Українська економіка втрачає мільйони через черги на кордонах. Хто в цьому винен?

Через повномасштабну війну щодня Україна втрачає близько 2 млрд грн, звітують посадовці. А наповнення державного бюджету відбувається в основному завдяки випуску військових облігацій, підтримці іноземних партнерів і міжнародних фінансових організацій. Здавалось би, за таких умов керівництво воюючої країни має бути зацікавленим у тому, щоб якомога більше допомагати всім сферам економіки працювати. До того ж і профільні міністерства України і народні депутати у публічній прощині закликають українських підприємців рятувати економіку держави. Мовляв, держава зі свого боку робить все необхідне. Але кілометрові черги з вантажівок на кордонах красномовно свідчать про протилежне. Вже понад 4 місяці логістичні проблеми залишаються невирішеними, і як наслідок український бюджет недоотримує мільйони гривень. 

Невже українські чиновники насправді не зацікавлені у відродженні української економіки? Хто має нести відповідальність за втрачені у чергах гроші? Та які шляхи розв'язання проблеми можуть бути? Розбирався Інформатор. 

Чому на кордоні черги

Черги на кордонах України з державами Європейського союзу вже звичне явище для українських водіїв. Попри заяви керівництва країни про спрощену процедуру ввезення деяких категорій вантажів, черги на кордоні не зменшуються, а водіям доводиться добами очікувати як на в’їзд, так і на виїзд з України. 

За словами експертів, кожна така машина у черзі — це близько 30 тисяч євро для країни та, здається, стагнація економіки турбує українську владу лише як елемент власного PR. 

Спочатку можновладці нарікали на те, що добові затори створюють ті, хто вирішив, користуючись воєнним станом та «нульовим» розмитненням автівок, пригнати собі десяток-другий машин. Зрештою, Кабінет міністрів виділив лише три пункти пропуску для автівок, які везуть українці для себе. Це, на думку Уряду, мало б розв'язати проблему, але… чомусь не вирішило. В умовах заблокованих морських портів відбулася глобальна зміна транспортних потоків, проте Міністерство інфраструктури під керівництвом Олександра Кубракова, Державна прикордонна служба разом із Кабінетом міністрів на чолі з прем’єром Денисом Шмигалем, а також бюджетний Комітет ВРУ Данила Гетманцева виявилися неготовими до таких логістичних змін. 

Саме міністерство Кубракова займається формуванням та реалізацією державної політики у сферах авіаційного, автомобільного, залізничного, морського і річкового транспорту.

Саме Кабінет міністрів може ініціювати скорочення бюрократичної тяганини на кордоні України.

 Саме його Комітет несе відповідальність за економічне відновлення України. 

Здавалося б, що за понад 4 місяці війни це питання можна було хоча б почати вирішувати, та, на жаль, поки що відбувається лише констатація катастрофічного для депресивної української економіки факту. 

«Наразі спостерігаємо накопичення транспортних засобів перед пунктами пропуску. І це справді через те, що зараз закриті усі порти, і те, що раніше переправляли морем, везуть вантажівками. Ми постійно взаємодіємо з польськими колегами для пришвидшення оформлення вантажівок. За добу зараз в середньому оформлюємо близько 600 вантажівок на виїзд з України, а також і на в’їзд», – каже речниця Волинського прикордонного загону Маргарита Вершиніна. 

Зрештою наявність проблеми визнають на всіх рівнях влади, але поки що варіантів вирішення — нуль. З будівлі Верховної Ради лунають гучні заяви про необхідність збільшення товарообігу між Україною та ЄС. Ініціативи чудові, але яким чином це все працюватиме, невідомо. 

«Дуже великі черги. Я з 2008 року працюю і ще таких черг не бачив. Думаю, це пов’язано з тим, що порти не працюють, літаки не літають і весь товар їде на колесах через західний кордон. Ті, хто раніше їздив на Білорусь, наприклад, зараз їдуть цим шляхом», – розповідає водій Андрій з Луцька, пишуть Факти. 

От і виходить, що в умовах тотального дефіциту бюджету країни та стагнації економіки, на в’їзді в Україну буквально вишикувалась черга тих, хто готовий допомогти розв'язати фінансову проблему, а Уряду країни та профільному Комітету Верховної Ради все ще питання спрощення товарообігу «не на часі». 

Спрощення та автоматизація

За словами експерта з питань практичного застосування митного законодавства Асоціації професійних митних посередників Левко Прокіпчука, щоб вирішити проблему слід пришвидшити товаропотік, спростити та автоматизувати процеси, розподілити смуги для перетину кордону в залежності від товарів.  

Під спрощенням та автоматизацією маються на увазі саме бюрократичні процедури, які здійснюються на кордоні. Це може бути скасування попередньої декларації й загальної декларації прибуття, спрощення форми митної декларації на зразок тої, що зараз використовується для ввезення гумдопомоги, підкреслює Прокіпчук. 

Також необхідно створити більш комфортні умови для тих, хто перетинає кордон. Як, наприклад, будівництво спеціалізованих паркінгів перед пунктами пропуску. І найголовніше необхідно переглянути габаритно-вагові обмеження на пунктах пропуску в бік збільшення тоннажності. Це дозволить збільшити кількість машин, які можна оформити протягом доби. 

І зробити все це треба невідкладно, інакше бездіяльність влади у цьому конкретному випадку виглядає як диверсія. У той час, як Україна підписала угоду про лібералізацію автомобільних перевезень з ЄС, тобто транспортний безвіз, черги на кордонах — це сигнал для суспільства, що профільні органи не зацікавленні у відродженні української економіки. А тим часом, не вирішивши нагальних проблем всередині країни, вже згадані у цьому матеріалі Данило Гетманцев, Олександр Кубраков та Денис Шмигаль на конференції в Лугано (Швейцарія) презентують план відновлення та розвитку України.

Раніше Інформатор повідомляв, що транспортний безвіз знімає безліч перешкод на шляху розвитку українського бізнесу

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.