Великі роботодавці України за крок до банкрутства - Корецький обіцяє їм… нові склади
Новий прем’єр у кращих традиціях попередниці намагається прикрити відсутність реальних дій гарними словами
5 серпня стало чорним днем для українського бізнесу. Внаслідок масованого ракетного удару РФ у ніч на 5 серпня в Києві та області знищено щонайменше десяток великих логістичних комплексів - від Епіцентр та Rozetka до PUMA, Toyota, INTERTOP, NOVUS, LIQUI MOLY, "Сільпо" та "Нової пошти". Найбільший склад розподільчого центру Rozetka у Броварах не підлягає відновленню. Виробництво на заводі «Epicentr Ceramic Corporation» повністю зупинене. Того ж дня прем’єр-міністр Сергій Корецький оголосив про зустріч з представниками бізнесу, щоб опрацювати необхідні рішення для забезпечення безперервної роботи логістичних компаній і торгових підприємств. І що ж вирішили? Вирішили вирішувати.
“Разом із бізнесом опрацьовуємо конкретні рішення для збереження безперервної роботи підприємств. Найближчим часом проведемо окрему предметну нараду з керівництвом НБУ, банківським сектором та відповідальними міністерствами щодо механізмів кредитної підтримки. Стандартні підходи в умовах війни не працюють — потрібні швидкі та нестандартні підходи. Паралельно готуємо рішення щодо децентралізації міжнародної логістики та розширення митного коридору. Окремий напрям — страхування воєнних ризиків. Розраховуємо на підтримку міжнародних партнерів у підготовці дієвих механізмів”, - написав Сергій Корецький як підсумок зустрічі.
Можливо, новопрозначений прем’єр не в курсі, але з 1 грудня 2025 року набрав чинності «Порядок надання часткової компенсації вартості майна субʼєктів господарювання, знищеного чи пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, а також часткової компенсації страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків», затверджений постановою КМУ від 28 листопада 2025 року №1541. Пізніше Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про вдосконалення механізму страхування майна від воєнних ризиків. Зміни набирають чинності та поширюються на майно, пошкоджене або знищене з 1 січня 2026 року. Перші п'ять заявок від бізнесу на цю програму вже в роботі. Про це 30 січня повідомила Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.
Інформатор на умовах офф-рекордс спілкувався з представниками бізнесу, який намагався скористатися цією програмою. Якщо опустити всі непечатні слова, їх досвід можна узагальнити так - паперів багато, а грошей катма!
Чого ми не побачили в словах прем’єра - це обіцянок постраждалим податкових канікул чи пільг на митниці. Адже поки що власники згорілих внаслідок прильотів бізнесів, маючи на руках довідку Торгівельно-промислової палати про форс-мажор були ще змушені пояснювати Податковій, куди ж подівся прибуток за цей період. А враховуючи останні новації, коли податкова може “однією кнопочкою” списати гроші з рахунку, а перевірка наявності там грошей автоматично проводиться щогодинно, у постраждалих підприємств є ненульовий шанс спочатку втратити останні гроші, а потім роками судитися за них з державою.
Єдиний натяг на конкретику в словах прем’єра полягав у тому, що держава готова надати бізнесу пріоритетний доступ до наявних приміщень для розосередження складських потужностей.
“Доручив Міністерству економіки, АРМА та Фонду державного майна у триденний строк підготувати перелік таких об’єктів”, - сказав Сергій Корецький.
На яких умовах будуть надаватися ці приміщення і як так взагалі сталося, що майно, яким управляє держава, стоїть пусткою (адже інакше - як передати?) - прем’єр не пояснив. Як і не сказав, де брати гроші на заповнення цих складів. Оформлювати нові кредити? Чекати нових прильотів? Рахувати нові збитки? Ідеальний план! (це був сарказм).
Між тим, радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов, відомий як Флеш, на прикладі Епіцентру закликав українців негайно залишати приміщення магазинів під час оголошення повітряної тривоги. Він наголосив, що застереження стосується тривог як по балістичних ракетах, так і по реактивних Шахедах. Він не дуже знається на економиці, але щось тямить у безпеці.
Що підприємці казали Корецькому, а він не почув?
ROZETKA зазнала найбільших прямих збитків за всю історію свого існування через масовану атаку Росії по складах компанії у ніч на 5 серпня. Про це заявив співвласник компанії Владислав Чечоткін в ефірі телемарафону, повідомивши суму втрат у мільярди гривень. Він назвав кілька механізмів, якими держава могла б допомогти постраждалим компаніям. Серед них:
- доступніше страхування воєнних ризиків із більшими страховими сумами,
- податкові пільги на період відбудови,
- пільгові кредити для бізнесу,
- спростити правила для приватної протиповітряної оборони. Чинне регулювання настільки складне, що бізнес практично не може скористатися цим механізмом.
Що з цього ви побачили в словах Корецького? Правильно: НІЧОГО. Ми не думаємо, що ці розумні кроки не були озвучені на зустрічі з прем'єром. Але почуті вони не були. На жаль.
Виробництво піде за кордон
"Виробництво на заводі «Epicentr Ceramic Corporation» повністю зупинене. Щоб не допустити дефіциту продукції та забезпечити безперервність поставок, у першу чергу виробництво буде перенесено на два підприємства компанії за кордоном. Паралельно ми розпочинаємо підготовку до запуску виробництва ще на одному підприємстві в Україні", - повідомляє Епіцентр.
Що це означає? Зменшення кількості робочих місць, зменшення податків, слабкіший економічний тил. Але пану Корецькому на це, здається, байдуже.
Читайте нас у Facebook
Зараз читають на Інформаторі
