Чому банки стали частіше блокувати рахунки українців та що з цим робити

Українці скаржаться на блокування та примусове закриття банківських рахунків. Рідше це відбувається через шахрайство, списання боргів, і все частіше — внаслідок фінансового моніторингу. Його принципи роботи розуміють не всі, а банки приховують його критерії. 

Як повідомляє Мінфін, у розділі відгуків збільшилася кількість скарг на блокування та закриття рахунків. Найчастіше пишуть про подібні інциденти у ПриватБанку. Цю тенденцію підтвердили офіційною статистикою за прийнятими від українців зверненнями щодо фінансового моніторингу в Національному банку України:

• 2021 рік - 288 звернень,
• 2022 рік - 181 звернення,
• 2023 рік - 413 звернень.
  
  

"На нашу думку, більше скарг надходить на банки з державною часткою капіталу, оскільки вони обслуговують більше фізичних осіб", - пояснили в НБУ.

Які скарги населення найчастіше стосуються банківського фінмоніторингу:

• Неможливість/небажання людини надати документи на запит банку, що підтверджують походження коштів, або нерозуміння клієнта, які саме документи вимагає банк.
• Неможливість проведення дистанційної ідентифікації під час відкриття рахунку чи актуалізації даних.
• Відмова у проведенні фінансових операцій на підставі документів, що втратили чинність. Наприклад, паспорти без вклеєного фото у 25 та 45 років.
• Безпідставне, на думку скаржника, блокування операцій за рахунками.
  
  

У структурі НБУ є управління захисту прав споживачів фінансових послуг (очолює Ольга Лобайчук), яке опрацьовує скарги громадян. Там зобов'язані з'ясовувати, коли претензії обґрунтовані, а коли ні. Якщо банк порушує правила, зловживає своїми повноваженнями, його можуть перевірити і покарати.

Проте з питанням фінансового моніторингу справи складніші. Перевірки банків за фінмоніторингом регулюються постановою НБУ № 90 від 30 червня 2020 року. Цей документ не передбачає позапланових перевірок на підставі скарг клієнтів щодо фінмоніторингу. Звернення громадян враховують під час нагляду над банками. Навряд чи це допоможе тим, хто втратив рахунки. Їм доведеться самостійно розв'язувати свої проблеми з банками, причому на підставі правил, значна частина яких є непублічною.

Найпоширеніші причини блокування та примусового закриття банківських рахунків:

• Онлайн-шахрайство, крадіжки з рахунків, яких останнім часом стає дедалі більше.
• Наявність заборгованості за виконавчим провадженням. Після набрання чинності 6 травня 2023 року нового закону (№ 3048-IX) було відновлено арешт банківських рахунків, накладений виконавчою службою через борги, незалежно від їх розміру. Також запроваджено нове правило: власникам рахунків дозволили витрачати із заарештованих рахунків не більше 13,4 тисячі гривень (два розміри мінімальних зарплат). Відомі випадки блокування навіть банківських рахунків, на які нараховуються соціальні виплати або пенсії. З арештом рахунків зіткнулися особи, котрі виступили поручителями за кредитом третіх осіб.
• Рекомендація фінансового моніторингу.
  
  

Що робити після блокування рахунку

• Проаналізувати свої фінансові операції. Навести довідки про своїх друзів, контрагентів, яким надсилали/отримували гроші — на предмет їхньої потенційної проблемності.
• Намагатися супроводжувати свої фінансові операції відповідними документами та спланувати лінію захисту. Наприклад, деякі люди збирають/пишуть розписки про те, що позичали в іншої фізособи гроші або позичали їй, щоб пояснити перерахування. Це може бути допомога знайомому чи повернення йому старого боргу. Фізособи в Україні мають право кредитувати один одного, що підтверджується борговими розписками, які можуть сприйматися банками, як доказ.
• Намагатися з'ясувати в банку причину блокування/закриття рахунку, зрозуміти, яку операцію визнали підозрілою, і відразу надати документи та пояснення, які запитував банк.
• Про всяк випадок, знайти альтернативний банк і відкрити там рахунок, щоб туди можна було перерахувати розблоковані кошти.
  
  

Банк може відмовитись щось пояснювати і в односторонньому порядку припинити обслуговування клієнта, на що, до речі, теж має право. Тоді робить наступні кроки:

• Направити до банку запит щодо надання офіційної відмови у розблокуванні коштів на рахунку.
• Оскаржити надалі таку відмову в суді.
• Звернутися до фінустанови з письмовим запитом (заявою) про припинення обслуговування та закриття заблокованого рахунку, та просити переказати залишок коштів на ваш рахунок в іншому банку.
  
  

Банк може направити до Держфінмоніторингу доповідну на особу, підозрювану у відмиванні грошей, але якщо ця структура не висуне своїх звинувачень (у фінансуванні тероризму, відмиванні коштів), то зобов'язаний повернути клієнту його гроші. Або готівкою через касу, або переказом на рахунок в іншому банку.

Після блокувань рахунку людина не повинна мати проблем із відкриттям нових в інших банках. Деякі банки обмінюються даними на клієнтів, яких вважають несумлінними, але це не масове явище. Тому, якщо людину виставили з одного банку, її, найімовірніше, приймуть в іншому. В Україні понад 60 банків, тож варіантів вистачає.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Ощадбанк вимагає від клієнтки, у якої з кредитки списали 9 941 гривню, сплатити цей борг - що вирішив суд
• Суд звільнив позичальника ПриватБанку від сплати понад 152 тисяч гривень заборгованості: як це можливо
• Моніторимо соцмережі та торгові майданчики: податкова попередила фрілансерів, які працюють без реєстрації ФОП