Чи варто очікувати заборони в Україні Telegram рішенням РНБО

Українська влада не забариться із тим, щоб заборонити Telegram. Про це заявив секретар Ради нацбезпеки і оборони Олексій Данілов в інтерв'ю LIGA.net. За його словами, це станеться, «як тільки надійдуть документи відповідних служб, які мають на це право». У що виллються подібні дії, чим чреваті вони для крани та українців, та що з цим може насправді стояти – розбирався Інформатор. 

«В мене Телеграма нема. Я вважаю, що це дуже небезпечний та вразливий месенджер… З точки зору національної безпеки це дуже-дуже небезпечна річ… Скажу так: якщо до нас надійдуть документи відповідних служб, які мають на це право, – повірте, за нами (заборона – Ред.) не забариться», - заявив Олексій Данілов.

Данілов не перший

Ця заява викликала чималий резонанс у соцмережах. Це зрозуміло: за даними недавнього опитування Київського міжнародного інституту соціології, Телеграм є основним джерелом інформації для українців.

 «Телеграм-канали користувалися 63% респондентів. 43% визначають їх найважливішим джерелом для себе. Іншими топ-джерелами є YouTube (40% отримували інформацію з цього джерела за останні 7 днів перед проходженням опитування, зокрема 8% визначають джерело як найбільш важливе для себе), українські інтернет-ЗМІ (відповідно, 38% і 11%), Facebook (відповідно, 33% і 2%) і ТБ-марафон (відповідно, 28% і 11%). Інші джерела називалися рідше, зокрема, радіо за останні 7 днів слухали 14%, а 2% називають радіо найбільш важливим для себе джерелом», - свідчать результати дослідження.

Телеграм-канали лідирують за показниками довіри (51% скоріше або повністю їм довіряють при лише 8%, які не довіряють). За ними йдуть міжнародні ЗМІ (47% проти 8%) і українські інтернет-ЗМІ (45% проти 11%). ТБ-марафону довіряють 44% проти 18%, які не довіряють. Також у п’ятірці джерел за довірою – радіо, якому довіряють 37%, не довіряють – 9%. Найнижчі показники довіри у TikTok, якому довіряють 14%, не довіряють – 31%.

Користувачі соцмереж підкреслюють, що Телеграм є основою роботи багатьох офісів, зокрема інформаційних. Так, Малашко, Прокудін, Синєгубов спочатку кидають оперативну інформацію в Телеграм, а вже потім на інші ресурси.

«Президент викладає своє відео в телеграм-каналі, бо на сайті його розміщують кілька годин, а то й добу. Так же працюють ДСНС і прокуратури. Це як відмовитися від Майкрософт-офіс», - зауважує журналість Станіслав Фещенко.

Колишній заступник голови Центральної виборчої комісії, заслужений юрист України Андрій Магера впевнений: «Забороняти Телеграм – це як забороняти продавати кухонний ніж. Щоб когось не вбили».
Політтехнолог, спеціаліст по виборчим кампаніям та керівник Центру політично розвідки Олег Пастернак нагадує, що варіант обмеження телеграм-простору відповідні служби проробляли ще у минулому році. 

«За правилами інформаційного розігріву потрібно підготувати суспільство. Це робиться заявами, репліками, коментарями відомих чиновників та політиків. Плюс на носі вибори. Першим дзвоником стали заяви глави Нацради ТБ і РМ Ольги Герасим'юк у вересні, яка підтвердила розробку питання щодо регулювання месенджера телеграм. І ось Данілов в інтервʼю дав «базу», застерігає Олег Пастернак.

Дійсно, у вересні під час публічного обговорення в Укрінформі Ольга Герасим’юк дала зрозуміти, що Національна рада з питань телебачення і радіомовлення разом із профільними відомствами активно пропрацьовують питання стосовно регулювання Телеграму. При цьому посилалася необхідість запобігання в медіа проявам мови ворожнечі й дискримінації за етнічною, національною та релігійною ознаками.

«Зараз вони вже не смішать нас своїм гугл перекладом з української мови. Вони навчилися спілкуватися гарною питомою лексикою. Їх дуже людям важко виділити серед насправді проукраїнських каналів. Це окрема тема, над якою ми б'ємося разом з Міністерством цифрової трансформації та іншими», - сказала Герасим’юк.

А у жовтні в телемарафоні «Єдині новини» чиновниця розповіла, що Нацрада хоче врегулювати роботу Telegram, щоб усе було прозорим і кожен знав, хто автор того чи іншого посту.

«Україна активно спілкується з європейськими партнерами щодо Telegram та його врегулювання. Коли ми говоримо про регулювання Telegram, це не означає, що ми плануємо закривати численні канали в месенджері, яких багато, і не лише в Україні. Йдеться не про блокування, а про способи взаємодії та спілкування з цими платформами», - таку позицію вона озвучила через місяць.

В той же час вона визнає, що зараз вже є Telegram-канали, які офіційно зареєстровані як медіа. А це забезпечує їм низку прав, зокрема право на захист, право на акредитацію на різні події.

Російський досвід заборон

Експерти застерігають від можливих наслідків непродумано політики у даній сфері. Констатують, що чиновників не вчить історічні приклади, чим завершуються подібні заборони. Так, росія намагалася блокувати Телеграм, але не змогла. Сумнівно, що в Україні є технічна можливість для цього. Бо такі блокування елементарно обходяться за допомогою VPN.

У квітні 2018 року російська влада приступила до блокування месенджера Telegram. Після того, як його засновник Павло Дуров відмовився надати ФСБ ключі для дешифрування листування користувачів, суд обмежив доступ до додатку на території рф. Однак попри всі потуги Роскомнадзору за два роки наглядове відомство припинило спроби заблокувати Telegram.
А месенджер значно розширив аудиторію та вплив усередині країни. Telegram випередив WhatsApp за обсягом трафіку, а YouTube – за розміром щоденної аудиторії. За минулий рік кількість неунікальних передплатників російськомовних телеграм-каналів зросла вдвічі та досягла двох мільярдів.

Тож, залишається питання: чи ризикнуть українські політики та чиновники заради власного пиару та бажання створити собі імідж борця під прапором цензури наступити на російські граблі.
Хоча все може бути ще простіше – процес «заточений» під вибори. 

Ігор ТЕМІН

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.