Чи буде Харківщина з хлібом і які ціни чекають на споживачів? Думка експерта

Харківська область в Україні завжди була серед лідерів з посіву зернових культур. Цей регіон багатий своїми чорноземами та необхідною кількістю сонячного світла. Традиційно в області вирощували пшеницю, соняшник, цукрові буряки. Посівна кампанія пройшла порівняно успішно, вдалося засіяти від 60 до 80 відсотків запланованих площ. Відповідну інформацію раніше озвучили у Департаменті агропромислового розвитку Харківської обласної військово-цивільної адміністрації.

Наші журналісти вирішили поспілкуватися з експертом галузі Сергієм Щербанем та дізнатися – які основні ризики у воєнний час стоять перед аграріями та чи буде регіон із хлібом?

«Харківська область – особливий регіон. Він завжди славився своїми працьовитими людьми та серйозними аграрними потужностями. Незважаючи на те, що вдалося засіяти більшу частину сільськогосподарських орних земель - ризики, як і раніше, колосальні. Я виділив би три основні. Перший – це якість продукції. Багато територій залишилися в окупації, багато хто розташований близько до фронту. Для того, щоб отримати якісний урожай – потрібно своєчасно та правильно вносити добрива,  мікроелементи, засоби захисту рослин. Багато полів заміновані, усипані уламками, тому робота в полі часто під питанням. Є випадок у галузі, коли тракторист підірвався на міні. Тому як вносяться добрива - питання складне, відповідно може постраждати якість зерна. Другий ризик – підвищена вологість зерна. Якщо під час жнив будуть сильні опади, то необхідні сушильні потужності. Їх через воєнні дії не вистачає. Підприємства, які раніше з цією проблемою впоралися б - знаходяться на окупованих територіях. Маленькі сушіння мають невелику продуктивність. І третій ризик – складські приміщення. Зберігання зібраного врожаю також є проблемою, яку зараз намагаються вирішити аграрії, адже їх теж просто не вистачає», - розповідає Сергій Щербань.

За його словами, найімовірніше 2022-го року аграрії Харківщини вийдуть у нуль або навіть працюватимуть собі на збиток. Собівартість усіх заходів, необхідних для експорту зерна, зросла вже в 2-3 рази. Багато підприємств буде націлено на переробку зерна, тобто на борошно. Таким чином вдасться опосередковано вирішити питання із зберіганням. Виходячи з усього цього, стверджує експерт, зросте і ціна товару для кінцевого споживача. Хліб може подорожчати в середньому від 20 до 40 відсотків. Причина пов'язана з бойовими діями, тут також збільшилася собівартість самого продукту. Тому радить людям запастися борошном.

Євгенія Кутнова