Чемпіонка та очільниця ФЛАУ Ольга Саладуха – про народження дитини на честь рекорду, ЧС-2023 для України та Михайла Кохана. Ексклюзив Інформатора
Керівниця Федерації легкої атлетики встигла організувати участь збірної на ЧС з легкої атлетики та народити дитину
Виконуюча обов’язки президента Федерації легкої атлетики України Ольга Саладуха у кінці серпня мала незвичайний досвід. З 19 по 27 серпня у Будапешті відбувався чемпіонат світу з легкої атлетики. Збірна України мала широке представництво, але команда перебувала на турнірі без очільниці Федерації: саме в ці дні Ольга Саладуха народила донечку.
Інформатор зв’язався із в.о. президента ФЛАУ та розпитав про народження дитини, підсумки чемпіонату світу для українських спортсменів та амбітні плани Федерації легкої атлетики на осінній період.
Чемпіонат світу та народження дитини
- Ольго, розкажіть будь ласка, наскільки вам було складно поєднати ці два процеси: народження дитини та чемпіонат світу з легкої атлетики?
- Чесно кажучи, я розуміла, що на чемпіонат світу я не поїду, бо терміни були такі, що якраз я мала народжувати 24 серпня, на День Незалежності. Деякі спонсори нашої Федерації жартували: "У тебе ж в палаті буде Євроспорт чи Суспільне?". І ось, 25 серпня, якраз в 15:53 я народила дівчинку. Лікарі кажуть, мовляв, народила в такий час, так чекала на цей момент. А я жартувала, що я завжди мріяла стрибнути на 15:51, тому що був світовий рекорд 15:50, тому сподівалася, що Марина Бех, яка стрибала в цей день, покращила би свій результат. Чомусь у мене було таке відчуття, що Марина впорається зі своїми заступами. І вона стрибнула на 15.00, здобула срібло і це був такий день, який об’єднав дві мої радості: робочу та особисту. Потрійний стрибок для мене особлива історія, тому що я цим жила впродовж спортивної кар’єри.
А потім Ярослава Магучіх, яка виграла золото - це було дуже круто. Вся Україна раділа, тому що ми розуміли, що прапор наш побачив весь світ, всі пишалися, всі розуміли, що це вдячність нашим захисникам, які нас боронять.
- Враховуючи усі ці життєві обставини, наскільки ретельно вам вдавалося дивитися чемпіонат світу?
- Цей чемпіонат світу я подивилася увесь, від А до Я. Деякі онлайн-наради я теж мала якось зміщати у часі. Зараз я в якості керівника команди та в.о. президента організації, мені було цікаво, як виглядатиме наша команда, наші спортсмени, як вони готувалися. Це дуже важливо зараз, напередодні Олімпійських Ігор, і звичайно, мені було цікаво, як виглядають інші.
Тому що, ми бачимо потужні держави, наприклад, Німеччину, але вона залишилася без нагород. Але інші країни, США, Канада, Ямайка, в легкій атлетиці є найкращими. Чемпіонат був настільки цікавий, що в один з днів я подивилася ранкову програму, в обід народила, а ввечері ми вже, можна сказати, в чотирьох, із донечками та чоловіком Денисом вболівали за Марину. Це було дійсно цікаво.
Ще в цьому чемпіонаті світу я би відзначила чимало несподіванок. Наприклад, як впала Фемке Бол, зміна лідерства, емоції норвежця Якоба Інгебріце, який дуже болісно пережив поразку на одній дистанції, але зрештою, виграв на іншій. Водночас, за підсумками чемпіонату світу, я розумію, що конкуренція на Олімпійських Іграх буде просто шалена.
- З якими організаційними складнощами зіштовхнулася наша команда на цьому чемпіонаті світу, якщо таке було?
- Ні, все було чудово. Гарно спрацювали всі і на рівні Федерації, і на рівні тренерів. Також якісно провели збори перед чемпіонатом, все було зроблено вчасно, ніяких нарікань не було. Команда приїхала у належному стані. Напередодні у нас була класна подія: Наталю Добринську обрали до Світової Ради легкої атлетики, чому ми дуже радіємо. Чим більше українських представників в легкій атлетиці будуть присутні на Європейських, світових, балканських форумах, тим краще буде для нас та нашого розвитку, тому що ми знатимемо, куди ми взагалі можемо рухатись стратегічно.
За 10 років у нас є перша золота нагорода в легкій атлетиці. Я пам’ятаю ті емоції 2011 року, коли я стояла з прапором і яка це крута подія, коли тобі аплодує весь світ. Ти поклав там життя, стільки років тренувався, щоб стати найкращим в світі. Майорить прапор, лунає Гімн на твою честь і на честь України. Це відчуття, які ти ніколи не забудеш. І те, що зараз зробила Ярослава, це дуже цінно. Чим більше наших спортсменів буде на п’єдесталах, тим кращою буде наша легка атлетика.
З іншого боку, класно, що так, але багато моментів, які необхідно покращувати. Зараз ми зберемося із тренерами та проаналізуємо наш виступ. Щоб наші 5-6 місця з часом перетворилися на місця на п’єдесталі. Головне, що ми зламали цей золотий дефіцит і вперше за 10 років виграли золоту медаль. Наступне - виграти золото на Олімпійських Іграх, тому що на кількох останніх Олімпіадах поспіль ми вигравали одну бронзу.
- Як вас привітали із народженням донечки атлети, тренери та колеги по Федерації? Чи була якась зустріч, щось подарували?
- Я й досі отримую привітання. Всі телефонували, але я ще нікого не бачила - тільки вчора (розмова відбулася 30 серпня – прим.авт) приїхала з пологового будинку. Наші атлети надіслали мені відео із привітанням від Національної збірної. Це було дуже приємно, що з місця подій, з Будапешту, я отримала таке привітання від своєї легкоатлетичної родини.
Михайло Кохан та історія із його дискваліфікацією
- Одна із нещодавніх історій, яку нещодавно обговорювали у соціальних мережах це Михайло Кохан та його дискваліфікація від Федерації легкої атлетики України. Розкажіть вашу версію, що трапилося?
- З Михайлом Коханом ми вже на наступний день зв’язалися і він сказав: "Я хочу дати інтерв’ю". Я кажу: "Я бачила інтерв’ю, ніби все зрозуміло". Але він сказав, що це було емоційно, мовляв, дійсно була дискваліфікація, на яку я заслужив. Тому у Михайла претензій до ФЛАУ зараз немає. Ми всі розуміємо, що Михайло може бути в трійці. І він на це також розраховував. І в таком емоційному стані можна дуже різко розповісти якісь речі, які говорити не варто.
Ми спитали: що трапилося? Чому ти так відреагував? Бо я знаю, що по Міністерству, по Федерації, зробили все, щоб були усі умови. Кохан готувався і за кордоном, і на українських базах. Але з’ясувалося, що у нього є тренер-консультант. І він мав на увазі, що того тренера не взяли на змагання за кошти Федерації. Але на останніх наших Радах та Виконкомах, жодного разу прохання від Михайла або його батька не було. Я сподіваюся, що у нас зараз покращаться умови, ми над цим працюємо. І якщо Кохану це потрібно, звичайно, ми зробимо все, щоб поруч з ним завжди був тренер, який надає йому допомогу. Як спортсменка, я дуже добре це розумію.
Тому ми дуже добре з ним поспілкувалися і він перепросив за цей емоційний спіч. Я не можу коментувати, що було до цього, тому що я очолила Федерацію лише 2,5 місяці тому. Як було винесено цей дискваліфікаційний вирок і що там взагалі відбувалося, мені важко сказати, я не була членом Виконкому та не мала доступ до матеріалів справи.
Підготовка до Олімпійських Ігор в Парижі
- Під час нашої минулої розмови ви артикулювали, що зараз головна задача - підготовка до чемпіонату світу. Тепер, коли цей турнір залишився в минулому, яка пріоритетна задача у Федерації легкої атлетики сьогодні або на останні 4 місяці поточного року?
- Якщо брати більш операційну частину, то у нас наразі ведеться робота по підписанню кількох хороших спонсорських контрактів, тому що проблем купа. У нас в офісі працює усього 4 людини. Зробити якісну роботу в таких умовах дуже важко. Я мрію про те, щоб наша Федерація, яка є найбільшою Олімпійською Федерацією в Україні, все ж таки "стала на ноги" і змогла вирішувати глобальні завдання: піднімати масовий спорт, розвивати дитячий спорт. Окрім професійних спортсменів нам ще є чим займатися.
Без грошей це дуже важко робити. Тому нам зараз треба розширювати офіс, набрати фахівців, будемо мотивувати тренерів, в тому числі і молодих тренерів. Це те, що стосується найближчих задач. Також ми приводимо до ладу документи, щоб у нас все працювало, як швейцарський годинник.
Звичайно, вже потрохи починаємо готуватися до Олімпійських ігор. Також треба розуміти пріоритети, що потрібно спортсменам, та як це вирішувати. За допомогою Міністерства, за допомогою Федерації, залучання коштів і так далі. Це вже фінішна пряма підготовки до Олімпійських ігор. Втручатися вже не можна, але можна допомогти. Десь з відновленням, десь з тренером, зробити якісні збори.
Зараз ми підписали договір із Українською спортивною клінікою, де керує досвідчений лікар Олег Касатка. Вони будуть надавати нашим атлетам якісну реабілітацію. Тому для нас важливо до Нового року зробити ту роботу, яка дозволить нам якісно виходити на Олімпійські Ігри. Якщо будуть створені умови, мета кожного спортсмена буде реальністю. А це не просто брати участь на чемпіонатах Європи, світу або Олімпійських іграх, а й стояти на п’єдесталі. Тим і яскравіша мить перемоги!
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
