснили спеціалісти. 

Інші причини

На жаль, з гонитвою за хвостом пов’язана низка фізичних захворювань. Це може бути:

  • травма хвоста,
  • свербіж через кишкових паразитів чи бліх,
  • уражені анальні залози,
  • харчова алергія.

Нарешті, гонитва за хвостом може бути пов’язана з неврологічними розладами, такими як собачий компульсивний розлад, собача версія обсесивно-компульсивного розладу.

У дослідженні 2012 року вчені дослідили 368 собак чотирьох порід. Вченим вдалося з'ясувати, що собаки, які отримували дієтичні добавки, особливо вітаміни та мінерали, виявляли менше ловлення хвоста порівняно з собаками, які не отримували жодних добавок. Також спокійнішими були кастровані самки, це свідчить про вплив гормонів яєчників на хвіст. Собаки, які часто ганялися за власними хвостами, мали більш сором'язливу вдачу та були рано відлучені від мами. 

Що робити

Якщо собака зненацька почала ганятися за хвостом або кусати його, власнику слід запланувати візит до ветеринара, радять останні!

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте у нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Informator.ua Україна на часі Youtube