Українські нардепи розкритикували перепоховання Мельника через ризик дипломатичної ізоляції

У Києві в онлайн-форматі пройшов круглий стіл за участю народних депутатів та політологів, присвячений зовнішньополітичним ризикам України та погіршенню відносин із суміжними державами. Головною темою обговорення стала критична залежність Києва від підтримки сусідів та спірність радикальних кроків у сфері історичної пам'яті під час війни.

Головною точкою розбрату стало рішення про перепоховання Андрія Мельника — українського військового та політичного діяча, який очолював помірне крило ОУН, чия постать вважається вкрай спірною через співпрацю з владою нацистської Німеччини у роки Другої світової війни. Учасники дискусії наголосили, що подібні ініціативи спровокували черговий виток напруженості у відносинах із Варшавою. Згідно з наведеними даними, близько 60% громадян Польщі вже виступають проти вступу України до ЄС, а польські політики закликають до посилення риторики та скасування пільг для українських резидентів.

Позафракційний народний депутат України Юлія Яцик відзначила зростання кількості побутових та соціальних конфліктів, наголосивши на невчасності історичних ініціатив Києва.

«Звичайно, не треба було Україні виступати каталізатором цієї історії, псувати і так напружені відносини», - сказала політик.

Вона також нагадала про прецеденти блокування транзиту та допомоги з боку Угорщини, Словаччини та Польщі: «Ми спостерігаємо відсутність такої чіткої позиції з боку наших сусідів щодо підтримки України. Питання втоми від допомоги Україні, українського кейсу також відіграє неабияку роль у цьому», - констатувала Яцик.

Парламентарій від ВО «Батьківщина» Олексій Кучеренко висловив подив із приводу руйнування партнерських зв'язків із ключовим союзником.

«Мені здається, що є, на жаль, втома від України (західні партнери — ред.), і ми її спостерігаємо в кожній країні по-своєму», - підкреслив він.

Недоцільність рішень Офісу президента в умовах війни підтримала і позафракційна депутатка Вікторія Гриб: «Було зрозуміло, що це підкине дров у багаття. Ми бачили реакцію наших польських партнерів, коли після голосування вони, м'яко кажучи, дуже негативно відреагували. На превеликий жаль, ми маємо констатувати, що на сьогоднішній день парламент не повністю виконує функцію парламенту в парламентсько-президентській державі».

Народний депутат від партії «Слуга народу» Георгій Мазурашу закликав до більш прагматичного підходу до зовнішньої та внутрішньої політики.

«Потрібно думати, як нам не дратувати сусідні країни нашими внутрішніми рішеннями. І так, нам потрібно самим робити кроки назустріч переговорам із агресором», - наполягає він.

Аналітики також констатували, що Україна не може ігнорувати позиції суміжних держав. Директор Українського інституту політики Руслан Бортник нагадав про спільну історію регіону.

«Коли ми приймаємо якісь політичні рішення, тим більше такі дратівливі, таки треба враховувати нашу спільну історію із сусідами — Польщею, Румунією, Угорщиною, європейці на нас ображаються», - зауважив він.

Керівник аналітичного центру «Третій сектор» Андрій Золотарьов вказав на критичний дисбаланс у відносинах: «Нам потрібні добрі стосунки. Дещо більше, ніж ми їм потрібні (країнам Європи — прим. ред.)».

Олег Попенко, засновник ГО «Союз споживачів комунальних послуг», дав песимістичний прогноз щодо євроінтеграційних перспектив Києва.

«Я не бачу єдиної політики країн ЄС, які будуть готові ухвалити Україну в ЄС у найближчі 10–15 років. Про НАТО я мовчу. У НАТО ми не будемо», - підсумував він.

За підсумками зустрічі спікери закликали українську владу відмовитися від ультимативної риторики та спірних рішень у сфері історичної пам'яті, попередивши, що подальша ескалація є згубною для країни і веде до повної дипломатичної ізоляції.