Чого очікувати від нового очільника Податкової служби України Руслана Кравченка
На думку співрозмовників УП, призначення Руслана Кравченка знаменує втрату Данилом Гетманцевим впливу на фіскальні органи
31 грудня 2024 року року Кабінет міністрів призначив головою Державної податкової служби (ДПС) Руслана Кравченка. Колишній очільник Київської обласної військової адміністрації (КОВА), а також кар'єрний прокурор почав керувати ключовим фіскальним органом країни, від роботи якого залежить фінансування обороноздатності під час війни. Що означає це призначення, 6 січня аналізує УП.
Гетманцев втрачає вплив на податкову службу
Призначення Кравченка ознаменувало зміну сфер впливу в країні. Тривалий час співрозмовники ЕП в бізнес-середовищі та серед політиків називали "куратором" податкової служби голову профільного комітету Верховної Ради Данила Гетманцева. Мовляв, він контролював усі процеси, які відбуваються всередині служби, зокрема й систему адміністрування ПДВ. До того ж обов'язки заступника голови ДПС виконував колишній помічник Гетманцева Євгеній Сокур.
Сам Гетманцев не раз заперечував свій вплив на податкову, хоча про цей вплив він сам неодноразово писав у своїх соцмережах. Наприклад – влаштовуючи показові звільнення керівників обласних податкових, помічених у корупції. Після публікації рішення про призначення Кравченка Гетманцев публічно подякував команді ДПС, після чого протягом кількох днів звітував про досягнення податкової, демонструючи слайди підготовленої заздалегідь презентації.
"Хочу подякувати команді Державної податкової служби, яка пропрацювала в податковій три повні роки у найважчий за всю історію держави період. Ви нереально круті! І вам вдалося зробити більше, ніж за попередні 30 років", – написав депутат.
Проте, схоже, "епоха Гетманцева" в ДПС закінчилася. Як повідомляють співрозмовники ЕП серед депутатів, із зміною керівництва податкової контроль над нею перейде до голови Офісу президента Андрія Єрмака та його заступника Олега Татарова. Втрату впливу Гетманцева над податковою підтверджує й те, що Кабінет міністрів звільнив з посади заступника голови ДПС Сокура, зберігши при цьому на посаді заступниці колишню виконувачку обов'язків голови служби Кірієнко. Зміна неформального контролю над податковою – частина ширшої картинки. Як розповіли ЕП співрозмовники в парламенті, керівництво Офісу президента давно намагалося посилити свій вплив на ті сфери, які наразі контролюють депутати коаліції.
"Іде тривала й системна робота. Офіс зачищає все від Арахамії та впливу парламенту. Ось у чому справжня причина кадрових змін у ДПС", – каже не під запис один з депутатів Верховної Ради.
"Цей конфлікт триває давно. Зміна керівництва податкової планувалася ще принаймні пів року тому, але тоді не було достойної кандидатури. Офіс хотів призначити когось з-поміж військових", – додає інший співрозмовник ЕП з фракції "Слуга народу".
Натомість сам Кравченко ще в день свого призначення головою ДПС заперечив, що представлятиме в податковій чиїсь інтереси. Згодом у своїх соцмережах він додатково підкреслив, що на його роботу як голови служби ніхто не впливає.
"Ще раз наголошую: ніхто сторонній не впливатиме ні на мене, ні на Державну податкову службу. Закривайте свої "кадрові контори" та припиняйте використовувати моє ім’я як прикриття.
Це звернення стосується всіх: родичів, колишніх керівників, знайомих, знайомих знайомих і тих, хто перебуває в рожевих мріях можливого впливу на мене", – зазначив колишній голова Київської ОВА.
Цікавий факт: уже на третій день своєї роботи Кравченко встиг посприяти Службі безпеки України в затриманні податківця-корупціонера, на чому публічно наголосила пресслужба СБУ. Та чи вдасться новому керівнику податкової так само швидко почати розв'язувати накопичені проблеми у взаємовідносинах служби з платниками податків?
Що очікує бізнес від призначення очільника ДПС
Уряд сам визначив реформу ДПС першочерговим завданням, ухваливши "Національну стратегію доходів" наприкінці 2023 року. У ній він виклав бачення розвитку податкової та митної систем до 2030 року. У стратегії йшлося, що спочатку держава має повернути довіру до фіскальних органів, а вже потім реформувати податки, зокрема підвищувати ставки та змінювати адміністрування. На практиці все сталося навпаки: держава підвищила податки, проте не провела системної реформи податкової.
ДПС тривалий час очолює рейтинг органів, робота яких завдає найбільше клопотів підприємцям. Наприклад, у третьому кварталі 2024 року бізнес скаржився на роботу служби більше, ніж на митників, усіх правоохоронців, регуляторів та інші державні органи разом узяті, свідчать дані Ради бізнес-омбудсмена. За весь 2024 рік до Ради бізнес-омбудсмена надійшло 730 скарг на роботу податківців. Найбільша кількість стосувалася невиконання податковою рішень судів щодо розблокування накладних з ПДВ, податкових перевірок, включення підприємства до числа ризикових та безпідставного блокування податкових накладних. Масові проблеми у платників ПДВ почалися наприкінці 2022 року, коли Мінфін несподівано вніс зміни до системи адміністрування цього податку (система моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків або коротко – СМКОР). Після цього її намагалися кілька разів "полагодити", вносячи зміни до урядових постанов. Утім, адміністрування ПДВ залишається головною проблемою бізнесу й нині. Самі ж підприємці нарікають, що більшість рішень податкової про блокування накладних розвалюється в судах. Від цього програють не лише підприємці, а й держава.
"Наразі переважна більшість скарг платників податків на результати перевірок чи заблоковані податкові накладні розглядається судами на користь платників податків, що тягне додаткові витрати не тільки бізнесу, а й державного бюджету та свідчить про неправомірний тиск на бізнес", – каже виконавча директорка Європейської бізнес-асоціації Анна Дерев’янко.
Проте "ручна" робота системи адміністрування ПДВ, яка ставить палки в колеса білому бізнесу, – не єдина проблема, вирішення якої очікують від новопризначеного голови ДПС. Так, у 2024 році за підтримки Світового банку податкова провела опитування серед підприємців щодо їхньої взаємодії з ДПС. За підсумками дослідження виявилося, що бізнес в Україні витрачає в середньому 74,4 людинодня та 103,3 тис. грн на рік на різні формальності, пов'язані із сплатою податків. При цьому чим більше підприємство, тим більші його грошові та часові витрати на взаємодію з ДПС.
Бізнес сподівається, що за нового керівництва податкової її робота потребуватиме менше часу та грошей платників податків. Також підприємці очікують від нового голови зменшення корупційних ризиків у сфері адміністрування ПДВ та акцизного податку.
Руслан Кравченко: з прокурорів у податківці
Руслан Кравченко народився в Сєвєродонецьку в березні 1990 року. У 2007 році закінчив військовий ліцей імені Івана Богуна, у 2012 році – юридичну академію імені Ярослава Мудрого за спеціальністю "правознавство" та отримав звання "лейтенант юстиції".
У 2012-2014 роках працював у прокуратурі Севастополя, а після початку російсько-української війни брав участь в антитерористичній операції: був прокурором 33-ї військової прокуратури Південного регіону. Має статус учасника бойових дій.
Після АТО Кравченко працював у Головній військовій прокуратурі. Зокрема, як повідомляє рух "Чесно", він був прокурором у справі, у якій президента-втікача Віктора Януковича визнали винним у державній зраді.
У 2020-2021 роках Кравченко працював начальником управління в кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу, після чого став керівником Бучанської окружної прокуратури Київської області.
У січні 2023 року колишній голова Київської ОВА Олексій Кулеба перейшов на роботу в Офіс президента. На його місце призначили Кравченка, де той працював останні півтора року.
Нового голову податкової призначили без жодного конкурсу. Це уряду дозволяє тимчасовий порядок, який діє на період воєнного стану. Інші економічні органи, зокрема митницю та Бюро економічної безпеки, в Україні перезавантажують з проведенням конкурсів на посади керівників за участю міжнародних експертів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
Зараз читають на Інформаторі
