Чому кияни виступають проти будівництва ЖК в екопарку Осокорки
Мешканці столиці вимагають зупинити будівництво та зберегти цінну природну зону
Після відновлення будівельних робіт на березі озера Небреж, що на території "Екопарку Осокорки" в Києві, місцеві жителі влаштували мітинг проти зведення ЖК, викликали поліцію та зупинили один із бетоновозів, який прямував на будову. Мешканці вимагають зупинити будівництво і зберегти цінну природну зону, адже вона має природоохоронний статус, там живуть рідкісні червонокнижні тварини, птахи та рослини. До того ж територія є важливим та єдиним місцем відпочинку для мешканців масиву Позняки.
Як територія "Екопарку Осокорки" впливає на екосистему міста та чому її треба зберегти, розбирало видання LIGA.Life.
Природоохоронний статус: який він та що дає
Територія "Екопарку Осокорки" поділена на шість великих ділянок, дві з них - "Озеро Тягле" та "Осокорківські луки" - вже визнані ландшафтними заказниками місцевого значення. Проте ділянка, де зараз триває будівництво, лише очікує на свій природоохоронний статус — територію довкола озера Небреж пропонують визнати міським парком. Ще два ландшафтні заказники "Осокорківські луки-1" та "Осокорківські луки-2", а також парк "Міжозерний" чекають на ухвалення відповідного статусу від Київради. Усі ці шість ділянок утворюють "Екопарк Осокорки", за збереження якого борються кияни.
Крім того, що територія екопарку має охоронний статус місцевого значення, вона також є кандидатом на включення до міжнародної природоохоронної системи "Смарагдова мережа". Це території особливого природоохоронного значення в Європі та Африці, захищені відповідно до Бернської конвенції. Оскільки Україна є підписантом цієї конвенції та має перед нею зобовʼязання, ця територія має бути захищена міжнародним екологічним правом. Документи для включення території до "Смарагдової мережі" Мінекології подало до секретаріату Бернської конвенції.
Як "Екопарк Осокорки" впливає на екосистему міста
Екологиня міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" Катерина Полянська розповіла, який вплив територія екопарку має на мікроклімат району — велика зелена зона регулює температуру та очищує повітря. Особливо це актуально для лівого берега, фактично суцільно забудованого багатоповерхівками та промисловістю. Також зона екопарку - це середовище для існування різних тварин та рослин, зокрема й червонокнижних.
"Ця територія прямо впливає на якість повітря на лівому березі. Заплавні ліси, озера та луки, які там є, регулюють температуру повітря. Влітку, коли у місті стоїть спека понад 30 градусів, різниця між заасфальтованими вулицями та зеленою зоною добре відчувається", — каже Полянська.
Як знищення екопарку загрожує довкіллю
Забудова території загрожує довкіллю загалом. Тобто, якщо будівництво триватиме, то це неминуче призведе до знищення природної зони.
"А знищуючи природні зони, ми просто знищуємо своє нормальне середовище існування", — підкреслює екологиня Полянська.
Найбільша потенційна загроза — забруднення та погіршення якості повітря. Будівництво також призведе до знищення рідкісних видів флори та фауни — зараз там ростуть принаймні чотири види рідкісних червонокнижних рослин, ще багато видів охороняються рішеннями Київради.
"Якщо там проляже шосе, збудують будинки та паркінги, ці рослини не зможуть адаптуватись у такому середовищі. А всі обіцянки про те, що їх пересадять, перенесуть разом з ґрунтом кудись — смішні, бо це не допоможе. Там є рідкісні орхідеї, для них потрібен спеціальний ґрунт, у симбіозі з водоростями. Їх не можливо пересадити", — наголошує Катерина.
На цих луках також живуть дуже рідкісні птахи, наприклад, орлан-білохвіст. Цього птаха занесено до усіх трьох видань Червоної книги України, він під загрозою вимирання.
"Там неймовірне біорізноманіття — мешкає 150 видів птахів, 24 з них перебуває під суворою охороною міжнародних та державних актів. Тобто їм не буде де жити, їх просто знищать", — додає екологиня.
Як врятувати екопарк
Територію "Екопарку Осокорки" після збереження активісти пропонують поділити на три зони:
- зону міського парку, де можна прогулюватись та відпочивати;
- природоохоронну зону, яку можна відвідувати;
- окремі ділянки із підвищеним захистом, які не можна відвідувати.
Щоб фіналізувати створення екопарку, слід надати природоохоронний статус решті територій, які ще його не мають. Це "Осокорківські луки-1", "Осокорківські луки-2", а також міський парк, де зараз і триває будівництво.
Для того, щоб врятувати природну зону екопарку, потрібно зупинити будівництво і почати роботи з відновлення та очищення території. На ділянках, які передбачаються для відпочинку, слід провести благоустрій. Щоб зупинити забудову законним шляхом, слід зупинити дію дозволу на будівельні роботи на цій території. Мешканці подали відповідний позов до суду ще у 2018 році, першу інстанцію програли, однак виграли апеляцію. Через це на довгий час будівництво на території екопарку зупинилось. Проте Верховний суд України повернув цей позов знову до першої інстанції, й відтак позов застряг у Київському окружному адміністративному суді.
"Раніше ми активно мітингували під Київрадою, ходили по депутатських приймальнях, проривалися в кулуари. Але зараз багато наших людей на фронті, багато хто поїхав, багато у кого змінились пріоритети. Але ми як громада не плануємо зупинятись і здаватись", — повідомив місцевий житель Олександр Пилипенко, який активно захищає природну зону від забудови.
Він також додав, що задля збереження природної зони та її захисту громада обʼєдналась та заснувала громадську організацію "Екопарк Осокорки".
Що кажуть у КМДА про збереження "Екопарку Осокорки"
У Департаменті захисту довкілля Київської міської ради підтверджують, що дві ділянки "Екопарку Осокорки" - "Озеро Тягле" та "Осокорківські луки" - мають статус ландшафтних заказників місцевого значення. Догляд за цими територіями та їх збереження здійснюють КП "Плесо" та "Київзеленбуд" відповідно. Також у КМДА запевняють, що ділянку озера Небреж площею 62,5 га включено до таблиці 17 Програми розвитку зеленої зони Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень у центральній частині міста, затвердженої рішенням Київради від 2005 року.
Крім того, Управління екології та природних ресурсів КМДА у 2021-2022 рр. схвалило клопотання Київського еколого-культурного центру щодо оголошення ландшафтних заказників місцевого значення "Озеро Мартишів", "Озеро Миколаєве", "Озеро Залевада" та "Озеро Коров'яче" загальною площею 72,14 га. Відповідні проєкти рішень уже зареєстровані в Київраді.
"Департамент захисту довкілля у разі надходження клопотань щодо створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду на території м. Києва забезпечує їх опрацювання у порядку, визначеному Законом України "Про природио-заповідний фонд України", — відповів заступник начальника Управління екології Юрій Бахмат.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
