Головна
Бізнес
Економіка
20:00, 23 Червня
Информатор UA

Интро

Харківська область в Україні завжди була серед лідерів з посіву зернових культур. Цей регіон багатий своїми чорноземами та необхідною кількістю сонячного світла. Традиційно в області вирощували пшеницю, соняшник, цукрові буряки. Посівна кампанія пройшла порівняно успішно, вдалося засіяти від 60 до 80 відсотків запланованих площ. Відповідну інформацію раніше озвучили у Департаменті агропромислового розвитку Харківської обласної військово-цивільної адміністрації. Наші журналісти вирішили поспілкуватися з експертом галузі Сергієм Щербанем та дізнатися які основні ризики у воєнний час стоять перед аграріями та чи буде регіон із хлібом? Харківська область особливий регіон. Він завжди славився своїми працьовитими людьми та серйозними аграрними потужностями. Незважаючи на те, що вдалося засіяти більшу частину сільськогосподарських орних земель - ризики, як і раніше, колосальні. Я виділив би три основні. Перший це якість продукції. Багато територій залишилися в окупації, багато хто розташований близько до фронту. Для того, щоб отримати якісний урожай потрібно своєчасно та правильно вносити добрива, мікроелементи, засоби захисту рослин. Багато полів заміновані, усипані уламками, тому робота в полі часто під питанням. Є випадок у галузі, коли тракторист підірвався на міні. Тому як вносяться добрива - питання складне, відповідно може постраждати якість зерна. Другий ризик підвищена вологість зерна. Якщо під час жнив будуть сильні опади, то необхідні сушильні потужності. Їх через воєнні дії не вистачає. Підприємства, які раніше з цією проблемою впоралися б - знаходяться на окупованих територіях. Маленькі сушіння мають невелику продуктивність. І третій ризик складські приміщення. Зберігання зібраного врожаю також є проблемою, яку зараз намагаються вирішити аграрії, адже їх теж просто не вистачає, - розповідає Сергій Щербань. За його словами, найімовірніше 2022-го року аграрії Харківщини вийдуть у нуль або навіть працюватимуть собі на збиток. Собівартість усіх заходів, необхідних для експорту зерна, зросла вже в 2-3 рази. Багато підприємств буде націлено на переробку зерна, тобто на борошно. Таким чином вдасться опосередковано вирішити питання із зберіганням. Виходячи з усього цього, стверджує експерт, зросте і ціна товару для кінцевого споживача. Хліб може подорожчати в середньому від 20 до 40 відсотків. Причина пов'язана з бойовими діями, тут також збільшилася собівартість самого продукту. Тому радить людям запастися борошном. Євгенія Кутнова

Чи буде Харківщина з хлібом і які ціни чекають на споживачів? Думка експерта

Чи буде Харківщина з хлібом і які ціни чекають на споживачів? Думка експерта

Читать на русском
Чи буде Харківщина з хлібом і які ціни чекають на споживачів? Думка експерта

Посівна кампанія в регіоні пройшла порівняно успішно

Харківська область в Україні завжди була серед лідерів з посіву зернових культур. Цей регіон багатий своїми чорноземами та необхідною кількістю сонячного світла. Традиційно в області вирощували пшеницю, соняшник, цукрові буряки. Посівна кампанія пройшла порівняно успішно, вдалося засіяти від 60 до 80 відсотків запланованих площ. Відповідну інформацію раніше озвучили у Департаменті агропромислового розвитку Харківської обласної військово-цивільної адміністрації.

Наші журналісти вирішили поспілкуватися з експертом галузі Сергієм Щербанем та дізнатися – які основні ризики у воєнний час стоять перед аграріями та чи буде регіон із хлібом?

«Харківська область – особливий регіон. Він завжди славився своїми працьовитими людьми та серйозними аграрними потужностями. Незважаючи на те, що вдалося засіяти більшу частину сільськогосподарських орних земель - ризики, як і раніше, колосальні. Я виділив би три основні. Перший – це якість продукції. Багато територій залишилися в окупації, багато хто розташований близько до фронту. Для того, щоб отримати якісний урожай – потрібно своєчасно та правильно вносити добрива,  мікроелементи, засоби захисту рослин. Багато полів заміновані, усипані уламками, тому робота в полі часто під питанням. Є випадок у галузі, коли тракторист підірвався на міні. Тому як вносяться добрива - питання складне, відповідно може постраждати якість зерна. Другий ризик – підвищена вологість зерна. Якщо під час жнив будуть сильні опади, то необхідні сушильні потужності. Їх через воєнні дії не вистачає. Підприємства, які раніше з цією проблемою впоралися б - знаходяться на окупованих територіях. Маленькі сушіння мають невелику продуктивність. І третій ризик – складські приміщення. Зберігання зібраного врожаю також є проблемою, яку зараз намагаються вирішити аграрії, адже їх теж просто не вистачає», - розповідає Сергій Щербань.

За його словами, найімовірніше 2022-го року аграрії Харківщини вийдуть у нуль або навіть працюватимуть собі на збиток. Собівартість усіх заходів, необхідних для експорту зерна, зросла вже в 2-3 рази. Багато підприємств буде націлено на переробку зерна, тобто на борошно. Таким чином вдасться опосередковано вирішити питання із зберіганням. Виходячи з усього цього, стверджує експерт, зросте і ціна товару для кінцевого споживача. Хліб може подорожчати в середньому від 20 до 40 відсотків. Причина пов'язана з бойовими діями, тут також збільшилася собівартість самого продукту. Тому радить людям запастися борошном.

Євгенія Кутнова

 

ФОТОРЕПОРТАЖІ

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.